20 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/16597/21 пров. № А/857/12/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (головуючий суддя Дудар О.М., м.Рівне) у справі №460/16597/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій, стягнення недоплаченої грошової допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, -
07.12.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просив: зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області внести відповідні зміни в наказ від 05.11.2021 №214о/с "По особовому складу" про звільнення із служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , додатково зарахувавши до календарної вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги час її навчання у цивільному закладі вищої освіти, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в кількості 2 роки 13 днів; стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу при звільненні з розрахунку 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби в сумі 17653,57 грн; стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку із дня звільнення по день вирішення спору.
Позов обґрунтовує тим, що відповідачем при розрахунку вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні не було зараховано час навчання у цивільному закладі вищої освіти, з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року адміністративним позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Рівненській області внести зміни в наказ від 05.11.2021 №214о/с "По особовому складу", додатково зарахувавши до календарної вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги час навчання ОСОБА_1 у цивільному вищому закладі освіти, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що час навчання у цивільних вищих навчальних закладах додатково зараховується до вислуги років, якщо після їх закінчення присвоєно офіцерське звання до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
10.03.2023 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що на підставі проведеної лінгвістичної експертизи писемного мовлення у рамках адміністративної справи №817/831/18 з аналогічним предметом та підставами позову, експерт прийшов до висновку про те, що: «текст абзацу 1 пункту 2 Постанови № 393 дає лінгвістичні підстави стверджувати, що час навчання в цивільних вищих навчальних закладах зараховується додатково до вислуги років незалежно від того чи присвоюється після їх закінчення офіцерське (спеціальне) звання. На це вказують текстові елементи, описані в дослідній частині висновку. Текст абзацу 1 пункту 2 Постанови № 393 не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що час навчання в цивільних вищих навчальних закладах зараховується додатково до вислуги років тільки в тих випадках, коли після закінчення цивільного вищого навчального закладу присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. На це вказують текстові елементи, описані в дослідній частині висновку». Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 у період з 01.09.1990 по 23.06.1995 навчалася в Рівненському державному педагогічному інституті на педагогічному факультеті за спеціальністю "Педагогіка і методика початкового навчання, музика". Згідно з наказом від 23.06.1995 №279-с ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію вчителя початкових класів і музики та видано диплом з відзнакою ЛН НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вказані обставини підтверджуються архівною довідкою Рівненського державного гуманітарного університету від 28.07.2021 №129-01/1-17 та дипломом з відзнакою НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 31.08.1994 по 31.07.2000, з 25.10.2006 по 06.11.2015 проходила службу в УМВС в Рівненській області, з 07.11.2015 по 05.11.2021 - в Головному управлінні Національної поліції України в Рівненській області.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області від 05.11.2021 №214о/с "По особовому складу" підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції, з 05.11.2021.
У цьому наказі зазначено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги становить 20 років 10 місяців 25 днів, страховий стаж - 25 років 03 місяці 25 днів.
Листом від 13.01.2022 №11/Б-214 Головне управління Національної поліції України в Рівненській області повідомило ОСОБА_1 , що підстави для зарахування часу навчання в цивільному вищому навчальному закладі до стажу служби в поліції відсутні, оскільки визначальною умовою для зарахування часу навчання до стажу служби для призначення пенсії є присвоєння офіцерського звання за наслідками закінчення такого навчання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до п.1 розділу I "Загальні положення" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 №114 (Положення №114), до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
В силу п.20 розділу ІІ "Права, обов'язки і відповідальність" Положення №114, час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.
Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2003 у справі № 4-рп/2003, зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку (п.3).
Питання щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з органів внутрішніх справ регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (Закон № 2262-ХІІ) та Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (Порядок № 393).
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно з п.2 Порядку №393 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби..
Тобто, навчання обов'язково має передувати вступу на військову службу або призначенню на відповідну посаду; особі після закінчення навчального закладу повинно бути присвоєне офіцерське звання.
Колегія суддів зазначає, що з 01.09.1990 по 23.06.1995 ОСОБА_1 навчалася в Рівненському державному педагогічному інституті на педагогічному факультеті за спеціальністю "Педагогіка і методика початкового навчання, музика". Згідно з наказом від 23.06.1995 №279-с ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію вчителя початкових класів і музики та видано диплом з відзнакою ЛН НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 у період з 31.08.1994 по 31.07.2000, з 25.10.2006 по 06.11.2015 проходила службу в УМВС в Рівненській області, з 07.11.2015 по 05.11.2021 - в Головному управлінні Національної поліції України в Рівненській області. Згідно з послужним списком ОСОБА_1 відповідно до наказу МВС №456 від 12.12.1994 присвоєно офіцерське звання - молодший лейтенант міліції, а на підставі наказу МВС України від 31.07.1995 №127 о/с - лейтенант міліції.
Таким чином, присвоєнню позивачу вперше офіцерського звання передувало навчання у цивільному закладі вищої освіти (таке звання було присвоєно на четвертому курсі навчання - за наслідками проходження стажування на посаді інспектора по паспортній роботі відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Рівненського міського управління Управління МВС України в Рівненській області - подання від 28.10.1994.
Надалі, 31.07.1995, після закінчення навчального закладу (23.06.1995) позивачу було присвоєно наступне офіцерське звання - лейтенант міліції.
Отже, апеляційний суд вважає, що умови, встановлені Порядком №393 для додаткового зарахування ОСОБА_1 часу навчання у Рівненському державному педагогічному інституті до вислуги років у спірних правовідносинах дотримано. При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на факт неприсвоєння позивачу офіцерського звання безпосередньо після закінчення навчального закладу вищої освіти вказує на надмірний формалізм, що позбавляє позивача права на підвищені гарантії соціальної захищеності. Відтак, період навчання в цивільному закладі вищої освіти - Рівненському державному педагогічному інституті, підлягає зарахуванню до календарної вислуги років ОСОБА_1 в порядку, встановленому Кабінету Міністрів України. Відповідно, відповідач зобов'язаний внести зміни в наказ від 05.11.2021 №214 о/с "По особовому складу" в частині зазначення календарної вислуги років.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі № 460/16597/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний