Справа № 362/4785/22
Провадження № 2/362/754/23
21 квітня 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності,
Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18 квітня 2023 року разом із відзивом на позову судом отримано заперечення представника відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, яке містить клопотання про винесення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Зокрема, клопотання обґрунтовано тим, що даний спір не є малозначним, дослідження не в повному обсязі усіх обставин справи може зашкодити інтересам учасників справи, даний порядок розгляду не передбачає подання клопотань та даний спір не може бути розглянутий в порядку спрощеного провадження, оскільки він містить вимоги немайнового характеру.
Насамперед, відповідно до положень цивільного процесуального закону, «незгода сторони із розглядом справи в спрощеному провадженні», не є підставою для розгляду справи в загальному провадженні.
Також, вирішуючи дане клопотання, слід виходити з наступного.
Суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.
При цьому, відповідач має право належним чином скористатися своїми процесуальними правами та надати суду будь-які докази.
Суд обов'язково їх дослідить і врахує при винесенні рішення у справі.
Таким чином, відповідач реалізує своє право надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.
Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідач не позбавлений і має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов'язково розгляне.
Суд не вбачає перешкод для реалізації відповідачем його прав заявити клопотання будь-якого характеру.
Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.
При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Як наслідок, відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, оскільки, предметом даного позову не є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У зв'язку із викладеними обставинами, суд не погоджується із запереченнями сторони відповідача щодо неможливості розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зокрема, даний спір дійсно не є малозначним та має вагоме правове і суспільне значення як для сторін, так і для забезпечення правопорядку державі.
Проте, відповідно до норм глави 10 розділу ІІІ ЦПК України в порядку спрощеного провадження можуть бути розглянуті як малозначні, так і не малозначні справи.
Отже, поняття «малозначності» не є визначальним при обранні способу розгляду справи.
Також, слід погодитись із твердженням представника відповідача про те, що дослідження не в повному обсязі усіх обставин справи може зашкодити інтересам учасників справи.
Натомість, суд обов'язково у повному обсязі дослідить усі обставини по справі без виключення і суду не завадить розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Тобто, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є перешкодою для дослідження в повному обсязі усіх обставин по справі.
Важливим є те, щоби сторони повідомили суду усі фактичні обставини справи.
При цьому, слід зауважити, що повідомлення суду про обставини по справі не обов'язково має здійснюватись вербально в судовому засіданні.
Немає перешкод для сторін повідомити суду про усі обставини по справі в письмових поясненнях, листах, заявах і клопотаннях.
Будь-які докази по справі сторони також можуть надати суду через канцелярію суду або засобами поштового зв'язку.
Одночасно, слід розуміти помилковим твердження представника позивача про те, що спрощений порядок розгляду справи не передбачає подачу клопотань.
Згідно із положеннями цивільного процесуального закону, відсутні перешкоди для сторін звернення до суду із заявами і клопотаннями будь-якого характеру.
Також, суд оцінює як хибну думку представника відповідача стосовно неможливості розгляду даного спору в порядку спрощеного провадження, оскільки він містить вимоги немайнового характеру.
Зокрема, норма частини четвертої статті 274 ЦПК України визначає які саме справи не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеної норми цивільного процесуального закону, враховуючи зміст і суть позовних вимог у даній справі, суд переконаний у тому, що спір між сторонами необхідно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.
До того ж, слід звернути увагу представника відповідача на таке.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України установлено карантин, який в подальшому продовжено відповідними рішеннями Уряду України.
Тобто, у зв'язку із цим, обставини карантинних обмежень можуть бути підставою для багаторазового відкладення судових засідань, що призведе до тривалого розгляду справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
До того ж, необхідно врахувати, що у зв'язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі.
За таких обставин, клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 184 - 187, 274 - 277 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя