Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 квітня 2023 року Справа№200/45/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов вмотивовано тим, що позивач є пенсіонером МВС України з 2007 року та знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області. При звільненні з МВС при призначенні йому пенсії був встановлений основний розмір пенсії 90% за вислугу років , яка склала 32 роки. Позивач зазначив, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №0540/5939/18-а відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу в основному розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року, що також підтверджується протоколом з його пенсійної справи від 24.11.2020 року. Позивач зауважив, що відповідачем згідно вищезазначеної постанови від 30.01.2019 року були виконані свої зобов'язання щодо розрахунку та виплати його пенсії, виходячи з розміру 90% грошового забезпечення, до його нового перерахунку пенсії здійсненого відповідачем на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8400/21. Позивач зазначив, що відповідач при здійсненні перерахунку його пенсії на підставі рішення суду по справі №200/8400/21 зменшив основний розмір його пенсії з 90% на 70% та з грудня 2021 року проводить виплату пенсії в розмірі 12 501,98 грн., що складає 70% від його основної суми грошового забезпечення. Останній перерахунок пенсії виходячи з розміру 90 % позивачу був нарахований та виплачений відповідачем 05.11.2021 року. Позивач зауважив, що ним на адресу відповідача 25.11.2021 року було направлено клопотання про перегляд перерахунку його пенсії виходячи з основного розміру - 90% та просив сплатити заборгованість з 01.12.2019 року. У грудні 2021 року, відповідач своїм листом повідомив позивача, що в перерахунку його пенсії з розрахунку 90% відмовлено та зазначив, що пенсія позивача розрахована в розмірі 12 501,98 грн. відповідно до чинного законодавства. Після цього, як зазначив позивач він звернувся зі скаргою в Пенсійний фонд України на дії відповідача, але законних дій ПФУ не здійснив та не прийняв справедливого рішення по його скарзі. Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує його соціальні права та конституційні гарантії, не виконує судових рішень та діє протиправно, що дає підстави позивачу для судового оскарження дій відповідача.
Відповідачем на адресу суду, був наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09.04.1992 року. Відповідач зауважив, що враховуючи зміни до статті 13 ЗУ №1262, які були внесені ЗУ «Щодо внесення змін в деякі закони України по питанню пенсійного забезпечення і соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV, максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення. ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII внесені зміни до статті 13 ЗУ №2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 ЗУ №2262. Відповідач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки №22/6-1518 від 15.04.2021 року. Відповідач наголосив на тому, що резолютивна частина вищезазначеного рішення не містить зобов'язання відповідача під час розрахунку пенсійних виплат встановлення певного відсоткового розміру пенсії від грошового забезпечення. Відповідач зауважив, що таким чином позивачу здійснено розрахунок пенсії з урахуванням вимог чинного законодавства та рішення суду виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.12.2019 року. Відповідач зазначив, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція вже зараз призводить до того, що особи які мають право на пенсію відповідно до ЗУ №2262 виходячи на пенсію у теперішній час отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90% але з оновленого грошового забезпечення. Відповідач вважає, що не порушував прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії та просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та був встановлений строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, копію пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, яким вирішено зменшити основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70%.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС), про що свідчить наявність кабінету електронного суду у відповідача та відповідна відмітка «доставлено» від 20.01.2023 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , орган що видав документ 1452, РНОКПП: НОМЕР_1 . Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 23.10.2007 року та отримує пенсію за вислугою років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Як встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі №0540/5939/18-а вирішено - визнати протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення у зв'язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям». Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 07 червня 2018 року №10158-лк для перерахунку пенсії, з урахуванням грошового забезпечення поліцейських та виплачених сум, з 01 січня 2016 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір у розмірі 352,40 грн. на користь ОСОБА_1 .
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №0540/5939/18-а вирішено - апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0540/5939/18-а - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2016 року без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та задовольнити позовні вимоги в цій частині. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2016 року пенсії в повному розмірі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі з 1 січня 2016 року без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У задоволені позовних вимог про проведення виплати розрахованої пенсії негайно на розрахункову карту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » однією сумою у повному обсязі, без її обмеження граничним розміром та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0540/5939/18-а - змінити в частині розміру відповідних сум грошового забезпечення з 86% на 90%. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0540/5939/18-а - залишити без змін. Повний текст постанови складений 30 січня 2019 року.
Вищезазначеною постановою від 30.01.2019 року було встановлено наступне, що в судове засідання суду апеляційної інстанції позивачем наданий витяг з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , згідно якого розмір пенсії останньому врахований у розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення судом відсоткового розміру грошового забезпечення позивача, а саме - з 86% на 90%.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, відповідач відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі №0540/5939/18-а, зміненим постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року насамперед в частині розміру відповідних сум грошового забезпечення з 86% на 90%, розрахував та виплачував позивачу пенсію виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 32), що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами пенсійної справи позивача Головного управління Пенсійного фонду України від 24.11.2020 року, від 31.10.2021 року.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач отримав довідку про розмір грошового забезпечення № 22/6-1518 від 15 квітня 2021 року, наданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України для перерахунку пенсії з 01.12.2019 року та звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21 вирішено - позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 15.04.2021 №22/6-1518. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Департаменту персоналу МВС України від 15.04.2021 №22/6-1518, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00грн.
Судом встановлено, що після здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21 відповідачем було зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% на 70% грошового забезпечення, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за пенсійною справою №0503001000 (МВС) від 01.11.2021 року, від 30.01.2023 року та витягом з електронної пенсійної справи позивача за січень 2024 року та опосередковано зазначено відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву.
Позивач не погодившись із зменшенням його основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії звернувся із заявою до відповідача від 25.11.2021 року, в якій просив переглянути автоматизовану базу його пенсійної справи та здійснити корегування, виправлення відповідних помилок і нарахувати йому пенсію відповідно до закону та судових рішень; надати інформацію та повідомити про дії Пенсійного фонду щодо здійснення повного розрахунку заборгованості з 01.12.2019 року на час звернення та коли буде погашена заборгованість.
Відповідачем на адресу позивача була надіслана відповідь від 15.12.2021 року за №20760-19992/К-15/8-0500/21 в якій було зазначено, що загальний розмір пенсії складає 12 501,98 грн. та пенсія розрахована згідно чинного законодавства та виплачується щомісячно на картковий рахунок Ощадбанку.
Позивачем відповідь відповідача була оскаржена шляхом надсилання скарги на адресу Пенсійного фонду України від 16.12.2021 року, в якій позивач просив здійснити належні державні, законні дії щодо перерахунку його пенсії відповідно законодавства та судовим рішенням, тобто просив перерахувати його пенсію згідно основного розміру - 90% та поновити встановлену державою надбавку до пенсії - 500 грн. згідно постанови КМУ №713.
Не погодившись із зменшенням основного розміру пенсії з 90% на 70%, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Отже спірним питанням у даній справі є зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% на 70% грошового забезпечення позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 pоку (надалі Закон №2262-XII).
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною 18 статті 43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 3 статті 63 Закону №2262-XII (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015 року) передбачено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Згідно з пунктом 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VIII від 23.12.2015 року) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями. Встановлене цією постановою грошове забезпечення для поліцейських за своїми складовими є вищим від раніше встановленого грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Отже, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року №900-VIII та з огляду на зміну грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, позивач відповідно до статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII набув право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 1 січня 2016 року.
Кабінет Міністрів України відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII прийняв постанову №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої було постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Суд установив, що відповідач у листопаді 2021 року здійснив перерахунок пенсії, призначеної позивачу за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських, з 01.12.2019 року. Виконуючи у листопаді 2021 року рішення суду в адміністративній справі №200/8400/21, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з 01.12.2019 року.
При цих перерахунках відповідач, визначаючи розмір пенсії, належної до виплати з 01.12.2019 року, обчислив основний розмір пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, проти 90%, які застосовувалися від моменту призначення позивачу пенсії у листопаді 2007 року та діяли до 01.11.2021 року (до часу перерахунку пенсії відповідачем).
При цьому відповідач, як свідчить зміст його відзиву на позов, керувався нормою частини 2 статті 13 цього Закону (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунків), згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Оцінюючи ці доводи відповідача, суд виходив з того, що стаття 13 Закону №2262-XII визначає розміри пенсій, які призначаються за вислугу років.
Відповідно до цієї норми (у редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу у листопаді 2007 року) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як свідчать матеріали справи, позивачу, який був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у відставку та мав вислугу 32 роки, пенсія за вислугу років була призначена відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-XII у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення (55% + (32 - 20) х 3%) та під обмеження, установлені частиною 2 цієї статті, не підпадала. Окрім цього судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме протоколами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за пенсійною справою №0503001000 (МВС) від 24.11.2020 року, від 31.10.2021 року, підтверджується висновком зазначеним в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 по справі №0540/5939/18-а де зазначено, що позивачем наданий витяг з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , згідно якого розмір пенсії останньому врахований у розмірі 90% грошового забезпечення, що підтверджено представником відповідача у судовому засіданні та відповідно до вищезазначеної постанови в резолютивній частині зазначено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0540/5939/18-а - змінити в частині розміру відповідних сум грошового забезпечення з 86% на 90%.
Між тим, до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII неодноразово вносилися зміни, про що зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.
Так, пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року, цифри "90" замінено цифрами "80", а пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166- VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності з 01.05.2014 року, цифри "80" замінено цифрами "70".
Тобто, зміна максимального розміру пенсії за вислугу років, що призначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1/99-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа про податки) Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Передбачені Законом №2262-ХІІ процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення. Стаття 13 Закону №2262-XII регулює саме порядок призначення пенсії за вислугу років. Відтак, зміни, внесені до цієї статті, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 %, а потім 70 % грошового забезпечення поширюються на правовідносини щодо призначення пенсій за вислугу років, які виникли після набрання чинності цими змінами, але не стосуються перерахунку раніше призначених пенсій.
