апеляційне провадження №22-ц/824/1421/2023
справа №358/1231/19
16 березня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Нежури В.А., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Кілічави Тетяни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу,-
встановив:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення банківського вкладу.
Позовні вимоги мотивує тим, що 01 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь», в особі керуючого відділенням, Богуславське центральне відділення «Банк «Київська Русь» Відділення Богуславського регіону, Власенко Наталією Миколаївною , укладено договір №133461 банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні свята 2015», згідно з яким позивач надав Банку, а Банк прийняв від нього на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 100 739,00 доларів США, які відповідно до пункту 2.4 Договору 02 березня 2015 року були перераховані на його рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
14 січня 2015 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь», в особі керуючого відділенням Богуславське центральне відділення «Банк «Київська Русь» Відділення Богуславського регіону Власенко Наталією Миколаївною, укладено договір №3545-62 банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні свята 2015», згідно з яким він надав Банку, а Банк прийняв від нього на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 150 000,00 доларів США (пункт 2.1 Договору), які банк зобов'язувався повернути 14 квітня 2015 року шляхом перерахування їх рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.
Згідно довідки Богуславської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» №161.1/62.3 від 11 березня 2015 року станом на 11 березня 2015 року залишок коштів на рахунках, відкритих у Банку на ім'я ОСОБА_1 , становив: по рахунку № НОМЕР_1 - 98 589,03 доларів США, по рахунку № НОМЕР_2 - 150 000,00 доларів США.
Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 01 липня 2015 року станом на 19 березня 2015 року залишок коштів на даному рахунку складав 94 469,03 доларів США.
19 березня 2015 року правлінням НБУ прийнята постанова №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних». За результатами розгляду пропозиції ФГВФО про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» та пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду правлінням НБУ 16 липня 2015 року прийнято постанову №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
Вказує, що 26 червня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк Київська Русь» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
Вказує, що на його заяву від 16 липня 2019 року про повернення коштів він отримав відповідь з підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Стрюкова І.О. від 29 липня 2019 року за №1318/16, якою повідомлено, що його вимоги можуть бути задоволені лише в порядку черговості, встановленої статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач вважає, що станом на момент подання до суду позову відповідач функціонував як діюча фінансова установа. Оскільки підстав для застосування обмежень в отриманні коштів вкладів, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», немає та строки таких вкладів є закінченими, у такому разі грошові кошти за укладеними між сторонами договорами підлягають поверненню позивачеві.
Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ПАТ "Банк Київська Русь" на користь позивача:
банківський вклад у розмірі 94 469,03 доларів США за Договором банківського рахунку про відкриття рахунку № НОМЕР_1 , що за встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні станом на 22 серпня 2019 року становить 2 380 619,56 гривень;
банківський вклад у розмірі 150 000 доларів США за Договором № 3545-62 банківського вкладу в іноземній валюті «Новорічні свята 2015» від 14 січня 2015 року, що за встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні станом на 22 серпня 2019 року становить 3 780 000 гривень;
стягнути судові витрати.
Богуславський районний суд Київської області рішенням від 22 липня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Кілічавою Тетяною Михайлівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що Богуславський районний суд Київської області не врахував, що 02 листопада 2018 року у справі 826/22323/15 Верховний Суд прийняв постанову, якою у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо передачі справи № 826/25885/16 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду відмовив; у задоволені клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо розгляду справи №826/6665/16 з повідомленням та викликом учасників справи; заяву Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року у справі № 826/25885/16 (провадження № К/800/35885/16) задовольнив частково; скасував постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року та постанову Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року (провадження № К/800/35885/16); справу № 826/22323/15 передав на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
26 червня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2016 року - скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Національного банку України, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь"; в задоволенні іншої частини позовних відмовлено.
Зазначає, що Богуславський районний суд Київської області не врахував, що на момент звернення до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про захист прав споживача, що саме постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/22323/15 від 26 червня 2019 року є основною підставою позову. У зв'язку із тим, що рішенням суду скасовано постанову Правління НБУ від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та постанову Правління НБУ від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" з моменту їх прийняття, то Банк функціонує в якості діючої банківської установи; оскільки підстав для застосування обмежень в отриманні коштів вкладів, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не має та строки вкладів є закінченими, то кошти за вищевказаними договорами банківських вкладів підлягають поверненню на загальних підставах.
Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково дійшов висновків, що оскільки прийняті по відношенню до ПАТ "Банк "Київська Русь" рішення ФГВФО є чинними, на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для припинення їх виконання, а разом з цим і припинення проведення визначених цими рішеннями та Законом процедур, та зокрема - процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь".
Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та від 23 червня 2016 року № 1085, прийняті на підставі скасованих у судовому порядку постанов Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".
Таким чином, з моменту набрання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року законної сили постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" та від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" втратили юридичну силу та не створюють правових наслідків.
Уважає, що рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та від 23 червня 2016 року № 1085 вже вичерпали свою дію та не створюють юридичних наслідків.
Вказує, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив один з принципів цивільного судочинства, а саме принцип пропорційності, оскільки надав перевагу одному Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перед Цивільним кодексом України (ст.ст. 321, 626, 629, 638, 1058, 1060, 1061, 1066, 1074).
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року у справі № 358/1231/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та стягнення: банківського вкладу - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
26 грудня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Уважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Вказує, що у спорах пов'язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон України є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Зазначає, що відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1335 від 13 липня 2020 року з 16 липня 2020 року відкликані повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 грудня 2018 року № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» та ПАТ «Банк «Київська Русь».
Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» здійснюється безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон №590) та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вказує, що оскільки прийняті по відношенню до ПАТ «Банк «Київська Русь» рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є чинними, на час розгляду справи судом першої інстанції були відсутні будь-які правові підстави для припинення їх виконання, а разом з цим і припинення проведення визначених цими рішеннями та Законом процедур, та зокрема - процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь».
Вказує, що конкретно ці правовідносини регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є спеціальним у цих правовідносинах, а не Законом України «Про захист прав споживачів».
Запровадження у банку процедури ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» унеможливлює стягнення із банку, який в ліквідації, коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено статтями 46, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів у таких правовідносинах.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , а також адвокат Зубчук О.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги підтримали, просили суд скаргу задовольнити.
Представник відповідача адвокат Ярошенко А.С. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, пославшись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після початку процедури ліквідації банку вимоги кредиторів задовольняються в порядку визначеної статтею 52 цього Закону черговості відповідно до реєстру акцептованих вимог. Включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів є підставою для їх задоволення за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку.
Порядок задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів під час ліквідації банку не передбачає можливості задоволення вимог конкретного кредитора поза процедурою, встановленою Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача і початок процедури його ліквідації, як юридичної особи, зумовили для позивача настання правових наслідків, зокрема необхідність застосування спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення у передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та черговості.
Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.
Окрім цього, суд першої інстанції вказав, що посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 826/22323/15, відповідно до якої визнано протиправною та скасовано постанову правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», якою визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», є помилковими з огляду на те, що рішення Фонду від 19 березня 2015 року №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» та рішення Фонду від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» та від 23 червня 2016 року №1085 є чинними, тому ліквідаційна процедура відповідача відбувається.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з частинами першою, другою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу із спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Разом з тим, згідно частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.
Установлено, що 01 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № 133460-62. Вказана обставина підтверджується даними вказаного договору, відповідно до умов якого вкладник надає Банку, а Банк приймає від вкладника на зберігання грошові кошти в формі депозитного вкладу в сумі 100 739,00 доларів США. Термін повернення вкладу 02 березня 2015 року. Проценти за користування вкладом виплачуються щомісячно, 1-го числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банк (том 1 а.с. 8,36).
Відповідно до даних меморіального ордеру №1 від 01 грудня 2014 року на виконання умов зазначеного договору 01 грудня 2014 року здійснений перерахунок грошових коштів в розмірі 100 739 доларів США, що еквівалентно 1 507 989 гривень 19 коп, на підставі договору банківського вкладу в іноземній валюті. У графі призначення платежу вказано «залучення депозиту з поточного рахунку за 01.12.14 згідно з договором №133460-62 від 01.12.2014» (том 1 а.с. 9,37).
З даних договору №3545-62 від 14 січня 2015 року установлено, що ОСОБА_1 вніс в ПАТ «Банк «Київська Русь» грошові кошти у розмірі 150 000,00 доларів США під 12% річних з терміном повернення вкладу - 14 квітня 2015 року. Відповідно до умов договору з настанням терміну повернення вкладу грошові кошти повертаються вкладнику шляхом перерахування їх на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. Для розміщення коштів Банк відкрив Вкладнику рахунок № НОМЕР_2 . Проценти за користування вкладом виплачуються щомісячно, 1-го числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку (том а.с.10,38).
