Справа № 161/2646/23 Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р. М.
Провадження № 22-ц/802/416/23 Доповідач: Здрилюк О. І.
18 квітня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Ганжа М. І.,
з участю представника позивача Мартіросяна А. Г.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Гейзера Сергія Анатолійовича про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2023 року,
20 лютого 2023 року малолітній ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Гейзера С. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65684387 від 06.12.2022, яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки станції автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2022 та заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2022 у справі №161/2752/22; припинити речове право (право власності) ОСОБА_1 на станцію автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м ( АДРЕСА_1 ), розмір частки 2/3; стягнути з відповідачів судові витрати.
20 лютого 2023 року позивачем також подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо 2/3 часток станції автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 956543907101.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2023 року заяву задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо 2/3 часток станції автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 956543907101.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 , від імені та в інтересах малолітнього позивача ОСОБА_2 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідач державний реєстратор відзив на апеляційну скаргу не подав.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення.
Будучи належним чином повідомлений про день та годину розгляду справи, державний реєстратор у судове засідання не з'явився і його неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, він надіслав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є, зокрема, заборона вчиняти певні дії.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2023 року малолітній ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту державної реєстрації Луцької міської ради Гейзера С. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65684387 від 06.12.2022, яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки станції автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.11.2022 та заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2022 у справі №161/2752/22;
- припинити речове право (право власності) ОСОБА_1 на станцію автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м ( АДРЕСА_1 ), розмір частки 2/3;
- стягнути з відповідачів судові витрати (а.с.3-9).
Предметом спору являється спадкове нерухоме майно, 2/3 частки якого зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_1 на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили.
20.02.2023 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачці ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо 2/3 часток станції автосервісу та магазину автозапчастин загальною площею 418,5 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 956543907101 (а.с.44-48).
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід не тільки забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, але і забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції встановив, що між сторонами дійсно виник спір стосовно спірних об'єктів нерухомого майна, яке є спадковим майном.
Перевіривши викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, суд першої інстанції вважав їх достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим не тільки виконання рішення суду, а й забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, як це і визначено у ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Тобто, суд першої інстанції, перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, вірно вважав, що вказаний спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому ефективному захисті та поновленні прав малолітнього позивача.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що вжиттям заходів забезпечення позову порушуються її права, як спадкоємця після смерті брата щодо користування володіння і розпорядження його майном, оскільки зазначено про заборону вчиняти будь-які дії - відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є реєстрація права власності за відповідачкою на спірне спадкове майно на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили, оскільки на це рішення суду подано апеляційну скаргу, за якою відкрито апеляційне провадження.
На підтвердження цих обставин позивачем приєднано копію заочного рішення суду від 06.09.2022, копію ухвали суду від 08.11.2022 про залишення без задоволення заяви малолітнього ОСОБА_2 про перегляд цього заочного рішення; копію апеляційної скарги на це судове рішення і дані про її прийняття Волинським апеляційним судом (а.с.18-35).
Подана позивачем заява про забезпечення позову містить причини та обґрунтування його необхідності, яких апелянт не спростувала.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для виокремлення заборони на вчинення якихось певних дій щодо зареєстрованої частки спадкового нерухомого майна, тому що зазначена у позові така реєстрація права власності не дає підстав для вчинення саме будь-яких дій.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову, задовольнивши заяву.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи і не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді