Провадження № 11-кп/821/169/23 Справа № 703/656/21 Категорія: ч. 2 ст.185, ч4 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 леситопада 2022 року, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,(зареєстрований по АДРЕСА_2 ) українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 2 липня 2016 року Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 с. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 26 травня 2017 року тим же судом за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч. 1 ст.70, 71 КК України на 4 роки 5 міс. позбавлення волі. Звільнений 3 вересня 2020 року по відбуттю строку покарання,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання - 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_8 , до вступу вироку в законну силу, залишений - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахується з 28 квітня 2022 року.
Цивільний позов задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь АТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії «Укртелеком» 31942 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 4086 грн. 20 коп. витрат на проведення судових експертиз.
Вирішено долю речових доказів у відповідності до вимог ст.100 КПК України,
встановила:
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, повторно, 18 січня 2021 року о 9 год.44 хв., перебуваючи біля магазину «Свіжина» по вул. Соборній, 91-Б в м. Сміла Черкаської області, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед «GTX 880 Firebird Germany Qualiti», вартістю 3493 грн. 33 коп, чим завдав ОСОБА_9 матеріальних збитків на вказану суму.
Він же, повторно, 17 липня 2021 року о 10 год 11 хв., перебуваючи біля магазину «Люкс» по вул. Репіна, 55 в м. Сміла Черкаської області, таємно, шляхом вільного доступу, викрав веловипед «Specialized rockhopper», вартістю 3216 грн. 67 коп, чим завдав ОСОБА_10 матеріальних збитків на вказану суму.
Він же, повторно, 10 серпня 2021 року, близько 18 год. 06 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», по вул. Т. Шевченка, 16-а в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, з полиці магазину викрав 4 пари сережок, загальною вартістю 169 грн. 96 коп. та засоби гігієни, загальною вартістю 298 грн.57 коп., чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальних збитків на загальну суму 468 грн.53 коп.
Він же, повторно, 30 серпня 2021 року близько 7 год.30 хв., скориставшись вільним доступом, таємно викрав з під'їзду будинку АДРЕСА_3 , дитячий квадроцикл «Geoby Simba» та інші іграшки, загальною вартістю 1116 грн. 61 коп., чим спричинив ОСОБА_11 матеріальних збитків на вказану суму,
Він же, повторно, 4 листопада 2021 року, близько 17 год. 02 хв., перебуваючи в канцелярському відділі магазину «Троянда» по вул. Б. Хмельницького, 36 в м. Сміла, шляхом вільного доступу, таємно викрав зошити в кількості 65 шт, чим спричинив ОСОБА_12 шкоди на загальну суму 388 грн. 05 коп.
Він же, повторно, 10 листопада 2021 року, в період часу з 18 год. по 19 год., із сходинкової площадки під'їзду будинку АДРЕСА_4 , маючи вільний доступ, таємно викрав водонагрівач «ROUND», вартістю 1466 грн.33 коп, чим спричинив ОСОБА_13 шкоду на вказану суму.
Він же, повторно, 11 листопада 2021 року, близько 09 год 20 хв., перебуваючи в тому ж відділі магазину «Троянда» по вул. Б. Хмельницького, 36 в м. Сміла, шляхом вільного доступу, таємно викрав зошити в кількості 75 шт, чим спричинив ОСОБА_12 шкоди на загальну суму 414 грн.
Він же, повторно, 5 вересня 2021 року в період часу з 8 по 15 год. з спільного тамбуру квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед «Giand», вартістю 5366 грн. 67 коп, чим завдав ОСОБА_14 матеріальних збитків на вказану суму.
Він же, повторно, 24 січня 2022 року близько 3 год., перебуваючи на вул. Орлова,14 в м. Сміла, шляхом вільного доступу, таємно викрав з повітряних ліній зв'язку 60 м телефонного кабелю ТИП 20x2x0,4, вартістю 1271,40 грн., після чого, продовжуючи свої злочинні дії, таємно викрав телефонний кабель ТИП 10x2x04, довжиною 120 м вартістю 1353,60 грн. по вул. Родини Бобринських, 34 та телефонний кабель ТПП 50x2x04, довжиною 50 м вартістю 2469,50 грн. по вул. Родини Бобринських, 21, чим завдав Черкаській філії АТ «Укртелеком» матеріальних збитків на загальну суму 5094,50 грн.
