Справа № 635/5666/20 Номер провадження 22-ц/814/991/23Головуючий у 1-й інстанції Бобко Т.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
20 квітня 2023 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Обідіна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Престиж», поданою в його інтересах представником - адвокатом Чуб Сергієм Володимировичем,
на рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року, постановлене суддею Бобко Т.В. (повний текст складено 10 листопада 2021 року),
по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Престиж», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рассвет», державний реєстратор відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонов Олександр Сергійович, про скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки,
09.09.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, змінивши його предмет заявою від 19.11.2020, у якій просить скасувати рішення державного реєстратора Харківської РДА Харківської області Радіонова О.С. про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер 46608128 від 23.04.2019 та припинити право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:003:0375 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11.05.2018, видавник: ОСОБА_1 /ТОВ «Агрофірма Престиж».
В обґрунтування заявлених вимог позову зазначає, що на підставі розпорядження Харківської РДА Харківської області №335 від 23.04.2018 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:003:0375, площею 6,5059 га, що розташована на території Веселівської сільської ради, Харківського району, Харківської області.
Право власності на указану земельну ділянку зареєстровано за ним, позивачем, 25.05.2018, а 31.05.2018 укладено із ТОВ Агрофірма «Рассвет» договір оренди земельної ділянки. Під час державної реєстрації правочину йому стало відомо, що земельна ділянка уже перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма «Престиж» згідно договору оренди від 11.05.2018, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 31309519 від 11.05.2018.
Позивач заперечує підписання ним такого договору із ТОВ «Агрофірма «Престиж» та актів приймання-передачі земельної ділянки з відповідачем та його підписи, якщо вони містяться на вказаних документах, є підробленими.
Дізнавшись про незаконну реєстрацію підробленого договору оренди, разом із іншими власниками, які постраждали від дій відповідача, він, ОСОБА_1 , подав заяву до Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, на підставі якої відкрито кримінальне провадження №42019221430000182, слідство за яким триває. Оскільки договір оренди, на підставі, якого проведена державна реєстрація права оренди, не є укладеним, а дійсне рішення державного реєстратора про його державну реєстрацію обмежують його право власності на землю, просить позов задовольнити.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2021 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Престиж», треті особи: ТОВ «Агрофірма «Рассвет», державний реєстратор відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонов О.С., про скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди та припинення права оренди земельної ділянки - задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіонова Олександра Сергійовича, індексний номер: 46608128 від 23.04.2019 13:42:30 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11.05.2018, видавник: ОСОБА_1 /ТОВ «Агрофірма Престиж» та припинити право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:003:0375 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11.05.2018, видавник ОСОБА_1 /ТОВ «Агрофірма Престиж».
Стягнуто із ТОВ «Агрофірма Престиж» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення районного суду вмотивовано доведеністю належними доказами відсутність волевиявлення позивача на укладення договору оренди земельної ділянки, а отже його неукладеність. Оскільки такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, суд визнав обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора щодо їх реєстрації, ефективним та таким, що забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.
Дійшовши висновку про наявність підстав для скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, районний суд визнав за необхідне припинити право оренди земельної ділянки за вказаним договором оренди землі.
Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24.01.2022 стягнуто із ТОВ «Агрофірма Престиж» на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги у розмірі 10 200,00 грн.
ТОВ «Агрофірма Престиж» не погодилося із рішенням районного суду та оскаржило його до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на неповне з'ясування фактичних обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Доводить правомірність реєстрації договору оренди та законність дій державного реєстратора, якому в порядку ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» надано заяву на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій. За результатами перевірки поданих документів реєстратором не було виявлено недоліків документів, які могли б призвести відповідно до ст.ст.23-24 цього Закону до зупинення чи відмови у задоволенні заяви про реєстрацію. Також ним було перевірено відповідність реєстраційних дій в доступних для нього державних реєстрах щодо права власності та обтяжень земельної ділянки, і, відповідно, прийнято законне рішення про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки.
Вважає відсутніми належні та допустимі докази, які б підтверджували, що позивач не підписував договір оренди, а також, що його підписи на договорах підроблені.
Також звертає увагу суду, що у приєднаній до позовної заяви копії договору оренди містяться паспортні дані позивача, тобто його персональні дані, які відповідач дізнався від позивача та не міг дізнатися від сторонніх осіб.
Зазначає, що під час реєстрації нерухомого майна, у випадку наявності будь-яких догорів оренди, державний реєстратор повинен був оповістити позивача про такі обставини. А отже, позивачу було відомо про укладення договорів оренди і схвалено такі договори і після всіх реєстраційних дій.
Заперечує проти врахування договірних правовідносин позивача із третьою особою ТОВ «Агрофірма «Рассвет» щодо фактичного використання земельних ділянок та виплат орендної плати, як такі, що виходять за межі предмету спору в цій справі.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.02.2022 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма Престиж» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 01.11.2021.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.02.2022 у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.11.2022 прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду, про що повідомлено учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
20.04.2023 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за їх відсутності.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справ.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
У цій справ виклик сторін здійснено в порядку ч.13 ст.128 ЦПК України, поважність причин їх неявки судом апеляційної інстанції не встановлена, оскільки відповідач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності відповідача та його представника не призведе до порушення їх права на справедливий суд у межах розумних строків судового провадження.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:003:0375, площею 6,5059 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, сільська рада Веселівська; право власності зареєстровано 30.01.2018 на підставі розпорядження Харківської РДА Харківської області від 23.04.2018 №335./а.с.7,8/
31.05.2018 ОСОБА_1 уклав договір оренди землі цієї земельної ділянки із ТОВ Агрофірма «Рассвет» строком дії до 31.05.2028./а.с.9-10/
ТОВ Агрофірма «РАССВЕТ» надано суду копії відомостей про виплату ОСОБА_1 орендної плати, зокрема: грудень 2018 року - 23 654,94 грн., липень 2020 року - 11 827,47 грн., січень 2019 року - 11 827,47 грн., березень 2019 року - 11 827,47 грн., жовтень 2020 року - 11 827,47 грн./а.с.60-64/
23.04.2019 державним реєстратором Харківської РДА Харківської області Радіоновим О.С. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46608128 щодо державної реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11.05.2018, видавники: ТОВ «Агрофірма Престиж»/Кирлик М.О./а.с.121/
До суду надано копію договору оренди землі, укладеного 11.05.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ», згідно умов якого позивач передав в оренду ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» земельну ділянку загальною площею 6,5059 га, кадастровий номер 6325180500:04:003:0375, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, строком на 10 років./а.с.117-119/
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.02.2020 (справа №635/6127/19) у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000182 від 16.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, прокурору Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області та старшому слідчому СВ Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області надано тимчасовий доступ до документів, у тому числі, договору оренди землі від імені ОСОБА_1 з ТОВ «АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ» стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:003:0375, площею 6,5059 га, та акту приймання-передачі.
При надання тимчасового доступу до договорів слідчим суддею враховано, що під час допиту потерпілих, у тому числі, ОСОБА_1 , останнім надано для ознайомлення вилучені копії договорів оренди укладених між ними та ТОВ «Агрофірма Престиж». Після ознайомлення з зазначеними договорами потерпілі надали свідчення про те, що їхні особисті підписи у зазначених договорах підроблені. Перевірити доводи викладені потерпілими в частині підроблення договорів оренди землі ТОВ «Агрофірма Престиж» можливо лише шляхом проведення кримінальних та почеркознавчих експертиз оригіналів договорів./а.с.94-101, 166-170/
Згідно копії висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №27761/4126 за кримінальним провадженням №42019221430000182, який складений 20.02.2020, підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі від 02.02.2019 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:012:0451, у акті приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:012:0451 у графі «ОРЕНДОДАВЕЦЬ» виконані не ОСОБА_2 , а іншою (іншими) особою (особами) під впливом штучного збиваючого фактору з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2 /а.с.103-110/
Листом ТОВ «Агрофірма Престиж» від 12.03.2020 №12/03-1 слідчого відділу Липецького Харківського ВП ГУНП в Харківській області повідомлено про відсутність можливості надати тимчасовий доступ до документів, оскільки при їх транспортуванні, 10.03.2020, під час вимушеної зупинки вони були викрадені з транспортного засобу, про що заявлено до поліції./а.с.102/
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення державного реєстратора про державну реєстрацію договору оренди, районний суд виходив із підстав доведеності відсутності волевиявлення позивача на його укладення.
При цьому суд дійшов висновку, що позивачем вичерпані усі процесуальні можливості для виконання обов'язку подання суду доказу на підтвердження своїх доводів про підроблення підпису від його імені договору земельної ділянки, оригінал якого відсутній, що виключає можливість призначення судової почеркознавчої експертизи.
Тоді як неукладеність спірного договору підтверджується непрямими доказами, зокрема, відомостями на виплату позивачу орендної плати за 2015-2019 роки ТОВ Агрофірма «Рассвет», яка підтвердила, що спірні земельні ділянки перебувають у її фактичному користуванні.
Оскільки такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, суд визнав обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора щодо їх реєстрації, ефективним та таким, що забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.
Дійшовши висновку про наявність підстав для скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, районний суд визнав за необхідне припинити право оренди земельної ділянки за вказаним договором оренди землі.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується із огляду на наступне.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату, зазначену у договорі оренди земельної ділянки) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №674/461/16-ц від 22.01.2020.
Згідно частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки.
У разі, якщо суд встановить, що оспорюваний позивачем правочин сторони не укладали, відсутнє його волевиявлення на досягнення такого правового результату, відповідно, певне речове право на спірну земельну ділянку у відповідача не виникло, проте державна реєстрація речового права проведена, то належними способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, сформованій у справах №914/1201/19 від 03.09.2020, №906/516/19, № 905/633/19, №922/2589/19 від 23.06.2020, №922/3130/19 від 30.06.2020, №910/8387/19 від 14.07.2020, №916/2464/19 від 20.08.2020, №278/3367/19-ц від 03.02.2021,№754/8547/19 від 06.10.2021, №380/715/19 від 21.04.2022.
У справі, що переглядається, предметом позову є матеріально-правова вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Заявлена вимога обґрунтована тим, що договір оренди, на підставі, якого проведена державна реєстрація права оренди, не є укладеним, оскільки позивач цей договір не підписував (не укладав), а на момент його вчинення не набув права власності на земельну ділянку, яка становила предмет оренди.
Отже, зважаючи на предмет і підстави позову, предметом доказування у цій справі є факт укладення або не укладення договору оренди від 11.05.2018 земельної ділянки із кадастровим номером 6325180500:04:003:0375.
Згідно вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020.
Із огляду на викладені норми процесуального закону, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем, на підставі достатніх доказів, не спростованих відповідачем, підтверджено неукладеність спірного договору оренди, у зв'язку з відсутністю волевиявлення позивача на його укладення.
Доводи апеляційної скарги на правильність таких висновків не впливають, оскільки не ґрунтуються на доказах та зводяться до довільного тлумачення норм ЦПК України, який зобов'язує кожну зі сторін довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Твердження відповідача щодо недоведеності належними доказами, а саме, висновком судової-почеркознавчої експертизи, що позивач не підписував договір оренди, а також, що його підписи на договорі підроблені, колегія суддів відхиляє. Оскільки саме відповідач, усупереч принципу добросовісності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) та обов'язкам учасників цивільного судочинства (ч.2 ст.43 ЦПК України) не надав суду оригінал договору та не заявляв про необхідність проведення почеркознавчої експертизи, а отже, за правилами ч.4 ст.12 ЦПК України, несе ризик настання наслідків, із цим пов'язаних (ст.109 ЦПК України).
Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
При цьому апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що з огляду на характер порушеного права позивача, який заперечує укладення оскаржуваного договору оренди, а отже наявність у нього його примірника, оригінал такого договору може бути наданий лише відповідачем, як особою, яка уклала договір оренди земельної ділянки та звернулася із заявою щодо його реєстрації.
Посилання відповідача на наявність у позивача оскаржуваного договору та його обізнаність щодо реєстрації правочину, колегія суддів відхиляє як припущення, які спростовуються вагомими доказами, наданими позивачем та його представником, якими вжито усі процесуальні можливості для виконання обов'язку надання доказів на підтвердження підроблення договору оренди землі ТОВ «Агрофірма Престиж».
Такими доказами є запити адвоката до правоохоронних органів у межах кримінального провадження №42019221430000182 від 16.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, де позивач визнаний потерпілим; відомостями Харківської РДА щодо відсутності оригіналів договорів оренди земельних ділянок, що слугували підставою для реєстрації права оренди ТОВ «Агрофірма Престиж» на земельні ділянки, що належать в тому числі позивачу; зверненнями до суду з клопотаннями про витребування доказів, оскаржуваного договору.
Доводи апеляційної скарги, що висновки експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, не можуть слугувати належним та допустимим доказом в даній справі, також є необґрунтованими та спростовуються позицією Верховного Суду, сформованій у справі №461/3675/17 від 27.01.2021, за змістом якої чинне цивільне процесуальне законодавство не встановлює заборони використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих в межах інших проваджень, а сам висновок експерта у кримінальному провадження оцінений судом в сукупності із іншими доказами, зокрема, тривалого, оплатного, фактичного використання земельних ділянок іншим орендарем - ТОВ «Агрофірма «Рассвет», за згоди позивача.
Заперечення відповідача проти врахування судом фактичного використання спірних земельних ділянок іншим орендарем, колегія суддів відхиляє, оскільки оцінка таких обставин надана в контексті відсутності волевиявлення позивача на укладення оскаржуваного договору, що становить предмет спору в цій справі.
При цьому законність дій державного реєстратора в межах заявленого позову судом не досліджується, оскільки заявлена вимога обґрунтована державною реєстрацією права оренди не укладеного договору, а не порушенням реєстратором вимог Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» під час опрацювання заяв ТОВ «Агрофірма Престиж» щодо їх реєстрації.
Інші доводи апеляційної скарги обґрунтовані наявністю в реквізитах оскаржуваного договору паспортних даних позивача, наданих ним особисто, а не від третіх осіб, є припущеннями та в контексті кримінального провадження із понад 20 особами потерпілими, видаються маловірогідними. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Престиж», поданою в його інтересах представником - адвокатом Чуб Сергієм Володимировичем, - залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.04.2023.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.І. Обідіна