Суд зазначає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ її розмір має обчислюватися, виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і їх розмір не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Тож суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи у листопаді 2021 року перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 року у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських, що підтверджується протоколом ГУ ПФУ в Донецькій області від 01.11.2021 року за пенсійною справою №0503001000 (МВС) де в графі «основний розмір пенсії» зазначено «70% грошового забезпечення (вислуга років 32) у розмірі 12 501,98 грн.» таким чином відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, установленому Законом.
Вищезазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.03.2023 року по справі №300/5477/21, відповідно до яких зазначено - з приводу посилань скаржника на наявність правової проблеми, яка полягає у тому, що військовослужбовці, які до звільнення займали одну й ту ж саму посаду, звання, вислугу років та види грошового забезпечення, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 1 січня 2018 року претендують на 90% грошового забезпечення відповідно до положень Постанови № 704, а ті, що отримали право на пенсію після 1 січня 2018 року - 70% відповідно до Постанови № 103. Різниця відсоткового значення розміру основної пенсії у військовослужбовців, які вийшли у різний період, обумовлена чинними на той момент редакціями статті 13 Закону № 2262-ХІІ. При цьому при внесенні змін до вказаної статті у 2011 році та 2014 році в прикінцевих та перехідних положеннях законів про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ не робилось застереження стосовно зміни (прирівняння) розміру відсотків отримуваної пенсії особам, яким вона раніше була призначена у максимальному розмірі 90%, 80%, до розміру, який визначений діючою редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ. Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 5 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Колегією суддів зазначено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2022 року у справі №380/24477/21 звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі № 240/5401/18. Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення. У зв'язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій). Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року постановлено повернути справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії. Ухвалюючи зазначене судове рішення, Велика Палата Верховного Суду оцінивши мотиви, викладені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 380/2447/21, вказала таке: «Виходячи із загальної теорії права елементами правовідносин є суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, з метою застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини» таку подібність слід оцінювати за змістовним, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовний (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та / чи їх специфічний об'єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20). У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід визначати з огляду на те, які правовідносини є спірними, порівнювати права та обов'язки сторін цих правовідносин відповідно до правового чи їх договірного регулювання (пункт 31) з урахуванням обставин кожної конкретної справи (пункт 32). Так, у справі № 240/5401/18, від висновку у якій висловив намір відступити Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, та у справі № 380/24477/21, яка розглядається, спір виник щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У справі № 580/5962/20 спір стосується щодо пенсійного забезпечення колишніх працівників прокуратури, а саме щодо правовідносин про визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру». У справі № 620/5437/20 спір стосується обчислення довічного грошового забезпечення судді, а саме щодо правовідносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Отже, з урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що в ухвалі від 30 листопада 2022 року у справі №380/2447/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів ґрунтовних підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20, які ухвалені за інших фактичних обставин, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18». Таким чином, з огляду на мотиви цієї постанови, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18 та ухвалі від 12 січня 2023 року у справі № 380/24477/21, у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ. Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону. Різні підходи до механізму перерахунку пенсій (грошового забезпечення) різних категорій осіб зумовлений, як різним конституційно-правовим статусом (наприклад, відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях), так і законодавчим регулюванням (зокрема, суттєвими змінами в оплаті праці (грошовому забезпеченні) прокурорів та суддів).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправними дії відповідача, які полягають у безпідставному зменшенні позивачу при перерахунку пенсії за вислугою років з 01.12.2019 року, згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області» №22/6-1518 від 15.04.2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №0540/5939/18-а, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21 основного розміру з 90% до 70% та визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії позивачу в повному обсязі з 01.12.2019 року, виходячи з основного розміру 90% з урахуванням виплачених сум та зобов'язати відповідача при здійсненні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області» №22/6-1518 від 15.04.2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №0540/5939/18-а та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21 застосувати основний розмір пенсії 90% від грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої пенсії, починаючи з 01.12.2019 року.
Стосовно заявленого клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, оскільки, зважаючи на приписи частини 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а відповідно до статті 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз даних статей дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 26.12.2022, позивач за подання адміністративного позову сплатив 992,40 грн. судового збору.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе покласти судові витрати на відповідача та про необхідність їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 992,40 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3 ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010), які полягають у безпідставному зменшенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) при перерахунку пенсії за вислугою років з 01.12.2019 року згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області» №22/6-1518 від 15.04.2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №0540/5939/18-а, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21 основного розміру пенсії з 90% до 70%.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в повному обсязі з 01.12.2019 року, виходячи з основного розміру 90%, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) при здійсненні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області» №22/6-1518 від 15.04.2021 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі №0540/5939/18-а та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2021 року по справі №200/8400/21, застосувати основний розмір пенсії 90% від грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої пенсії починаючи з 01.12.2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 20 квітня 2023 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець