Справа № 564/1183/23
21 квітня 2023 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркун О. С. розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 2 Рівненського районного управління поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 за ст.173 КУпАП,
До Костопільського районного суду Рівненської області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №941026 від 20.04.2023 відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 19.04.2023 близько 09 год. за адресою АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що виявив в себе на подвір'ї сміття яке туди кинула сусідка ОСОБА_2 , зробив зауваження останні однак почув образи та нецензурну лайку в свою адресу. Пояснив, що не став сперечатися та викликав працівників поліції.
Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 173 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №941026 від 20.04.2023 та з пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні встановлено, що останній перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , що не є громадським місцем.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, порушивши вимоги ст. 255 КУпАП України відносно обов'язку збирання доказів особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, викладені в протоколі обставини ґрунтуються виключно на поясненнях потерпілої ОСОБА_2 та не підтверджуються жодними доказами, які б надавали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, суд приходить до висновку, що справа відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Справу відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.
СуддяО. С. Цвіркун