Справа № 755/5069/23
№ 1-кс/755/1023/23
"18" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Пилипча, Білоцерківського р-ну, Київської обл., українцю, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, працюючому неофіційно монтажником, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001417 від 16.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, ОСОБА_4 у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше 16.04.2023 року, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, тим самим, незаконно його придбав з метою подальшого збуту.
Так, 16.04.2023 року, ОСОБА_4 перебував за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 5, посеред лісопаркової зони, незаконно придбавши та зберігаючи при собі з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, масою 0,87 г. У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту наркотичного засобу, зберігаючи його при собі, направився по території м. Києва залишати наркотичний засіб у схованках, з метою подальшого збуту невизначеному колу осіб.
Того ж дня, а саме 16.04.2023 року, приблизно о 13 годині 15 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 5, працівниками поліції було затримано громадянина ОСОБА_4 , який повідомив, що зберігає при собі у лівій кишені штанів 5 (п'ять) згортків обмотаних ізолентою, один з яких містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс .
У подальшому, у період часу з 15 години 04 хвилини до 15 години 19 хвилин, під час особистого обшуку громадянина ОСОБА_4 було виявлено та вилучено в лівій кишені штанів 5 (п'ять) згортків обмотаних ізолентою, один з яких містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 0,87 г., який останній незаконно придбав та зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якої заборонено - канабіс, масою 0,87 г, з метою збуту, тобто, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу обіг якої заборонено.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом особистого обшуку, протоколом обшуку, допитами свідків, висновком експертів, рапортом працівників поліції.
17 квітня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Враховуючи викладене, підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого на цей час підозрюється ОСОБА_4 , полягає в тому, що злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів посягають на правовий режим обігу, а додатковим об'єктом кримінально-правової охорони є здоров'я населення.
Так, на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження; може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки, на цей час органом досудового розслідування не виявлено всі можливі місця зберігання психотропних речовин; з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється, може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду. Також, на цей час, триває виконання судових експертиз за рештою вилучених у ОСОБА_4 речовин, а тому, будучи обізнаним про експертну установу експертам якої доручено проведення відповідних експертиз, останній може незаконно впливати на зазначених експертів з метою дачі ними завідомо неправдивих висновків; може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території України, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту наркотичних засобів, перебуваючи на свободі, останній може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності, пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та запобігання зазначеним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, прохав його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначаючи, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, може знищити, спотворити чи сховати речові докази та перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином, зокрема, перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати можливих співучасників даного кримінального правопорушення. Також, підозрюваний ОСОБА_4 не має офіційного джерела доходу, у зв'язку з чим, прохав застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що його підзахисний вину повністю визнає, щиро кається та співпрацює з органом досудового розслідування. Щодо ризику, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити чи спотворити речові докази, то це неможливо, оскільки всі вони були вилучені у ході проведення обшуку, зокрема, останній сам вказав, де він зберігав наркотичні засоби. Також, щодо того, що ОСОБА_4 може уникати кримінальної відповідальності, то це нічим не підтверджується, оскільки останній сам з'явився до суду, хоча йому було відомо про розгляд даного клопотання та позицію сторони обвинувачення, зокрема, з'являється за кожним викликом до слідчого. Крім того, ОСОБА_4 активною сприяє розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, розуміє, що його дії були незаконними та обіцяє, що у подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. У зв'язку з вищенаведеним, прохав застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, надавши йому можливість працювати та забезпечувати себе і маму, з якою вони разом проживають удвох за адресою: АДРЕСА_1 .
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, зазначивши, що через фінансові труднощі та затримкою виплати йому заробітної плати, йому довелося вчинити дане кримінальне правопорушення, оскільки його мама має проблеми зі здоров'ям, а тому, йому доводиться забезпечувати фінансово їх обох. Розуміє, що його дії були незаконними, вину визнає та щиро кається, на даний час, співпрацює з органом досудового розслідування.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з тим, відповідно до частини першої ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, виключно, у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною другою ст. 183 КПК України визначено перелік злочинів, підстав та умов, за наявності яких слідчий суддя має право задовольнити клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до якої тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, у разі, якщо особа переховувалася від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню, тощо. Проте, таких обставин у справі не встановлено. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_4 перешкоджав кримінальному провадженню, а доводи слідчої про ймовірні наміри порушити обов'язок щодо дотримання належної процесуальної поведінки, є неаргументованими та не підтверджуються даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Поряд з цим, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує положення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, при цьому ризик переховування особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтвердити існування такого ризику.
Враховуючи, що інших достатніх та обґрунтованих підстав, крім тяжкості злочину, у клопотанні слідчої не зазначено, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені у клопотанні мотиви не можуть служити підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу - взяття під варту.
З огляду на вищезазначені обставини, враховуючи поряд з цим, що підозрюваний працює неофіційно, має постійне місце проживання у м. Києві, раніше не судимий, як зазначила сторона захисту ОСОБА_4 активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення, на всі виклики слдічого зявляється вчасно, знищити чи спотворити речові докази, то це неможливо, оскільки всі вони були вилучені у ході проведення обшуку, зокрема, підозрюваний сам вказав, де він зберігав наркотичні засоби і ці осбатавини не спростовані прокурором у судовому засіданні, або ж уклопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що тримання підозрюваного під вартою є надмірним запобіжним заходом, який покликаний забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків.
Таким чином, докази та обставини, на які посилається слідча в клопотанні та прокурор у судовому засіданні, не дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити речові докази, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, негативно впливати на хід досудового розслідування кримінального провадження, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні, вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що слідчою в клопотанні та прокурором в судовому засіданні належним чином не доведено підстави необхідності обрання відносно ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням всіх обставин, клопотання слідчої щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, при цьому, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який з урахуванням вищезазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, на даний час забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, одночасно з цим, слідчий суддя вважає за необхідне, згідно з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 відповідні обов'язки.
За таких обставин, керуючись вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду залежно від стадії кримінального провадження з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, строком на 60 днів до 13 червня 2023 року включно.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.
Копію ухвали для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя