Справа №753/16175/18 Головуючий в суді І інстанції Мицик Ю.С.
Провадження № 22-ц/824/5681/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
13 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Ковтун М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс-Банк» на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступник Акціонерне товариство «Сенс-Банк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У серпні 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказувало, що з 15.10.2019 він є правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк».
Між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 031.29-08/094 від 12.02.2008, відповідно до яких відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строк та на умовах, що передбачені договором.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит. В результаті неналежного невиконання позичальником умов договорів станом на 27.06.2018 остання має заборгованість: за договором № 031.29-08/094 від 12.02.2008: за кредитом - 617432,52 грн., за відсотками - 69779,55 грн., за пенею за несвоєчасне повернення кредиту - 31658,20 грн., пенею за несвоєчасне повернення відсотків - 25217,39 грн., інфляційних втрат за кредитом - 11754, 12 грн., інфляційних втрат за відсотками - 11076,05 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договорами між кредитором та позичальником був укладений іпотечний договір № 42.02-11/111 від 12.02.2008, за яким відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 72,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на двокімнатну квартиру, загальною площею 72,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 031.29-08/094 від 12.02.2008 в загальному розмірі 766 917,83 грн., на користь ПАТ «Укрсоцбанк», 03150, Україна, м. Київ, вулиця Ковпака, 29 ЄДРПОУ 00039019, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ «Сенс-Банк» (колишня назва - АТ «Альфа Банк») подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що розмір заборгованості за кредитним договором є недоведеним, не врахував, що процесуальним обов'язком суду є належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок.
Вказує, що відповідач не надала доказів того, що вона виконала свої зобов'язання за кредитним договором повністю, не надала контр розрахунок заборгованості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір заборгованості за кредитним договором є недоведеним.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», затвердженого рішенням Спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «УКРСОЦБАНК» від 21.11.2019 протокол № 1/2019, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» є правонаступником щодо усього майна, прав та обов'язків Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», яке свого часу мало назву Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК».
Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 031.29-08/094 від 12.02.2008, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 690000,00 грн, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,25 процентів річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором з кінцевим строком повернення кредиту - 12.03.2026 (а.с. 5-10).
Також сторонами 24.06.2014 було укладено договір про внесення змін № 3 до договору кредиту № 031.29-08/094 від 12.02.2008, яким встановили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 10% річних протягом дванадцятирічногго строку з дати підписання вказаного договору; встановили графік погашення кредиту та заборгованості, з кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості та заборгованості по процентам до 12.04.2034; встановили черговість погашення заборгованості зо договором кредиту (а.с. 11-13).
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договорами кредиту № 031.29-08/094 від 12.02.2008, між кредитором АКБ СР «УКРСОЦБАНК» та позичальником, яким є ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 42.02-11/111 від 12.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П., запис в реєстрі № 313, відповідно до якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 72,50 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 818100,00 грн (а.с. 14-15).
Згідно з п. 4.1 договору іпотеки № 42.02-11/111 від 12.02.2008 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основних зобов'язань, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до пп. 4.5.1 п. 4.5 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема: на підставі рішення суду.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішення суду, а саме: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (пп. 4.6.2 п. 4.6. іпотечного договору).
Сторонами були укладені договори про внесення змін до іпотечного договору, зокрема.
За договором про внесення змін № 1 від 24.06.2014 до іпотечного договору № 42.02-11/111 від 12.02.2008 сторони привели п. 1.4.1, п. 1.4.2. іпотечного договору у відповідність до досягнутої згоди за кредитними договорами про збільшення строку кредитування (а.с. 16).
Позивач при пред'явленні позову, заявляючи вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилався на наявність у відповідача заборгованості станом на 27.06.2018, яка має такі складові: за кредитом - 617432,52 грн., за відсотками - 69779,55 грн., за пенею за несвоєчасне повернення кредиту - 31658,20 грн., пенею за несвоєчасне повернення відсотків - 25217,39 грн., інфляційних втрат за кредитом - 11754, 12 грн., інфляційних втрат за відсотками - 11076,05 грн.
28.08.2017 Банк скористався своїм правом на дострокове погашення кредитної заборгованості внаслідок вчинення 28.08.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., виконавчого напису, зареєстрованого у реєстрі за № 17385, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_2 власником якої є ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки, запропоновано задовольнити вимоги стягувача в загальному розмірі заборгованості 767030,62 грн., з яких строкова заборгованість - 538557, 39 грн., прострочена заборгованість - 92302,71 грн., строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 45494,06 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 90676,71 грн. (а.с.62 т.1)
Разом з тим, заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Андрійовича, вчинений 28.08.2017 року та зареєстрований у реєстрі за № 17385, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 767 030 грн. 62 коп. за період з 13.09.2014 по 01.06.2017 - таким, що не підлягає виконанню (а.с.125-128 т. 1).
В даній справі суд виходив з того, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку, а тому, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Відповідно до частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечувала існування заборгованості за кредитним договором, надавала докази на підтвердження погашення нею заборгованості (а.с.133-139 т.1)
Ухвалою Дарницького районного суду від 24 лютого 2021 року суд зобов'язав позивача надати більш повний та детальний розрахунок заборгованості.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача подано розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, яка станом на 10.02.2021 становила 543381,36 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 477337,91 грн, сума заборгованості за відсотками - 66043,45 грн.
В подальшому, в процесі розгляду справи, представником позивача 31.08.2022 надіслано суду розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, яка станом на 13.07.2022 становить 560387,03 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 477337,91 грн, сума заборгованості за відсотками - 83049,12 грн (а.с.218-229 т. 1).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75 бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп'ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання.
Таким чином, наявні в матеріалах справи письмові докази (розрахунок заборгованості, виконаний в автоматизованому режимі) є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач не надала жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, на які посилається банк як на підставу своїх вимог, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
Враховуючи, що відповідач не заперечувала існування заборгованості за кредитним договором, не спростувала його розміру під час розгляду справи в суді першої інстанції, а отже погодилися з боргом, а тому колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю розміру заборгованості.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене за неповного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, є підставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 031.29-08/094 від 12.02.2008 року в загальному розмірі 560 387,03 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 477 337,91 грн, заборгованість за відсотками - 83 049,12 грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:
«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Враховуючи, що на момент ухвалення постанови про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання постанови суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
У зв'язку із скасуванням судового рішення і частковим задоволенням позову відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс-Банк» задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступник Акціонерне товариство «Сенс-Банк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором № 031.29-08/094 від 12.02.2008 року в загальному розмірі 560 387,03 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 477 337,91 грн, заборгованість за відсотками - 83 049,12 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 , шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Стягнути з ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 20 994 (двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні 34 копійки.
Зупинити виконання постанови в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: