20 квітня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 711/5202/21
Провадження № 22-ц/821/312/23
категорія: 304070000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
секретаря: Мунтян К.С.
учасники справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представник відповідачів: ОСОБА_3
розглянув у спрощеному позовному провадженні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та Внески у розмірі 56727 грн. 16 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 32460 грн. 47 коп. та 3% річних у розмірі 7927 грн. 14 коп., а всього 97114 грн. 77 грн., а також стягнути у частках сплачений ними судовий збір в сумі 2270 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі відповідної ліцензії забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у м. Черкаси.
Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ».
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 08.10.1992р. №572, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства,у строки,встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки,платіжної квитанції тощо).
Так як в будинку АДРЕСА_1 встановлено будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то відповідно до п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від21.07.2005 № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
У квартирі АДРЕСА_2 встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно п.20 вищевказаних правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документу (розрахункової книжки, платіжної квитанції,тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У період до встановлення лічильника обліку гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 нарахування за послугу здійснювалися відповідно до п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. №630, а саме, у разі відсутності у квартирі та вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється за встановленими нормативами (нормами)споживання на одну зареєстровані особу.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.03.2001 солідарні відповідачі за позовом є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №265876457 від 14.07.2021 року: будь-які зміни щодо права власності на квартиру АДРЕСА_3 станом на 14.07.2021р. відсутні.
Згідно відповіді на адвокатський запит ОСОБА_4 № 10732-01-10 від 25.05.2021 року, наданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, відповідно до інформації з адресної картки, за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 25.05.2021 року, зареєстровані 4 (чотири) особи, солідарні відповідачі за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з 13.11.1987 року по теперішній час, а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.11.1987року по теперішній час та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.07.2009р. по теперішній час.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг одночасно покладено як на споживача (відповідача), так і на виконавця (позивача) (п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 5 ст. 13 вищевказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Відмова споживача послуг від укладення договору суперечить вимогам ч.3 ст.6,ст.ст.627,630 ЦК України, ст.ст.19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 18.03.2019 у справі №210/5796/16-ц, 18.12.2019 у справі №522/2625/16-ц,25.03.2020 у справі №211/3347/18-ц, постанові ВП Верховного Суду у справі №712/8196/17 від 07.07.2020р.
Стаття 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інших порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідачі з січня 2013 року не вносили плату за отримані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також не здійснювали внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, згідно ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та згідно рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2021 складає 56727,16 грн., що підтверджується розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_2 .
Відповідачі, фактично споживаючи вищезазначені послуги, не надсилали позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі. Заходи досудового врегулювання спору з відповідачами не проводилися, оскільки чинним законодавством такого обов'язку не передбачено.
Вищезазначена квартира не від'єднана від мереж централізованого опалення та гарячого постачання у встановленому законодавством порядку. Підведення централізованого опалення до стояка у межах квартири відповідачів свідчить про виконання послуг позивачем. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду у справі №226/1437/16-ц від 19.08.2019р., №487/955/18 від 12.03.2021р.. Викладене також узгоджується з правовими висновками Верховного суду України, наведеними у постановах від 11.11.2015р. у справах №6-1192цс15 та №6-1706цс15.
Крім того, відповідно до п. п. 5.10.11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги» за цінами та тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг, інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 3 т. 13 Конституції України встановлено, що власність зобов'язує. Відповідно до ст.332 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок по утриманню майна, включаючи обов'язок по сплаті комунальних послуг, покладається законом на відповідачів як на співвласників квартири незалежно від факту їх реєстрації чи проживання у житловому приміщенні. Так у постановах Верховного суду від 02.04.2020р. у справі №757/29813/17-ц, від 25.06.2020р. у справі №520/16591/16-ц сформульована правова позиція про те, що не проживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності так само як і факт відсутності реєстрації особи у квартирі не звільняє її, як власника квартири від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.541 ЦПК України, солідарний обов'язок або солідарна виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України,у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників)кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Крім того, відповідачам на суму боргу, відповідно до ст. 625 ЦК, нараховані інфляційні втрати в сумі 32460грн. 47коп. та 3 % річних, що становить 7927грн. 14коп.
