Справа №:755/6684/22
"21" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди, штрафу за несвоєчасне виконання умов договору та відшкодування моральної шкоди,
позивач звернувся до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди, штрафу за несвоєчасне виконання умов договору та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що 05 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 7759 на виконання будівельно-ремонтних робіт в належній позивачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Так, за умовами Договору відповідач, який іменується «виконавцем» зобов'язався у відповідності до затвердженої кошторисної документації Додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору, здійснити для «замовника» ремонт приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в термін до 10 лютого 2021 року, а також зобов'язався забезпечити виконання якісних будівельно-ремонтних робіт у відповідності з будівельними нормами і правилами та цього Договору (пункти 1,1-1.3 Договору). В розділі 2 Договору містяться обов'язки сторін, зокрема, виконавець «взяв на себе зобов'язання якісно та у визначені строки виконати всі роботи, передбачені Договором на об'єкті замовника в строк, визначений в п.п. 1.2, тобто в термін до 10 лютого 2021 року (п. 2.1.2-2.1.3 Договору). Підписавши вказаний договір відповідач підтвердив, що ним оглянутий об'єкт ремонту та визначений таким, що підлягає для виконання ремонтних робіт за даним Договором (п. 2.1.10 Договору). Позивачем виконано п.п. 3-1-3.3 Договору та сплачено кошти відповідачу за виконані роботи по Договору, що підтверджується актом № 1 від 01 грудня 2020 року; актом № 2 від 15 грудня 2020 року; актом № 3 від 28 грудня 2020 року; актом № 4 від 04 лютого 2021 року; актом № 5 від 04 березня 2021 року. Загалом сплачено роботи на суму, що перевищує об'єм виконаних відповідачем робіт. Підрядник порушив вказані терміни, зважаючи на те, що ряд робіт не виконано дотепер. Крім того, позивачем виявлено ряд недоліків у роботі відповідача, 14 червня 2021 року позивачем направлено претензію, яка отримана відповідачем 16 червня 2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням, з вимогою негайно виконати умови Договору. Вказана претензія проігнорована відповідачем, ні в письмовому вигляді, ні засобами зв'язку не отримано від нього жодних пояснень. Відповідач більше року в односторонньому порядку не виконує умови Договору, а саме, не усуває наявні недоліки та не закінчує умовлені Договором будівельно-ремонтні роботи. Позивач не може проживати у квартирі АДРЕСА_2 вже понад року, так як ремонтні роботи відповідачем мали бути закінчені 10 лютого 2021 року, ряд робіт відповідачем виконано неякісно та потребують переробки, що призвело до душевних переживань, істотних вимушених змін у життєвих стосунках. Вказані обставини спричинили виникнення у позивача пригніченого стану, призвели до розладу стосунків у родині через неможливість використання житла для проживання. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок неякісного виконання умов договору підряду у розмірі 81 831,60 грн., штраф за несвоєчасне виконання умов договору за період з 10 лютого 2021 року по 10 лютого 2022 року у розмірі 196 867,79 грн., моральну шкоди у розмірі 50 000,00 грн. та судові витрати.
Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
25 вересня 2018 року позивачем укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 (а.с.78-81).
24 жовтня 2020 року розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві Державної адміністрації присвоєно об'єктам нерухомого майна на АДРЕСА_4 поштові адреси: житловому будинку АДРЕСА_5 (а.с.73).
22 серпня 2021 року позивачем укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 (а.с.74-77).
05 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7759, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору якісно і своєчасно будівельно-ремонтні роботи, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п.1.1. Договору). Виконавець зобов'язується у відповідності до затвердженої кошторисної документації (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору здійснити ремонт приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в термін до 10 лютого 2021 року (п.1.2. договору) (а.с.12-14, 15-18).
Відповідно до затвердженої кошторисної документації Додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору заплановано обсяги та вартість виконання ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 314 409,00 грн. (а.с.15-18).
01 грудня 2020 відповідачем складено акт № 1 виконаних робіт згідно договору № 7759 від 05 жовтня 2020 року, загальна вартість робіт складає 53008,68 грн., сплачено за роботи 93600 грн. (а.с.19).
15 грудня 2020 року відповідачем складено акт № 2 виконаних робіт згідного договору № 7759 від 05 жовтня 2020 року, вартість робіт по акту № 2 складає 30 925,80 грн загальна вартість робіт складає 83 934, 48 грн. (53008,68 грн.+ 30 925,80 грн.), залишок на роботи: 9665,52 грн. (93 600-83 934, 48 грн.) (а.с.20).
28 грудня 2020 року відповідачем складено акт № 3 виконаних робіт згідного договору № 7759 від 05 жовтня 2020 року, вартість робіт по акту № 3 складає 29267,50 грн. загальна вартість робіт складає 113 201,98 грн. (83 934, 48 грн. + 29267,50 грн.), заборгованість за роботи: 19601,98 грн. (113 201,98 грн.-93600 грн.) (а.с.21).
04 лютого 2021 року відповідачем складено акт № 4 виконаних робіт згідного договору № 7759 від 05 жовтня 2020 року, вартість робіт по акту № 4 складає 53262,83 грн. загальна вартість робіт складає 166 464,81 грн. (83 934, 48 грн. + 29267,50 грн.+ 53262,83 грн), сплачено на роботи 186600 грн., залишок на роботи: 20135,19 грн. (186600 грн.- 166 464,81грн.) (а.с.22-23).
04 березня 2021 року відповідачем складено акт № 5 виконаних робіт згідного договору № 7759 від 05 жовтня 2020 року, вартість робіт по акту № 5 складає 46590,90 грн. загальна вартість робіт складає 213 055,71 грн. (166 464,81 грн. + 46590,90 грн.), сплачено на роботи 186600 грн., заборгованість за роботи: 26 455,71 грн. (213 055,71грн. - 186600 грн.) (а.с.24-25),
14 червня 2021 року на адресу відповідача направлена претензія щодо невиконання умов договору (а.с. 56-58, 59-60, 61).
Позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок неякісного виконання умов договору будівельного підряду у розмірі 81 831,60 грн.
Підставою для задоволення позовних вимог вказано про неналежне виконання відповідачем договору будівельного підряду, а саме, неякісне виконання будівельно-ремонтних робіт.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідача не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб(ст. 839 ЦК України).
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе (ч.2 ст.858 ЦК).
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків(ч.3 ст.858 ЦК).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 3 ст. 879 ЦК України у разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.
Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Умовами договору підряду сторони узгодили, що підрядник зобов'язується почати роботу протягом 3-х робочих днів після виконання замовником умов пунктів 2.1.10 та 3.1 Договору. Будівельно-ремонтні роботи, а саме, здійснити ремонт приміщення за адресою: АДРЕСА_1 підрядник зобов'язався в термін до 10 лютого 2021 року (пункти 2.1.1, 1.2 Договору) та порушив вказані терміни зважаючи на те, що ряд робіт не виконано й на даний час.
Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Наслідки порушення умов договору щодо строків виконаних робіт передбачені частинами другою та третьою статті 849 ЦК України в межах здійснення замовником права перевірки у будь-який час ходу та якості роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Згідно ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що згідно висновку № ЕД-19-21/27186-БТ за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_2 , фактично виконані роботи не відповідають вимогам нормативно-правової документації в галузі будівництва в частині якості. Невідповідності влаштованого опорядження квартир АДРЕСА_2 наведені в дослідницькій частині даного висновку експертного дослідження; вартість ремонтно-будівельних робіт, з урахуванням використаних матеріалів, необхідних для приведення опоряджувальних покриттів квартири АДРЕСА_2 до стану, відповідному до вимог нормативно-правових актів, на час складання висновку становить 81 831, 60 грн. (а.с. 30-50,51-55).
Зі змісту дослідницької частини зазначеного висновку вбачається, що улаштоване відповідно до Договору опорядження та покриття конструктивних елементів квартири має наступні пошкодження та характеристики: ширина швів керамічної плитки на підлозі в санвузлі в кутах та вздовж примикань зі стіною становить від 1,0 до 5,0 мм; шви плитки не однотипні, відрізняються за розмірами, неспівпадіння швів у місцях перетину швів, нерівність у площині улаштованої плитки, виступи країв сусідніх плиток;відсутність плитки на підлозі - 0,14 м2, на стіні 1,44 м2;на поверхні фарбувального шару стелі в санвузлі нерівності шару фарби, різний відтінок покриття; на поверхні фарбувального шару стіни кімнати № 5 (фактичне планування) патьоки фарби та тріщини волосяні у шарі навколо встановленої дверної коробки; ширина заповнення шву між прорізом та дверною коробкою: вертикальний до 140 мм, горизонтальний до 100 мм.
Невідповідно до вимог нормативних документів виконанні наступні ремонтно-будівельні роботи: водоемульсійне фарбування стелі у санвузлі та стіни у кімнаті №5; покриття підлоги та стін керамічною плиткою у санвузлі; встановлення дверних коробок у санвузлі та кімнаті № 5; цегляне мурування перегородок у приміщення № 5.
Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт.
За встановлених обставин суд приходить висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт за договором підряду, у розмірі 81 831,60 грн.
Позивач просить про стягнення штрафу за несвоєчасне виконання умов договору за період з 10 лютого 2021 року по 10 лютого 2022 року у розмірі 196 867,79 грн.
Підставою позовних вимог вказано про порушення відповідачем пункту 8.1.1 договору, яким передбачено у випадку несвоєчасного виконання робіт сплату штрафу у розмірі 0,01% вартості невиконаних робіт за кожний день затримки виконання.
На підтвердження позивних вимог надано орієнтовний акт не виконаних робіт, який містить перелік всіх не виконаних відповідачем робіт по Договору на загальну суму 53 936,38 гривень(а.с. 26-27).
Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Умовами договору підряду сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 0,01 % від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки виконання (пункт 8.1.1 Договору).
Розраховуючи штраф, позивач виходив із загальної суми невиконаних робіт у розмірі 53 936,38 гривень, строку виконання робіт до 10 лютого 2021 року та періоду затримки - 365 днів (53 936,38 х .01 % х 365 днів= 196 867,79 грн.).
Вирішуючи питання про розмір штрафу, який підлягає стягненню із відповідача, суд враховує, що однією із функцій неустойки є компенсаторна функція.
Згідно з частиною третьою статті ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із частиною другою статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
В свою чергу частина третя ст. 551 Цивільного кодексу України не встановлює до якої саме суми слід зменшувати таку неустойку, і в такому випадку суд повинен виходити із загальних принципів цивільного права - розумності та справедливості.
По відношенню до цього також слід зазначити, що пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, і не може бути засобом збагачення.
За таких обставин справи, позовні вимоги в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання умов договору за період з 10 лютого 2021 року по 10 лютого 2022 року підлягають задоволенню частково в межах суми 53 936,38 грн. - загальної суми невиконаних робіт. В решті вимог слід відмовити.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. 00 коп.
При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Стаття 23 ЦК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.
У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Враховуючи роз'яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач.
Судом встановлено, що внаслідок винних дій відповідача щодо неналежної якості ремонту позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та душевних переживаннях у зв'язку із протиправними діями відповідача, призвело до розладу стосунків у родині через неможливість використання житла для проживання
При визначенні розміру відшкодування, керуючись встановленими законом принципами виваженості та розумності, суд визначає у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5 000,00 грн. В решті заявлених вимог відмовити.
Крім того, позивач просить про стягнення з відповідача витрат на оплату вартості експертного дослідження розмірі у розмірі 4 942,66 грн.
На підтвердження вимог позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 4 942,66 грн. (а.с. 29).
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому з відповідача підлягають стягненню з відповідача витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 4 942,66 грн.
Згідно частини 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405,00 грн.).
Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 140 767,98 грн. (81 831,60 грн.+53 936,38 грн.+5000,0 грн.), а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 407,68 грн. (140 767,98 грн х 1%).
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 509 ,525, 526, 551, 549, 610, 611, 614, 626, 629, 833, 837, 839, 844, 846, 849, 852, 857, 858, 875, 877, 873, 1167 ЦК України, п.п. 3, 5, 7, 9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди, штрафу за несвоєчасне виконання умов договору та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт за договором підряду, у розмірі 81 831 (вісімдесят одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 60 коп., штраф за несвоєчасне виконання умов договору за період з 10 лютого 2021 року по 10 лютого 2022 року у розмірі 53 936 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 38 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , у відшкодування моральної шкоди 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 4 942 (чотири тисячі дев'ятсот сорок два) грн. 66 коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , судовий збір у розмірі 1 407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 68 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна