Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №2314/2599/12
Провадження №4-с/711/22/23
12 квітня 2023 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Щокань В.М.,
за участю представника боржника
адвоката Кучер Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про зняття арештів майна, -
Скаржни ця ОСОБА_1 , через свою представницю - адвоката Кучер Юлію Вікторівну, звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналась, що на все нерухоме майно, яке їй належить, накладено арешт, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 33662877 від 31.07.2012 Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ та на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 33662877 від 11.03.2015.
Як зазначено, її представниця - адвокат Кучер Ю.В., звернулась до Придніпровського ВДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) з адвокатським запитом, з метою отримання копій зазначених вище постанов, які отримала 09.03.2022.
Крім того, з автоматизованої системи виконавчого провадження їй стало відомо, що на підставі виконавчого листа №2/2314/1600 від 07.06.2012, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, відкрито виконавче провадження № 33662877, з метою примусового стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 26 689 грн. 53 коп. Постановою про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно, що їй належить.
Також, з АСВП вбачається, що 11.03.2015 державним виконавцем Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що їй належать та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що їй належить.
13.03.2015, на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження № 33662877 завершено, виконавчий лист № 2/2314/1600 повернуто ПАТ КБ «Приватбанк».
Разом з тим, стягувач ПАТ КБ «Приватбанк» виконавчий лист №2/2314/1600 не пред'явив повторно у строк, визначений п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року (у ред., яка діяла на час завершення ВП № 33662877).
При цьому, з АВСП їй стало відомо, що на виконанні у Придніпровському ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебувало ВП №56016829 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. № 12113 від 17.11.2017, що вчинений за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених у строк, відповідно до умов кредитного договору №DNH4KS72950094 від 25.11.2006 та розрахунку заборгованості за договором, станом на 19.04.2017, грошових коштів у сумі 104198 грн. 13 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4810 грн. 33 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 28880 грн. 75 коп., заборгованості з пені у розмірі 65069 грн. 04 коп., заборгованості по штрафам у розмірі 500 грн., заборгованості по штрафам у розмірі 4938 грн. 01 коп. Стягнення здійснюється за період з 25.11.2006 по 19.04.2017.
Таким чином, не зважаючи на те, що за рішенням суду з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором №DNH4KS72950094 від 25.11.2006, стягувач звернувся до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису з метою стягнення заборгованості за цим самим кредитним договором, вказавши розмір заборгованості відповідно до власного розрахунку заборгованості, не зважаючи на те, що рішенням суду у справі № 2214/2599/12 від 15.05.2012, розмір заборгованості визначений у сумі 26689 грн. 53 коп.
Разом з тим, у ВП 56016829 прийнято постанову від 15.05.2018 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все її майно. Також у вказаному виконавчому провадженні наявна постанова від 28.11.2018 про арешт майна боржника.
Тобто, з метою стягнення із неї заборгованості за одним і тим самим кредитним договором, стягувач ініціював два виконавчих провадження за різними виконавчими документами, і в обох виконавчих провадженнях накладено арешт на майно боржника.
Скаржниця вважає, що існування арешту у ВП № 33662877 понад 8 років, за умови відсутності виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/2314/1600, не відповідає нормам Закону та порушує її права.
У скарзі також зазначено, що у ВП № 33662877 арешт державним виконавцем накладено і постановою про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2012, і постановою про арешт майна боржника від 11.03.2015, яка прийнята при завершенні виконавчого провадження на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, що вказує на те, що арешт на майно скаржника, відповідно до постанови від 11.03.2015, накладено всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження», що діяли на той час.
Щодо арешту майна боржника на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2012, зазначає, що відповідно до частини другої статті 50 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Аналогічні приписи містяться у статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. Таким чином, державний виконавець при поверненні виконавчого документа стягувачу повинен був скасувати арешт майна боржника, проте державним виконавцем вказані дії не були здійснені у вказаному виконавчому провадженні.
З огляду на вказане вище, вважає, що наявні підстави для визнання бездіяльності державної виконавчої служби щодо не скасування арешту, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження № 33662877 від 31.07.2012 та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.03.2015.
Враховуючи зазначені вище обставини, керуючись ст.ст. 447, 451 ЦПК України, скаржниця просить:
-визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Долотій В.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.03.2015 у виконавчому провадженні № 33662877;
-скасувати арешт, накладений на її майно, постановою про відкриття виконавчого провадження № 33662877 від 31.07.2012 і постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.03.2015.
Ухвалою суду від 23.03.2023 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з цією скаргою, прийнято її до провадження та призначено до розгляду. Крім того, зобов'язано Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати до суду матеріали виконавчого провадження №33662877 від 31.07.2012 щодо боржниці ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представниця скаржниці ОСОБА_1 - адвокат Кучер Ю.В., підтримала скаргу та просила задовольнити у повному обсязі, на підставі наведеного у ній обґрунтування та з урахуванням доказів, які додані до скарги. Крім того, зазначила, що заочне рішення про стягнення з боржниці на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості, не оскаржувалось. До того ж, звернула увагу суду на те, що вона зверталась у ДВС із заявою про скасування вказаних у скарзі арештів, але до цього часу дане звернення залишене без реагування.
У судове засідання скаржниця ОСОБА_1 не з'явилась, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
У судове засідання представник стягувача АТ КБ «Приватбанк» не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
У судове засідання представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Крім того, не надано до суду матеріали виконавчого провадження №33662877 від 31.07.2012, які судом витребовувались ухвалою від 23.03.2023.
Враховуючи відсутність інформації про поважність причин неявки зазначених вище учасників справи, які повідомлялися належним чином про день, час, місце розгляду справи, з врахуванням положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що неявка стягувача та державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги та ухвалив про проведення розгляду справи на підставі письмових доказів, що містяться у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представниці скаржниці, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи (скаргу та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи № 2314/2599/12) в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2012 у справі № 2314/2599/12 (провадження № 2/2314/1600/12) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по договору від 25.11.2006 у сумі 26 689 грн. 53 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту - 4 810 грн. 33 коп.; заборгованості по процентах за користування кредитом - 10 774 грн. 66 коп.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 9 357 грн. 42 коп.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна частина) - 1247 грн. 12 коп. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 266 грн. 90 коп.
Вказане вище судове рішення набрало законної сили.
На виконання даного судового рішення у цій справі, яке набрало законної сили, Придніпровським районним судом м. Черкаси видано виконавчі листи, відповідно до задоволеної частини позовних вимог, які направлено на адресу Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.
Постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Цьопи Б.А. від 31.07.2012 відкрито виконавче провадження № 33662877 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2314/1600, виданого 07.06.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у сумі 26 689 грн. 53 коп. Цією ж постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 , у межах звернення стягнення (26 689 грн. 53 коп.) та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке їй належить.
До того ж, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2014 у справі № 711/8878/14-ц задоволено подання головного державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції та видано дублікат виконавчого листа, відповідно до рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 15.05.2012 по цивільній справі № 2314/2599/12 за позовом ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказаний дублікат виконавчого листа направлено на адресу Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.
У ході виконання виконавчого провадження № 33662877, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.03.2015, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 , у межах звернення стягнення (26 689 грн. 53 коп.) та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке їй належить.
Разом з тим, постановою державного виконавця від 13.03.2015 виконавчий лист № 2/2314/1600, виданий 07.06.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у сумі 26 689 грн. 53 коп., повернуто стягувачу, у зв'язку з неможливістю з'ясувати місце проживання боржника.
Судом також встановлено, що виконавчий лист № 2/2314/1600, виданий 07.06.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у сумі 26 689 грн. 53 коп., повторно стягувачем не пред'являвся для примусового виконання.
Крім того, на виконанні у Придніпровському відділі ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало виконавче провадження № 56016829 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. № 12113 від 17.11.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у сумі 105 998 грн. 13 коп.
Так, у ході виконання виконавчого провадження № 56016829, державним виконавцем винесено постанову:
-про арешт майна боржника від 15.05.2018, якою накладено арешт майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів (116 778 грн. 94 коп.);
-про арешт майна боржника від 28.11.2018, якою накладено арешт майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів (105 998 грн. 13 коп.).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2022 №317778749 на майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) накладено арешт:
-відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження за № 33662877, виданої 31.07.2012 Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ (номер запису про обтяження: 12832046);
-відповідно до постанови про накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження за № 33662877, виданої 11.03.2015 Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ (номер запису про обтяження: 9139137).
20.03.2023, ОСОБА_1 , через свою представницю - адвоката Кучер Ю.В., звернулася до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про скасування вказаних вище арештів з майна, яка, на час розгляду даної скарги, залишена без реагування.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Разом з тим, як уже зазначалось вище, виконавче провадження № 33662877 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2314/1600, виданого 07.06.2012 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у сумі 26 689 грн. 53 коп., відкрите постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Цьопи Б.А. від 31.07.2012. Указане мало місце під час дії Закону № 606-XIV.
Згідно зі статтею 11 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на час винесення постанови про арешт майна) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно зі статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно зі статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно зі статтею 48 цього Закону.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).
Статтею 49 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" ( 3319-17 ) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до пункту 3.17 Інструкція № 512/5 у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
Крім того, статтею 60 Закону № 606-XIV визначені підстави для зняття арешту з майна.
Враховуючи обов?язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов?язаний дотримуватись Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 74 Закону № 1404-VIIIрішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 452 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною четвертою цієї статті. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, судом встановлено, що при завершенні виконавчого провадження № 33662877 за виконавчим документом, виданим судом, державним виконавцем не було прийнято рішення про зняття арешту з майна.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження за виконавчим документом, який був виданий судом, та майнових претензій з боку стягувача за цим же виконавчим документом, - є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Судом з'ясовано, що не зняті державним виконавцем арешти з майна, належного ОСОБА_1 , створюють для неї негативні наслідки, оскільки вона не може розпорядитися своїм майном на власний розсуд.
Таким чином, встановлені судом обставини та норми чинного законодавства дають підстави для задоволення скарги, а саме слід зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою про відкриття виконавчого провадження №33662877 від 31.07.2012 і постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.03.2015.
На думку суду, іншої можливості вирішити спірні питання неможливо, враховуючи норми чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 13, 259, 260, 447, 448, 449, 453 ЦПК України суд, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою про відкриття виконавчого провадження №33662877 від 31.07.2012 та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.03.2015.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 17.04.2023.
Головуючий: С. М. Позарецька