На підставі викладеного вище, позивач просить суд, - стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків у розмірі 56727грн. 16коп., інфляційну складову боргу - 32460грн. 47коп., 3% річних - 7927грн. 14коп., а всього - 97114грн. 77коп. та у рівних частках сплачений судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, внески у розмірі 56727грн. 16коп., інфляційні 32460грн. 47 коп., 3 % річних - 7927грн. 14коп., а всього - 97114грн. 77коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) судовий збір в розмірі 1135грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (м. Черкаси, просп. Хіміків, 76, код ЄДРПОУ 00204033) судовий збір в розмірі 1135грн. 00 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що оцінивши докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» підлягають до задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ним були надані відповідні послуги відповідачам, як споживачам таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачами, а тому до солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання та внесків станом на 01.06.2021 в сумі 56727,16 грн., інфляційні нарахування в сумі 32460 грн. 47 коп. та три відсотки річних в сумі 7927грн. 14коп., у зв'язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення суду 1 інстанції.
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення суду 1 інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ОСОБА_3 , його мати, прописана та проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 13.11.1987 року. Вказує, що вона є власником цієї квартири та має особовий рахунок. Тому, він не знав про борг. Мати, ОСОБА_3 , про борг його не повідомляла. Не повідомляла його і про те, що він є співвласником квартири. Заборгованість виникала у період до встановлення лічильника обліку станом на 01.01.2019 року, а також зі скрутним фінансовим становищем його матері. З 01.01.2019 року заборгованості не має. Субсидією мати ніколи не користувалась.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ОСОБА_3 , 1959 року народження, її мати, прописана та проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 13.11.1987 року. Вказує, що вона є власником цієї квартири та тільки вона має особовий рахунок. Тому, вона не знала про борг. Мати, ОСОБА_3 , про борг її не повідомляла. Не повідомляла його і про те, що вона є співвласником квартири. Заборгованість виникала у період до встановлення лічильника обліку станом на 01.01.2019 року, а також зі скрутним фінансовим становищем її матері. З 01.01.2019 року заборгованості не має. Субсидією мати ніколи не користувалась. Договір №519/4/2 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води підписаний 07.02.2019 року.
Вказує. що нарахування за послуги нараховувались до 01.01.2019 року за встановленими нормативами споживання на зареєстровану особу, тому кожний місяць Черкаська ТЕЦ нараховувала на особовий рахунок її матері 1000,00грн. На той час в 1000,00грн. Черкаська ТЕЦ включала і інфляційну складову і 3% річних. Мати платила за послуги не всю суму (1000,00грн.), тому і виріс борг. Однак, в той час вводились мараторії на нарахування пені та інфляційні внески.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
В березні 2023 року представник ПРАТ «Черкаське хімволокно» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити судове рішення без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Вказує, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг з відповідачами сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів (відповідачів) від оплати послуг у повному обсязі.
Стверджує, лист-розрахунок на о/р № НОМЕР_2 є по суті випискою з особового рахунку, що є належним доказом про нарахування по особовому рахунку відповідачів та є належним і допустимим доказом.
Вказує, що посилання відповідача на те, що борг наразі вже частково сплачений та залучення до розгляду вказаної справи його матері ОСОБА_3 , не може бути аргументом для скасування рішення, оскільки дані факти не були предметом розгляду справи та має розглядатись в окремому порядку.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
30 січня 2023 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.
02 лютого 2023 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 01 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 березня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом 1 інстанції встановлено, що на ПАТ «Черкаське хімволокно» (в подальшому ПрАТ) покладено обов'язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 №2444).
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація, а послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води. Згідно вищенаведеного ПрАТ «Черкаське хімволокно» як суб'єкта господарювання з постачання теплової енергії, законодавством визначено виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.03.2001 солідарні відповідачі за позовом є співвласниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.18).
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з інформаційної довідки №10732-01-10 від 25.05.2021 року, наданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, відповідно до інформації з адресної картки, за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 25.05.2021 року, зареєстровані 4 (чотири) особи, в т.ч. солідарні відповідачі за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 13.11.1987 року; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 13.11.1987 року. Крім того, зареєстрованими за вказаною вище адресою є також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.11.1987року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.07.2009р., які не є відповідачами у даній справі.
Судом перевірено інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачів, та встановлено, що відповідно до відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.09.2021р., отриманих судом 13.09.2021р., відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є зареєстрованими з 13.11.1987 року за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.33-34).
За вказаною адресою вони отримують послуги з тепловодопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкритий о/р 40007086, але ухиляються від перерахування щомісячної оплати за опалення, гаряче водопостачання та внески, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Відповідно до п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З моменту надання позивачем споживачам послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Крім того, нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідачі своєчасно не вносили плату за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, тож згідно з розрахунком ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», заборгованість відповідачів по оплаті вказаних послуг з січня 2013 року по травень 2021 року включно становить 56727грн. 16 коп. (а.с.6). Заперечень проти такого розрахунку боргу, відповідачами до суду не надано.
Позивачем надано вірний розрахунок інфляційних втрат в сумі 32460грн. 47коп. за період з січня 2013 року по березень 2021 року включно та трьох процентів річних в сумі 7927грн. 14коп. за період з січня 2013 року по квітень 2021 року, у зв'язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг (а.с.7-10).
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ч.ч.1, 2 ЦК України).
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційних скарг, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції не відповідає.
Судом 1 інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.03.2001 солідарні відповідачі за позовом є співвласниками квартири АДРЕСА_2 (а.с.18).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з інформаційної довідки №10732-01-10 від 25.05.2021 року, наданої Управлінням з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, відповідно до інформації з адресної картки, за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 25.05.2021 року, зареєстровані 4 (чотири) особи, в т.ч. солідарні відповідачі за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 13.11.1987 року; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 13.11.1987 року. Крім того, зареєстрованими за вказаною вище адресою є також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.11.1987року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.07.2009р., які не є відповідачами у даній справі.
Судом перевірено інформацію про зареєстроване місце проживання відповідачів, та встановлено, що відповідно до відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 08.09.2021р., отриманих судом 13.09.2021р., відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є зареєстрованими з 13.11.1987 року за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.33-34).
За вказаною адресою вони отримують послуги з тепловодопостачання від ВП «Черкаська ТЕЦ», відкритий о/р 40007086, але ухиляються від перерахування щомісячної оплати за опалення, гаряче водопостачання та внески, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Однак, як встановлено колегією суддів відповідно до Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.03.2001, поряд з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві власності в рівних долях квартири АДРЕСА_2 .
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представником відповідачів ОСОБА_3 подано заяву з додатками, в якій зазначено, що вона є співвласником вищевказаної квартири та відповідно до судового наказу №711/5253/17 від 14.07.2017 з неї вже стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 41231,49 грн., судовий збір в розмірі 800,00грн.
Також, відповідно до судового наказу Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/5422/21 від 23.09.2021 стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» борг за оплату житлово- комунальних послуг, що утворився станом на 01.06.2021 року в сумі 15495,67грн., три відсотки річних в сумі 2306,87грн., інфляційні збитки в сумі 5506,96 грн., що разом становлять 23309,50грн, судовий збір в розмірі 227,00грн.
Вказала, що про розгляд справи в суді 1 інстанції їй було невідомо.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Так, представником відповідачів в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції подано заяву з новими доказами, а саме: копія супровідного листа № 11891 від 10.05.2019 Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси; копія постанови про арешт майна боржника від 10.05.2019 ВП №57191718, винесена головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Петренко Світланою Василівною про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 42031,49 грн. за судовим наказом №711/5253/17, виданого 24.05.2018 року; копія судового наказу від 23.09.2021 року у справі №711/5422/21; копія листа відділу з питань відрахувань Управління з питань виплати Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про розмір утриманих сум з пенсії ОСОБА_6 на виконання постанови державного виконавця, утримання розпочато з 01.03.2019; копія виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/5202/21; копії рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказу, який не подавався до суду першої інстанції, апеляційний суд враховує виключне значення такого доказу для правильного вирішення справи та те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення у даній справі про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог фактично не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та не роз'яснив учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.
У частинах першій - третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 05 жовтня 2021 року (справа №755/16464/20) Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання щодо дослідження виписки по кредитному договору № КЗН0G015071688 від 07 квітня 2003 року як доказу, який не подавався до суду першої інстанції, апеляційний суд врахував виключне значення такого доказу для правильного вирішення справи та те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог, фактично не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав та не роз'яснив їм їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Доводи касаційної скарги про неналежність та недостовірність цього доказу є безпідставними та необґрунтованими.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним дослідити докази, подані представником відповідачів ОСОБА_3 .
Апеляційний суд вважає, що подані представником відповідачів ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції докази, а саме копія супровідного листа № 11891 від 10.05.2019 Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси; копія постанови про арешт майна боржника від 10.05.2019 ВП №57191718, винесена головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Петренко Світланою Василівною про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 42031,49 грн. за судовим наказом №711/5253/17, виданого 24.05.2018 року; копія судового наказу від 23.09.2021 року у справі №711/5422/21; копія листа відділу з питань відрахувань Управління з питань виплати Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області про розмір утриманих сум з пенсії ОСОБА_6 на виконання постанови державного виконавця, утримання розпочато з 01.03.2019; копія виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/5202/21; копії рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, має істотне значення для правильного вирішення справи, які не була подана до суду першої інстанції з поважних причин, а тому такі докази беруться апеляційним судом до уваги.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року перейдено з письмового провадження на спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи про розгляд апеляційних скарг та призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи та викликом їх в судове засідання.
19 квітня 2023 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів з додатками, в якому останній обґрунтовуючи свої позовні вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказує, що враховуючи те, що судовий наказ №711/5253/17 з 08.2018 року перебуває на виконанні та досі являється частково не виконаним, судовий наказ №711/5422/21 від 23.09.2021 до виконання не пред'являвся, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 являються співвласниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 27.03.2001 року, тому мають нести солідарну відповідальність за борги по житлово-комунальних послугах, які на сьогоднішній день не є погашеними. В якості додатків додано: копія судового наказу №711/5253/17 (з ЄДРССР), лист-розрахунок по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2017, копія судового наказу №711/5422/21 (з ЄДРСР), лист-розрахунок по о/р № НОМЕР_2 за період з 06.2017 по 05.2021, розрахунок інфляційних по о/р № НОМЕР_2 за період з 06.2017 по 05.2021, розрахунок 3% річних по о/р № НОМЕР_2 за період з 06.2017 по 05.2021, лист-розрахунок по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2021, розрахунок інфляційних по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2021, розрахунок 3% річних по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2021.
Апеляційний суд вважає, що подані позивачем до суду апеляційної інстанції докази, а саме копія судового наказу №711/5253/17 (з ЄДРССР), лист-розрахунок по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2017, копія судового наказу №711/5422/21 (з ЄДРСР), лист-розрахунок по о/р № НОМЕР_2 за період з 06.2017 по 05.2021, розрахунок інфляційних по о/р № НОМЕР_2 за період з 06.2017 по 05.2021, розрахунок 3% річних по о/р № НОМЕР_2 за період з 06.2017 по 05.2021, лист-розрахунок по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2021, розрахунок інфляційних по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2021, розрахунок 3% річних по о/р № НОМЕР_2 за період з 01.2013 по 05.2021, має істотне значення для правильного вирішення справи, а тому такі докази беруться апеляційним судом до уваги.
Так, колегією суддів встановлено, що судовим наказом від 14 липня 2017 року (справа №711/5253/17) стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 41 231,49 грн. та судовий збір у розмірі 800,00грн. Відповідно до листа-розрахунку по ОР №40007086, адреса: АДРЕСА_4 сума боргу по опаленню в розмірі 18 942,38грн., борг по ГВП - 22289,11грн., загальна сума боргу - 41231,49грн. складає за період з січня 2013 року по травень 2017 року (включно). Також, судовим наказом від 23 вересня 2021 року (справа №711/5422/21) стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг, що утворилась станом на 01.06.2021 року в сумі 15495,67, три відсотка річних в сумі 2306,87грн., інфляційні збитки в сумі 5506,96грн., що разом становить 23309,50грн. та судовий збір в розмірі 227,00грн. Відповідно до листа-розрахунку по ОР №40007086, адреса: АДРЕСА_4 сума боргу по опаленню в розмірі - 594,94грн., борг по ГВП - 16138,81грн,, борг по ВП - 48,20грн., загальна сума боргу - 15495,67грн. складає за період з червня 2017 року по травень 2021 року (включно).
