Справа № 131/1861/18
Провадження № 22-з/801/63/23
Категорія: 61
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Міхасішин І. В.
18 квітня 2023 рокуСправа № 131/1861/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.
з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименко Олексія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та Іллінецької міської ради Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - спілки об'єднання громадян співвласників майна реорганізованого КСП «Лисогірське» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області в особі голови спілки ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат),
У грудні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом в якому просили визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 356, видане відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 124 661 грн, або 20,222 % від загальної вартості пайового фонду Колективного сільськогосподарського підприємства «Лисогірське» (далі - КСП «Лисогірське»), реорганізованого у Виробничий сільськогосподарський кооператив приватних пайовиків «Надія поля» (далі - ВСКПП «Надія поля») с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, що станом на 05 березня 2002 року становило 616 461 грн, яке видане Іллінецькою міською радою Вінницької області 08 червня 2017 року.
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області рішенням від 07 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року, позов задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ № 356, належне ОСОБА_1 на загальну суму 124 661 грн або 20,222 % від загальної вартості пайового фонду КСП «Лисогірське», реорганізованого у ВСКПП «Надія Поля» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, що станом на 05 березня 2002 року становило 616 461 грн, яке видане Іллінецькою міською радою Вінницької області 08 червня 2017 року.
Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Якименка Олексія Олексійовича задоволено.
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2022 року скасувано і ухвалено нове.
Відмовлено у позовах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Іллінецької міської ради Вінницької області, третя особа - Спілка об'єднання громадян співвласників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Лисогірське» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).
06 квітня 2023 року до Вінницького апеляційного суду від відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименко Олексія Олексійовича надійшла заява, в якій останній просить стягнути в з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000 грн понесених під час розгляду справи та 7400,40 гривень витрат на сплату судового збору.
Заява мотивована тим, що 04 квітня 2023 року Вінницьким апеляційним судом проголошено постанову, якою апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименко Олексія Олексійовича задоволено. Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 червня 2022 року скасувано і ухвалено нове. Відмовлено у позовах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Іллінецької міської ради Вінницької області, третя особа - Спілка об'єднання громадян співвласників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Лисогірське» с. Лиса Гора Іллінецького району Вінницької області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), тому наявні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 з позивачів витрати, понесені на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді в розмірі 30000 грн. а також судовий збір за апеляційну та касаційну скарги в розмірі 7400,40 грн.
Учасники прави в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Якименко Олексій Олексійович в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що просить розгляд справи проводити у його відсутність.
Ознайомившись із матеріалами цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.
В матеріалах справи наявні квитанції про оплату правничої допомоги ОСОБА_1 в розмірі 10000 гривень квитанція від 07.03.2019р. ( а.с. 115-116 т. 1),10000 гривень квитанція від 07.03.2019р(( а.с. 238-239 т. 1), квитанція від 07.03.2019р. ( а.с. 118-119 т. 2).
Квитанції про сплату судового збору ОСОБА_1 в розмірі 3171,60 грн. квитанція вд 06.07.2022р. (а.с. 211 т. 2), 4228,80 грн. квитанція від 16.09.2022 року (а.с. 11 т. 3)
Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката становить 30000 грн, яку просив стягнути заявник на користь ОСОБА_1 та по сплаті судового збору 7400,40 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
У відповідності до частин 1-6 статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені заявником витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн є співмірними та підтвердженими належним чином.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Задовольнити заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименко Олексія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу по 10 000 гривень з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 2466,80 гривень судового збору, з кожного.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник