Справа № 296/7452/22
2-а/296/63/23
05 квітня 2023 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретар судового засідання Пасічник А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про скасування постанови,-
01.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про скасування постановиі просить визнати протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Українищодо складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО 18 №690266 від 21.10.2022; визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО 18 №690266 від 21.10.2022 про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.10.2022 о 15:00 год у м.Житомирі по вулиці Селецькій, 5 позивач керував транспортним засобом і під час перевірки документів було встановлено, що позивач не був пристебнутий ременем безпеки і керував транспортним засобом не маючи права керування, чим порушив п.п.2.1. а 2.4. в ПДР України.
Зазначає, що інспектор відмовив позивачу у задоволенні клопотання щодо ознайомлення з доказами вчиненого правопорушення, чим позбавив позивача права, передбаченого ст.268 КУпАП України, а саме доказів того, що позивач був не пристебнутий ременем безпеки керуючи транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Натомість позивач був пристебнутим ременем безпеки коли керував транспортним засобом і повідомляв інспектора про це, однак, інспектор не звертав уваги на пояснення.
Крім того, інспектор відмовив у задоволенні клопотання позивача надати письмові пояснення, а також відмовив надати у порядку ст.59 Конституції України та 268 КУпАП безкоштовну правову допомогу.
Що стосується посвідчення водія, то зазначає, що відповідно до ст.ст.12-1, 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" у період дії військового стану та протягом року з дня припинення або скасування дії військового стану особа допускається до керування транспортним засобом за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортним засобом відповідної категорії, строк дії якого закінчився.
Позивач повідомляв поліцейських про постанову, однак, поліцейські не бажають її виконувати та дотримуватися, тому винесли постанову про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Вважає дії інспектора щодо складення та винесення постанови протиправними, тому просить позов задовольнити.
01.11.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.23).
02.11.2022 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с.24).
09.11.2022 на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2022 позивач надав квитанцію про сплату судового збору (а.с.31).
10.11.2022 ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.33).
09.12.2022 року представник Департаменту Патрульної поліції України подав відзив на адміністративний позов (а.с.36-42).
Зазначає, що відповідно до постанови заступника командира роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції Зубчука А.М. серії ДПО18 № 690266 від 21.10.2022 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови 21.10.2022 в м.Житомир, вул. Селецька, 5 водій, керуючи транспортним засобом «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , був не пристебнутий ременем безпеки, а також при перевірці документів не мав права керування таким т.з., чим порушив п.п. 2.1 а та п.п. 2.3 в Правил дорожнього руху України.
З відеофайлу № export-bjgpp2 вбачається, що на запитання інспектора чому водій не користується ременем безпеки ОСОБА_1 відповідає: "Водій може не користуватися ременем безпеки, тільки пасажир. Хочу користуюсь - хочу ні!". Отже водій ніяким чином не заперечував, що ременем безпеки він не пристібався.
Під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 інспекторами було встановлено, що його посвідчення водія серії НОМЕР_2 дійсне з 31.05.2018 року по 31.05.2020 року, а іншого посвідчення водія ОСОБА_1 не пред'явив.
Обміну посвідчення водія, яке видано вперше, як того вимагають п. 25-1 та 28 Постанови КМУ від 08.05.1993 №340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" здійснено не було ще з 2020 року.
Тому інспектором встановлено, що позивач 21.10.2022 в м. Житомир,
вул. Селецька, 5 керував транспортним засобом «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , та при перевірці документів не мав права керування таким т.з., чим порушив п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України.
Зазначає, що на думку позивача він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, однак, такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.
Отже виходячи з цього притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання водієм п.п.2.3 в) ПДР України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Тому відносно ОСОБА_1 було застосовано стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.2 ст.126 КУпАП.
Також зазначає, що позивач 06.08.2022 вже притягався до адміністративної відповідальності з аналогічних підстав, а саме 06.08.2022 в м. Житомирі по вул. Вокзальна, 1 керував транспортним засобом "Renault Megane", номерний знак НОМЕР_1 , та не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху України.
Позивач оскаржував постанову до Корольовського районного суду
м. Житомира та рішенням від 10.11.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Крім того, позивач виявив бажання скористатися правовою допомогою на місці зупинки т.з. та повідомив інспектору щоб той забезпечив його адвокатом, однак, згідно чинного законодавства до повноважень та обов'язків поліцейського патрульної поліції не входить надавати юридичний захист та забезпечувати адвокатом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.
Законодавством не визнана обов'язкова участь адвоката чи іншого фахівця у галузі права у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення та реалізація цього права позивачем не пов'язана з обов'язком інспектора відкласти розгляд справи чи терміново викликати фахівця у галузі права.
Поліцейський згідно із законодавством лише ознайомлює особу із її правами, однак, виключно така особа вирішує чи скористається він своїми правами та в який спосіб. Інспектор на місці зупинки т.з. ніяким чином не перешкоджав позивачу реалізувати своє право скористатися правовою допомогою.
Підстав для умисного спотворювання обставин події у поліцейського, котрий не мав жодних відносин із позивачем, а виконував обов'язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не було. Доказів щодо фіктивності або недійсності постанови про адміністративне правопорушення, неправомірності дій інспектора позивачем не надано.
Зазначає, що хоч КАС України і покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідача, однак, це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог.
У даному випадку позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що правопорушення він не вчиняв або що його вина у цьому відсутня.
Перед судом не доведено порушення відповідачем будь-яких правових норм щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення, не встановлено невикористання відповідачем передбачених законом засобів доказування, обов'язковість використання яких була б встановлена законом, тому проситьу задоволенні позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю.
Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити з викладених у позовній заяві підстав. Після оголошеної перерви не з'явився, згідно поданої заяви просить розглядати справу за його відсутності (а.с.105).
Представник Департаменту патрульної поліції України у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Після оголошеної перерви не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справ повідомлена належним чином (а.с.92).
Представник Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справ повідомлений належним чином (а.с.).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті,оглянувши відеозапис, наданий представником відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що у позивача наявне посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке дійсне з 31.05.2018 року по 31.05.2020 року (а.с.18).
21.10.2022 року заступником командира роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП старшим лейтенантом поліції Зубчуком А.М. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №690266 у вигляді штрафу у розмірі 3400, 00 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126, ч.2 ст.136 КУпАП, а саме за те, що позивач 21.10.2022 о 15 год 00 хв в м.Житомирі по вулиці Селецька, 5 керував транспортним засобом не пристебнутийременем безпеки та під час перевірки документів було встановлено, що водій керував транспортним засобом і при цьому не мав права на керування транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1 (а); 2.1 (б); 2.3. (в) ПДР України (а.с.17).
На підтвердження правомірності дій та постанови представник відповідача до відзиву на позовну заяву додав диск з відеозаписом (а.с.52).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.2 ч.1 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У статтях 7, 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами, а згідно з ч.1 ст. 8 цього Закону - поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо посилань позивача на незаконність вимог щодо зупинки транспортного засобу та пред'явлення документів, суд зазначає, що на підставі Указів Президента України з 05-30 год 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.
Порядок встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 (далі Порядок №1455), яким визначено процедуру встановлення таких заходів особливого режиму, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право: 1) затримувати і доставляти до органів або підрозділів Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення; 2) вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції; 3) перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами; 4) тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби; 5) входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ та організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров'ю осіб; 6) використовувати із службовою метою засоби зв'язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам та організаціям, крім транспортних засобів іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій, для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у скоєнні злочину, або для доставки до закладів охорони здоров'я осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;7) застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу (сили), спеціальні засоби і зброю.
Таким чином суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу позивача та встановлення його особи працівниками поліції.
Слід зазначити, що при дослідженні судом відеофайлу № export-bjgpp2 встановлено, що на вимогу представника відповідача позивачем було надано для перевірки посвідчення водія, однак, термін дії даного посвідчення закінчився ще 31.05.2020, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №184 від 03.03.2022 року та введення воєнного стану.
Тому суд погоджується з доводами відповідача, що інспектором достеменно встановлено, що позивач керував транспортним засобом без посвідчення водія, оскільки нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі та у постанові Кабінету Міністрів України №184 від 03.03.2022 року не зазначено, що вона діє на випадки, коли термін дії посвідчення водія закінчився за декілька років до її прийняття, ураховуючи ту обставину, що особа могла і мала можливість поновити дію посвідчення водія до введення в Україні воєнного стану без жодних на те перешкод, а прийняття постанови було обумовлено саме виникненням таких перешкод після початку військової агресії рф.
Крмі того з дослідженого відеозапису події встановлено порушення позивачем також вимог п.2.3 "в" ПДР, тобто порушення правил користування ременями безпеки.
Матеріали відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можуть бути доказами у справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином суд приходить до висновку, що підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 №690266 відносно ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про скасування постанови відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1
Відповідачі:
Департамент патрульної поліції України,
м.Київ, вул. Федора Ернста, 3
Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП
м. Житомир, вул. Покровська. 96
Суддя Н.М. Анциборенко