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» солідарно заборгованість за централізоване опалення, гарячого постачання та внески у розмірі 56727,16грн., інфляційну складову боргу у розмірі 32460,47грн. та 3% річних у розмірі 7927,14грн., а всього 97114,77грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2270,00грн. Відповідно до листа-розрахунку по о/р №40007086 за адресою: АДРЕСА_4 сума боргу по опаленню в розмірі 18347,44грн., борг по ГВП - 38427,92грн., борг по ВП - 48,20нрн. складає за період з січня 2013 року по травень 2021 року (включно).
Як пояснив позивач в клопотанні про долучення доказів, яке надійшло до апеляційного суду 19.04.2023 року, враховуючи те, що судовий наказ №711/5253/17 з 08.2018 року перебуває на виконанні та досі являється частково не виконаним, судовий наказ №711/5422/21 від 23.09.2021 до виконання не пред'являвся, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 являються співвласниками квартири АДРЕСА_2 , тому мають нести солідарну відповідальність за борги житлово-комунальних послуг, які на сьогоднійшій день не погашений.
Колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води (п.3 ч.1 статті 5), споживач наділений правом отримання житлово-комунальних послуг, відповідно покладений на споживача обов'язок щодо оплати житлово-комунальних послуг (стаття 7).
Обов'язок щодо утримання майна його власниками передбачений положеннями ст. 322 ЦК України.
За змістом ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Стягуючи розмір заборгованості за послуги теплопостачання та постачання гарячої води з відповідачів солідарно, судом першої інстанції не встановлювалися обставини щодо власників квартири, які є визначальними для застосування норм матеріального права у цих правовідносинах.
Квартира АДРЕСА_3 , куди надаються позивачем послуги теплопостачання, перебуває у спільній сумісній власності відповідачів (а.с. 18 том 1) та, як встановлено колегією суддів, у співвласності ОСОБА_3 , яка не є учасником даної справи та не була залучена в якості співвідповідача,
Як встановлено в суді апеляційної інстанції, позивач, обираючи на власний розсуд спосіб захисту в суді, звернувся до одного з співвласників вищевказаної квартири, а саме ОСОБА_3 , та в порядку наказного провадження стягнув саме з одного співвласника, ОСОБА_3 , борг за послуги з централізованого опалення, гарячого водовідведення за період з січня 2013 року по травень 2021 року, що підтверджується судовим наказом від 14 липня 2017 року (справа №711/5253/17) та судовим наказом від 23 вересня 2021 року ( справа №711/5422/21) та не оспорюється позивачем. Судові накази не оспорювалися ОСОБА_3 , а тому вступили в законну силу.
Подвійне нарахування суми заборгованості та її стягнення є неконституційним з підстав застосування вимог чинного законодавства щодо недопустимості подвійного стягнення боргу, отже притягнення двічі до відповідальності за одні і ті ж самі правовідносини не допускається.
Таким чином, подвійне стягнення однієї й тієї самої суми суперечитиме ч.1 ст.61 Конституції, згідно з якою «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
А тому, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» повністю.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення (п.п.113,114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17).
Доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку, що оскаржуване рішення ухвалене без додержання норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, оскаржене судове рішення скасувати, а в задоволенні позов відмовити.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, у відповідності ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
В зв'язку з тим, що за результатами розгляду апеляційною інстанцією скасовано ухвалене в справі судове рішення та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову, то понесені відповідачами судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 грудня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, скасувати.
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3405,00грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 3405,00грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2023 року.
Головуючий: В.Г. Бородійчук
Судді : Л.І. Василенко
О.В. Карпенко