Номер провадження: 2-а/537/19/2023
Справа № 537/552/23
12.04.2023 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря Супруненко О.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Запорожця Б.Є., третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить ухвалити рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим, серії БАБ № 564939 від 06.02.2023 про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ст. 122, ч.2 ст. 126, ч.2 ст. 122 КУпАП, та провадження у справі закрити.
На обґрунтування позову зазначив, що 06.02.2023 о 10 год. 35 хв. старшим інспектором ВБДР БПП в м. Кременчук УП у Полтавській області Департаменту патрульної поліції Роговим Р.Г. складено відносно нього, ОСОБА_1 , постанову про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.2 ст. 126, ст. 122 КУпАП, проте з даною постановою він не згоден, вважає, що вона винесена всупереч чинному законодавству. Вказав, що 06.02.2023 близько 10 год. 00 хв. він рухався на пасажирському сидінні автомобіля «Mercedes-Benz 313 CDI-ПЕ», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився його дід ОСОБА_3 , власник транспортного засобу. В якийсь момент вони зупинилися неподалік ветеринарної клініки та його дідусь пішов до ветклініки, він же, ОСОБА_1 , пересів на водійське сидіння, аби прогріти автомобіль. Хвилини через 2 до них під'їхав автомобіль поліції, поліцейські увімкнули проблискові маяки та використали звуковий сигнал, хоча автомобіль, у якому він знаходився, не рухався. Після цього працівники поліції підійшли до його автомобіля та повідомили, що на задній частині автомобіля протитуманна фара підключена до сигналу гальмування, хоча на задній частині автомобіля відсутні протитуманні фари та наявний один додатковий сигнал гальмування, що не є порушенням правил дорожнього руху. Вказав, що поліцейські жодних дій задля перевірки його усних пояснень не виконали, а прийняли рішення про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП. Після цього поліцейські зазирнули до салону автомобіля, де виявили, що в середині автомобіля демонтовано пасажирські сидіння, в чому теж побачили порушення законодавства у вигляді переобладнання транспортного засобу з порушенням відповідних правил норм і стандартів. Проте провину у вчиненні вказаного правопорушення вважає не доведеною, оскільки жодних замірів конструкції автомобіля, його маси та інших технічних характеристик при складенні постанови про адміністративне правопорушення поліцейськими не проводилося. Зазначив, що раніше власник автомобіля ОСОБА_3 вже оскаржував аналогічну постану про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП за демонтаж пасажирських сидінь у цьому ж автомобілі та рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2013 вказану постанову було скасовано. Вказав, що в подальшому він надав поліцейським свої документи і вони повідомили його, що відносно нього буде також складений протокол за ч.2 ст. 126 КУпАП за керування вказаним транспортним засобом без відповідної категорії «D», хоч навіть він не рухався нікуди на автомобілі та не керував ним. Зазначив, що коли він пересідав з пасажирського крісла, він навіть не знав, що автомобіль належить до категорії «D», оскільки в ньому відсутні пасажирські сидіння, вважав, що автомобіль має категорію «С», яка в нього відкрита. Вказав на те, що під час складання матеріалів він повідомив поліцейським, що йому необхідно скористатися своїм правом на правову допомогу, проте йому такого права не надали. Вважає таку поведінку поліцейських незаконною, так як вони порушили порядок розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та звузили його процесуальні права, порушивши його право на захист. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Відповідачем, Департаментом патрульної поліції надіслано до суду відзив на адміністративний позов. У відзиві відповідач позов не визнав, вказав, що 06.02.2023 ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення в порядку ст.. 36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Пояснення позивача в позовній заяві щодо обставин, які мали місце в дату та час, вказані в оскаржуваній постанові, не заслуговують на увагу, не відповідають дійсним обставинам, факту вчиненого правопорушення не спростовують, повністю спростовуються відеозаписами з нагрудної камери інспектора та відеореєстратора, встановленого в службовому транспортному засобі. Інспектором дотримано процедури розгляду адміністративної справи, повідомлено про причину зупинки, встановлено особу водія, повідомлено про виявлені правопорушення, роз'яснено особі, що притягується до відповідальності її права та обов'язки, в тому числі право на юридичну допомогу, розглянуто справу та винесено постанову.З урахуванням викладеного просив відмовити позивачу у задоволені позову.
Третьою особою старшим інспектором ВБДР батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Роговим Р.Г. надано письмові пояснення, які за своїм змістом аналогічні відзиву відповідача Департаменту патрульної поліції.
В судовому засідання позивач свої позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що у позовній заяві невірно викладені деякі обставини справи. Того дня саме він керував транспортним засобом, а не його дідусь, та він був зупинений працівниками поліції під час кермування. Вважає, що зупинка здійснена незаконно, оскільки в автомобілі «Mercedes-Benz 313 CDI-ПЕ», д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керував, до системи гальмування підключено додатковий стоп-сигнал, а не протитуманні фари, як стверджував працівник поліції. Він дійсно має водійські права за категоріями В, С, С1. Транспортний засіб належить до категорії «Д», якої він не має, проте вважає, що це не груба помилка, оскільки людей він не перевозив, у кузові мікроавтобуса зняті всі пасажирські сидіння для ремонту, що не є переобладнанням транспортного засобу. Будь-яких замірів, зважувань поліцейські не проводили. Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судовому засіданні просив відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. Вказав, що інспектором поліції було виявлено, що позивач вчинив порушення правил дорожнього руху, за що його було правомірно притягнуто до відповідальності.
Третя особа старший інспектор ВБДР батальйону патрульної поліції в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Роговий Р.Г. проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача Департаменту патрульної поліції, третю особу, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених ч. 1 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП. В силу п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана встановити наявність складу правопорушення, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як встановлено судом, постановою старшого інспектора ВДБР батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Рогового Р.Г. від 06.02.2023 серії БАБ № 564939 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400грн. Згідно копії постанови 06.02.2023 о 10 год. 25 хв. в м. Кременчуці по вул. Університетській, буд.13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 313 CDI-ПЕ», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого були підключені до сигналів гальмування задній протитуманний ліхтар, та здійснив переобладнання транспортного засобу, а саме демонтував пасажирські сидіння в салоні автобуса, та при перевірці документів не мав посвідчення водія відповідної категорії та не мав права не керування даним транспортним засобом, чим порушив п.п.19.4, 31.3 «а» ПДР України. Як зазначено в постанові вона винесена відповідно до ст.. 36 КУпАП, згідно якої при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо; якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статті 31 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Частиною 2 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція). За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Така ж правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 536/583/2017.
При цьому інспектором у винесеній відносно ОСОБА_1 постанові вказано, що до постанови додається відео з нагрудного реєстратора 476955. Отже, наданий відповідачем відеозапис події може слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення, відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням закону та містить інформацію про обставини, які мають значення для справи.
З дослідженого судом відеозапису вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Mercedes-Benz 313 CDI-ПЕ», д.н.з. НОМЕР_1 .
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність в тому числі за користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
Згідно з п.п. 19.7 ПДР України забороняється підключати задні протитуманні ліхтарі до сигналів гальмування. Згідно п. 31.4.3 (а) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності в тому числі таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам у зовнішніх світлових приладах: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. При цьому мотоцикли (мопеди) можуть бути додатково обладнані однією протитуманною фарою, інші механічні транспортні засоби - двома. Протитуманні фари повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні дороги (але не вище фар ближнього світла) симетрично до поздовжньої осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною. Дозволяється встановлювати на транспортних засобах один або два задні протитуманні ліхтарі червоного кольору на висоті 400 - 1200 мм і не ближче 100 мм до ліхтарів сигналу гальмування. На легковому автомобілі і автобусі дозволяється встановлювати один або два додаткові немиготливі сигнали гальмування червоного кольору на висоті 1150 - 1400 мм від поверхні дороги.
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що на транспортному засобі, яким він керував, встановлено додатковий стоп-сигнал, який під'єднаний до гальмівної системи, а не протитуманні фари. Проте як встановлення додаткового стоп-сигналу на висоті, меншій від 1150-1400 мм від поверхні дороги, так і встановлення протитуманних фар, підключених до сигналів гальмування, не відповідають зазначеним вимогам ПДР України. З відеозапису вбачається, що сигнал встановлено очевидно на висоті, що є меншою від 1150 мм.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність в тому числі за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно ч.1, 2, 5 ст.. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати встановленим правилам і нормативам. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З відеозапису вбачається, що з салону мікроавтобуса вилучені сидіння, в тому числі металеві конструкції сидінь, що не заперечувалося і ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 суду надав пояснення, що вікна салону закриті фанерою у зв'язку з необхідністю перевезення собак. Суд вважає, що таке переобладнання дійсно впливає на зміну повної маси транспортного засобу та приходить до висновку, що ОСОБА_1 правомірно притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що «Mercedes-Benz 313 CDI-ПЕ», д.н.з. НОМЕР_1 , є автобусом типу «автобус -D». Позивач в суді не заперечував, що не має водійських прав з категорією «Д», що також підтверджується карткою водія, отже його правомірно притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані в тому числі знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані в тому числі знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В силу п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з відеозапису інспектором під час розгляду справи дотримано процедури розгляду, в тому числі роз'яснено ОСОБА_1 його права, зокрема і право надавати письмові пояснення, від яких останній відмовився, та право на допомогу адвоката, яким ОСОБА_1 скористався, отримавши консультацію телефоном, що не заперечувалося ним у судовому засіданні.
Розмір стягнення, накладеного згідно постанови інспектора ВДБР батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Рогового Р.Г. від 06.02.2023 на ОСОБА_1 , відповідає вимогам закону, оскільки накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Виходячи з викладених правових положень, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено, що прийняте службовою особою рішення є правомірним, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.72, 77, 79, 90, 241, 246, 271, 286 КАС України, ст.ст.9, ч.1 ст.121 , ч.2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: Фадєєва С.О.
Повний текст рішення складено 18.04.2023