Справа № 528/1346/20
1-кп/544/8/2023
Номер рядка звіту 93
20 квітня 2023 року м.Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с.185 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтовано наступним. Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 02.03.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.04.2023 включно. Підстав для зміни обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не вбачається, оскільки ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що встановлені ухвалою суду від 02.03.2023, не зменшилися та продовжують існувати і дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню. Зокрема, переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Окрім того обвинувачений переховувався від суду, у зв'язку з чим оголошувався у розшук, а тому виникає обґрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі. Тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду. Крім цього, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки раніше неодноразово засуджувався за вчинення різних видів злочинів проти власності, також існує ризик вчинення нових злочинів з метою здобуття засобів для існування, оскільки обвинувачений ніде не працює та не має джерел доходів. Тому в даному випадку існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення. У разі застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках. Все це свідчить про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу. Для запобігання вищевказаним ризикам прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до обвинуваченого іншу міру запобіжного заходу, не пов'язану із триманням під вартою - домашній арешт. Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, проживає в м. Гребінка разом зі своєю хворою матір'ю.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав заперечення захисника та доповнив, що він має такі захворювання як остеохондроз та гастрит, які потребують належного лікування. Крім цього його мати потребує догляду, оскільки має захворювання- цукровий діабет, а також у неї підозра на онкологію шлунку. Тому просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт для догляду за матір'ю.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, оскільки доказів наявності захворювань у обвинуваченого та його матері, а також доказів необхідності лікування, суду не надано.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 1-3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до статті 199 КПК України при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 02.03.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 29.04.2023 з огляду на наявність таких ризиків як можливість переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Даючи оцінку ризикам, про які вказує прокурор у клопотанні, суд враховує таке.
Ризик переховування від суду обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Так, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Крім цього обвинувачений переховувався від суду, через що був оголошений у розшук. Отже ризик переховуватися від суду обґрунтовано доведено прокурором при розгляді клопотання, тому суд дійшов висновку про наявність ризику ймовірного переховування від суду.
До того ж є важливим та обставина, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, в обвинуваченої збільшуються можливості для ухилення від суду, адже правоохоронні органи задіяні у діяльності з відсічі збройної агресії російської федерації та у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.
Наведені обставини у сукупності дають підстави дійти висновку, що обвинувачений, ймовірно, може переховуватись від суду.
Крім цього прокурором доведено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим за корисливі злочини, перебуваючи на свободі, може знову продовжити свою злочинну діяльність з метою здобуття засобів для існування.
Також слід зазначити, що ОСОБА_4 офіційних джерел доходів не має, за місцем реєстрації не проживає, не одружений.
Характер вищевказаних ризиків свідчить про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Крім цього, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою за станом здоров'я, та суду таких доказів не надано. Як і не надано доказів того, що мати обвинуваченого потребує стороннього догляду за станом здоров'я.
Отже, всупереч запереченням захисника та обвинуваченого, прокурором доведена недоцільність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З огляду на вказане, зважаючи на те, що обсяг заявлених ризиків при продовженні запобіжного заходу не зменшився, доведені прокурором ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, застосування більш м'якого запобіжного заходу не дасть можливості запобігти доведеним ризикам, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк шістдесят днів.
Разом із цим, задовольняючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд уважає за необхідне залишити розмір застави, визначений ухвалою Пирятинського районного суду від 02.03.2023 - без змін в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, з покладенням, відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, таких обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.
Керуючись ст. 176, 177, 183, 194, 197, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Гребінка Полтавської області, громадянину України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 18 червня 2023 року включно.
Розмір застави, визначений ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 березня 2023 року, залишити без змін в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок № UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, МФО 820172.
Після внесення застави надати заставодавцем до Пирятинського районного суду Полтавської області документ, що підтверджує її внесення.
У разі внесення розміру застави в сумі 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень заставодавцем (обвинуваченим чи іншою фізичною або юридичною особою) ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти негайно.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 :
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками.
Термін дії обов'язків, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, визначити до 18 червня 2023 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава повертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити ОСОБА_4 , його захиснику, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 21.04.2023.
Суддя ОСОБА_1