Він же, повторно, 28 січня 2022 близько 05 год., перебуваючи на території міського парку відпочинку по вул. Черкаській в м. Сміла Черкаської області, таємно, шляхом вільного доступу, викрав 180 м телефонного кабелю ТПП 30x2x0,4, вартістю 5439,60 грн., чим завдав Черкаській філії АТ «Укртелеком» матеріальних збитків на вказану суму.
Він же, повторно, 20.03.2022 близько 14 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Малина №17», по вул. 40 років Перемоги, 7 в м. Сміла Черкаської області, умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, з полиці магазину викрав скляну банку кави «Egoiste Kava Special», вартістю 336 грн.07 коп., чим спричинив ФОП ОСОБА_15 матеріальних збитків на вказану суму.
Він же, повторно, 24 березня 2022 близько 16 год. 12 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», по вул. Т. Шевченка, 16-а в м. Сміла Черкаської області, в умовах воєнного стану, таємно, з полиці магазину викрав засоби гігієни: шампунь проти лупи та екстраординарну олію, чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальних збитків на загальну суму 399,07 грн.
Він же, повторно, 26.03.2022 близько 15 год. 40 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», по вул. Т. Шевченка, 16-а в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, умисно, таємно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою скоєння крадіжки майна, шляхом вільного доступу, з полиці магазину викрав наступні засоби гігієни: шампунь проти лупи та рідке мило, чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальних збитків на загальну суму 335,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить переглянути вирок районного суду та застосувати до нього вимоги ст.69 КК України. Вважає, що суд не врахував пом'якшуючи покарання обставини і не застосував до нього вимоги ст.69 КК України
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, яка заперечила проти апеляційної скарги, доводи обвинуваченого та захисника, які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Ці вимоги закону судом в повному обсязі виконані.
Дії ОСОБА_8 судом кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно та за ч. 4 ст.185 КК України, так - як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану.
Висновок суду щодо доведеності винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені в порядку ст.349 КПК України.
Враховуючи ту обставину, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється висновок про доведеність винуватості та кваліфікації його дій, який винуватість визнав в повному обсязі, а висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені в порядку ст.349 КПК України, то в даному випадку колегія суддів вважає недоцільним проводити детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію її дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_16 місцевий суд дотримався Загальної частини та в межах Особливої частини кримінального закону врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, за даним вироком вчинив 13 епізодів злочинної діяльності, поведінку обвинуваченого, який визнав вину і щиро покаявся, вчинив як нетяжкий так і тяжкий злочин, що свідчить про його відношення до скоєного, на відповідних обліках не перебуває, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, а тому в межах санкцій ч.2 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України із застосуванням вимог ч.1 ст.70 КПК України призначив ОСОБА_16 покарання з ізоляцією від суспільства на строк 5 років, яке є мінімальним, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Колегія суддів не вбачає таких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому є безпідставними вимоги обвинуваченого ОСОБА_16 про пом'якшення йому покарання із застосуванням положень ст.69 КК України.
Позитивна характеристика за місцем проживання та визнання вини в даному випадку не є тими обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
Районним судом при визначенні розміру та виду покарання враховані дані про особу обвинуваченого, визнання вини, взято до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, кількість епізодів злочинної діяльності (13 епізодів), відсутність обставин, що пом'якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання, а тому призначення покарання саме в такому виді і розмірі 5 років позбавлення волі є справедливим, яке відповідає тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого та є мінімальним покаранням за сукупністю кримінальних правопорушень.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_16 , який ніде не працює, раніше судимий за корисливі кримінальні правопорушення, відбував покарання в місцях позбавлення волі, в період непогашеної судимості вчинив знову корисливі кримінальні правопорушення проти власності, а тому це не привело до позитивних змін в його особистості й не створило у нього готовності до самокерованої, правослухняної поведінки у суспільстві.
У відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Підстав для пом'якшення покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, як на цьому наполягає обвинувачений, колегія суддів не вбачає, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції достатньо врахував низку обставин, які мають значення для визначення виду і розміру покарання, при цьому призначив самий мінімальний вид покарання, передбачений санкціями статей із застосуванням положень ст.70 КК України.
Переконливих аргументів, які б свідчили про порушення судом приписів статей 50, 65 КК України, або доводили явну несправедливість призначеного ОСОБА_16 покарання у виді позбавлення волі на 5 років через його суворість, в апеляційній скарзі не міститься.
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд при постановленні вироку в повному обсязі дотримався вимог закону про кримінальну відповідальність, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_16 колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Смілянського міскрайонного суду Черкуаської області від 09 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий - суддя -
Судді -