Справа № 367/861/23
Провадження № 2/367/3253/2023
21 квітня 2023 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Валюх В.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 22.11.2003 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30.10.2017 року шлюб між сторонами було розірвано. 21.09.2019 року позивачем прізвище « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 ». 19.03.2021 року сином ОСОБА_3 змінено прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Зазначає про те, що відповідач сплачував аліменти на утримання сина по рішенню Ірпінського міського суду Київської області від 30.10.2017 року до досягнення дитиною повноліття.
На даний час син є повнолітнім, навчається на 1 курсі денної форми навчання на контрактній основі за спеціальністю «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» у Київському університеті культури, термін навчання - з 12.09.2022 року по 30.06.2026 року.
Вказує про те, що відповідач матеріальної допомоги не надає, свої обов'язки щодо утримання сина, що продовжує навчання, не виконує. Відповідач працездатний, має можливість приймати участь в утриманні спільного сина. Син стипендії не отримує та ніякого джерела доходів немає. Позивач звертає увагу на той факт, що їй одній важко матеріально забезпечити сина.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30.01.2023 року і до закінчення ОСОБА_6 навчання, тобто до 30.06.2026 року.
Ухвалою суду 31.01.2023 по справі відкрито спрощене позовне провадження.
В судове засідання позивач не з'явилась, до суду подала заяву, за змістом якої просить розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення судових документів, копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження по справі, ОСОБА_2 отримав 11.02.2023.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.11.2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30.10.2017 року по справі № 367/6144/17 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано.
Згідно копії свідоцтва про зміну імені від 21.09.2019 року, ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Згідно копії свідоцтва про зміну імені від 19.03.2021 року, ОСОБА_9 змінив прізвище на « ОСОБА_5 ».
Згідно копії довідки від 15.12.2022 року №297/22, ОСОБА_6 навчається на 1 курсі денної форми навчання на контрактній основі за спеціальністю «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» у Київському університеті культури, термін навчання - з 12.09.2022 року по 30.06.2026 року.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, суд прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог та задовольняє позов в повному обсязі, враховуючи, що доказів, які свідчили б про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, на спростування зазначених позивачем фактів та наданих суду доказів, ОСОБА_2 суду не надано.
Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.
Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає також судовий збір на користь держави.
На підставі ст. 84, 180-182, 199, 200 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 4,12,81,133, 141,247,263-268 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30.01.2023 року і до закінчення ОСОБА_6 навчання, тобто до 30.06.2026 року, або до досягнення ним 23-річного віку за умови, що він буде продовжувати навчання.
Допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що хвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В. Мерзлий