Відповідно до даних меморіального ордеру №20 від 14 січня 2015 року на виконання умов зазначеного договору 14 січня 2015 року здійснено перерахунок грошових коштів в розмірі 150 000 доларів США, що еквівалентно 2 365 185 гривень 90 коп., на підставі договору банківського вкладу в іноземній валюті. У графі призначення платежу вказано «залучення депозиту з поточного рахунку за 14.01.15 згідно договором №3545-62 від 14.01.2015» (том 1 а.с. 11,39).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», якою визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» (том 1 а.с. 12-18).
З даних довідки Богуславської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» №161.1/62.3 від 11 березня 2015 року убачається, що станом на 11 березня 2015 року залишок коштів на рахунках, відкритих у Банку на ім'я ОСОБА_1 , становив: по рахунку № НОМЕР_1 - 98 589,03 доларів США, по рахунку № НОМЕР_2 - 150 000,00 доларів США (том 1 а.с. 21, 42).
Згідно рішення №61 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення про запровадження з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Волкову О.Ю. на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" (том 1 а.с. 64).
15 червня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" по 19 липня 2015 року (включно) (том 1 а.с. 65).
17 липня 2015 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138, припинено здійснення тимчасової адміністрації з 17 липня 2015 року та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання (том 1 а.с. 66)
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних № 1085 від 23 червня 2016 року продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку до 16 липня 2018 року включно (том 1 а.с. 67).
18 червня 2018 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних №1684 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" по 16 липня 2020 року включно (том 1 а.с. 68).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3382 від 17 грудня 2018 року змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку та з 18 грудня 2018 року делеговано повноваження уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Стрюковій Ірині Олександрівні. (том 1 а.с.69).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1335 від 13 липня 2020 року відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 грудня 2018 року № 3382. Пунктом 2 рішення постановлено здійснювати ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» з урахуванням вимог Закону № 590 та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів Фондом безпосередньо (том 1 а.с. 218-222).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту), уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення; на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема на зобов'язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.
Крім того, відповідно до статті 6 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб"Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
За змістом пункту 17 частини 1 статті 2 цього Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Частиною 2 статті 37 вищевказаного закону визначено, що повноваження Фонду безпосередньо або уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень, до яких належать, зокрема, право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду, у разі делегування їй повноважень, після запровадження тимчасової адміністрації в банку, фактично набуває всіх повноваження органів управління та контролю банку та діє в тому числі як представник останнього, зокрема в договірних правовідносинах з клієнтами банку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15 (провадження № 11-239апп18), від 24 квітня 2018 року у справі № 755/1700/16-ц (провадження 14-89цс18).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Частина 1 статті 15 цього ж Закону вказує, що Правління Національного банку приймає рішення про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних (пункт 1 частини 1 цієї статті).
Посилання ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року 2019 року у справі №826/22323/15, відповідно до якої визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» є помилковими з огляду на те, що рішення Фонду від 19 березня 2015 року №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь» та рішення Фонду від 17 липня 2015 року № 138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» є чинним, ліквідаційна процедура відбувається. Рішення Фонду гарантування щодо введення тимчасової адміністрації та початку ліквідації у ПАТ «Банк «Київська Русь» прийняті не лише на підставі рішень Національного банку України, а і в силу приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на підставі і на виконання плану врегулювання».
Аналогічні висновки наведено в постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №748/1961/19 (провадження №61-11786св20), про що правильно вказано судом першої інстанції.
Відтак, оскільки на час пред'явлення ОСОБА_1 позову в ПАТ «Банк «Київська Русь» вже було розпочато процедуру ліквідації, відтак стягнення коштів, в тому числі за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, в будь-який інший спосіб, аніж це визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є неможливим.
Порядок задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів під час ліквідації банку не передбачає можливості задоволення вимог конкретного кредитора поза процедурою, встановленою Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Початок процедури ліквідації банку як юридичної особи зумовив настання для позивача певних правових наслідків, зокрема необхідність застосування спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення у передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку та черговості.
Отже суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог та доводами апеляційної скарги цей висновок не спростовується.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Кілічави Тетяни Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 22 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді В.А. Нежура
В.В. Соколова