Справа № 757/51498/21-ц Головуючий в суді І інстанції Батрин О.В.
Провадження № 22-ц/824/3099/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
13 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Ковтун М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,
У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із цією ухвалою, КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд не врахував, що позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із воєнним станом та масовою відсутністю працівників КП «Київтеплоенерго».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, щопозивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судові засідання, призначені на 23.09.2022 та 08.12.2022 року, про причини неявки суду не повідомив, визнав причини неявки неповажними.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, який призначено на 23 вересня 2022 року.
В подальшому, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 23 вересня 2022 року (а.с.102).
Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 23 вересня 2022 року вбачається, що у зв'язку із неявкою учасників справи фіксування судового засідання не відбувалось, а розгляд справи відкладено на 08 грудня 2022 року (а.с.104,105).
В подальшому, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 08 грудня 2022 року (а.с.111).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом частини першої, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Застосування правових наслідків, передбачених ст.ст. 223, 257 ЦПК України, залежить від таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності.
Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі №405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем двічі подано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану.
Рада Суддів України 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них такі основні: а) відкладати розгляд справи (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, оскільки велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи чи не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; б) справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; в) роз'яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; для цього учасники справи мають заявити про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У разі неможливості участі в судовому засіданні, рекомендується подавати до суду клопотання про: 1) відкладення розгляду справи та розгляд справи за участі представника; 2) участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідні клопотання можливо буде направити до суду засобами поштового зв'язку або через систему Електронного суду.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Аналіз наведеного вище, свідчить, що в умовах воєнного стану саме задля забезпечення визначених статтею 3 Основного Закону положень, а також з метою дотримання завдання щодо справедливого та своєчасного розгляду спорів суди попередили сторін щодо можливості скористатися визначеними ЦПК України процедурами щодо подання заяв про розгляд справи без участі сторін (в порядку письмового провадження) або відкладення розгляду справи.
За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб'єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об'єкті нерухомості) та ін, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.
При цьому, врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.
При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2022 року у справі №260/4504/20.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу, зазначила у своїй ухвалі від 07 червня 2022 року у справі №910/10006/19, що з огляду на умови та обстановку, за яких має здійснюватися правосуддя і на необхідність дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласності та відкритості судового процесу; змагальності сторін та розумних строків розгляду справи, звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в режимі відеоконференції дозволить дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення означених засад судочинства та водночас гарантувати та не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров'ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.
Отже, враховуючи вищенаведені правові висновки та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», оскільки суд міг би роз'яснити сторонам, які не з'явилися в судове засідання, що відповідно до частин першої, другої статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, адже участь сторін, представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції дозволить дослідити й оцінити доводи позовної заяви без порушення засад судочинства та водночас не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров'ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.
Крім цього, неналежне фінансування судової системи для забезпечення судових викликів учасників процесу не може бути підставою для залишення позовної заяви без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд вказаних обставин не врахував та дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому, оскаржувану ухвалу необхідно скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: