Справа № 161/11109/21 Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С. С.
Провадження № 22-ц/802/343/23 Доповідач: Киця С. I.
11 квітня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Черняк О. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Луцької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітніми дітьми, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 , підписаною представником ОСОБА_3 , на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2023 року
Позивач ОСОБА_1 22 червня 2021 року звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дітьми.
Позов мотивує тим, що з 22 листопада 2014 року по 09 листопада 2019 року він перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу народилось двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з матір'ю ОСОБА_4 . Він відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 08 квітня 2020 року сплачує аліменти на утримання дітей. Рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради від 04 грудня 2019 року №794-1, від 19 лютого 2020 року №125-5, 21 грудня 2020 року № 726-1 визначалися способи його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми - не дає дозволу на побачення з дітьми, не йде на контакт, робить усе, щоб діти забули його як батька та не називали татом. Відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей. З цього приводу він неодноразово звертався до Луцького відділу поліції ГУНП у Волиньській області. Відповідачка ухиляється від виконання рішень органу опіки та піклування щодо його участі у спілкуванні та вихованні дітей. Просив зобов'язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод в спілкуванні з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 : перші та треті вихідні кожного місяця з можливістю ночівлі за місцем проживання батька ОСОБА_1 без присутності матері, починаючи з 18.00 год п'ятниці до 18.00 год неділі; спільний відпочинок з дітьми протягом 14 днів у літній період; святкові дні, канікули чи в інші дні за попередньою домовленістю з матір'ю.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17 січня 2023 року зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод в спілкуванні з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визначено ОСОБА_1 такі способи та порядок участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_8 : перші та треті вихідні кожного місяця з можливістю ночівлі за місцем постійного проживання батька ОСОБА_1 без присутності матері, починаючи з 18.00 годин п'ятниці до 18.00 год. неділі; спільний відпочинок з дітьми протягом 14 днів у літній період.
Відповідачка ОСОБА_4 через представника ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вказує, що є підстави для зміни рішення суду: неповне з'ясування обстави, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. З моменту розірвання шлюбу діти проживають разом з нею. Через психологічний тиск та ініціювання конфліктів ОСОБА_1 змушена була припинити з ним спілкування. Позивач систематично вдавався до домашнього насильства та інших дій, що негативно позначилось на житті її та дітей. З цього приводу вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів, з позивачем проводились профілактичні бесіди. Позивач не цікавиться життям дітей, їхніми реальними потребами, не приймає безпосередньої участі у їхньому вихованні, ігнорує приписи Служби в справах дітей. Позов поданий у спорі, що має штучний характер. Графік зустрічей батька з дітьми повинен враховувати безпосередньо бажання дітей, з урахуванням здоров'я, потреб та інтересів, без примусового утримування батьком у себе дома проти їх волі. Оскільки вона не чинить перешкод у спілкуванні позивачу з дітьми у визначений Службою у справах дітей Луцької міської ради спосіб, подання позову є невмотивованим в частині визначеного позивачем графіку зустрічей з дітьми. Спосіб участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітніми дітьми, який встановлено рішенням суду, може існувати виключно за наявності належного вивчення умов їх проживання та способу життя батька, особливостей способу життя та режиму дня дітей, їхнього особистого бажання спілкування з батьком у спосіб, який не тягне за собою навіть обмежену в часі зміну місця проживання. Позивач не довів суду, що може забезпечити належні умови тимчасового перебування дітей з можливістю ночівлі за місцем свого постійного проживання, акту умов проживання батька до позову не додано. Вважає, що рішення суду в частині перебування дітей тривалий період в помешканні батька з можливістю ночівлі є незаконним та підлягає зміні. Враховуючи постійне проживання дітей з матір'ю, тісний психоемоційний зв'язок з нею, не бажання позивача приймати участь у спілкуванні з дітьми поза межами місця проживання, ухвалення рішення про проживання двічі на місяць малолітніх дітей з батьком буде мати негативний вплив на психоемоційний стан дітей. Позивачем проігноровано принцип першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Просить змінити рішення суду та визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні, спілкуванні з неповнолітніми дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням віку дітей, режиму і розпорядку, фізіологічних потреб дітей в залежності від віку, фізичного стану, освіти (або інших закладів освіти), існуючого санітарно-епідеміологічного режиму, враховуючи думку дітей та їхнє бажання зустрічі: щовівторка з 18.00 год по 20.00 год за місцем проживання дітей в присутності матері ОСОБА_4 ; з 11.00 год до 13.30 год ІІ, IV суботи місяця за місцем проживання та перебування дітей в присутності матері ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, оскільки останнє ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, є правильним і справедливим, законним та обґрунтованим. Позивач сплачує аліменти вчасно та регулярно, заборгованості по аліментах немає, приймає участь у додаткових витратах на дітей. З'ясування особистих відносин сторін не є предметом спору у цій справі. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що між сторонами склалися неприязні стосунки, однак діти у жодному разі не можуть бути заручниками таких обставин. Суд виходив з інтересів дітей, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні. Твердження ОСОБА_4 про те, що вона зверталась до правоохоронних органів з усними та письмовими заявами про попередження конфліктів, ініціатором яких був ОСОБА_1 , не підтверджуються жодними доказами. Будь-яких його неправомірних дій органами поліції не зафіксовано. При цьому саме він звертався до Луцького ВП ГУНП щодо неправомірності дій ОСОБА_4 , в результаті чого було встановлено, зщо ОСОБА_4 чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей. Рішення Служби у справах дітей не виконує саме ОСОБА_4 . Питання виховання дітей батьки вирішують спільно, він як батько зобов'язаний брати участь у вихованні його дітей і має право на особисте спілкування з ними, а ОСОБА_4 не має права перешкоджати позивачу спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні. Просив відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_4 , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просили залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_4 з 22 листопада 2014 року по 09 листопада 2019 року перебували в зареєстрованому шлюбі. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_6 .
Діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані та проживають з матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , відвідували комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти № 19» з 2020 року.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 19.02.2020 року № 125-5 за заявою ОСОБА_1 було визначено наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_10 : щосереди з 17.00 до 20.00 год.; щонеділі з 11.00 до 18.00 год.; спільний відпочинок з дітьми протягом 14 днів у літній період. Зобов'язано матір дітей ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні дітей та завчасно попереджати про можливість та причини зміни у визначеному порядку його зустрічей; зобов'язано ОСОБА_1 чітко дотримуватися визначених годин побачень з дітьми та завчасно попереджати ОСОБА_4 про можливість та причини зміни у визначеному порядку його зустрічей. Попереджено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про недопустимість налаштування малолітніх дітей проти одного з батьків, про адміністративну відповідальність за невиконання даного рішення.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.12.2020 року № 726-1 внесено зміни до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 19.02.2020 року № 125-5, пункт 1 рішення викладено в новій редакції: визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_10 щосереди з 17.00 до 20.00 год.; щонеділі з 11.00 до 18.00 год.; спільний відпочинок з дітьми протягом 14 днів у літній період; всі зустрічі та спільний відпочинок з дітьми проводити без присутності матері ОСОБА_4 .
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 23.11.2022 року № 629-1 затверджено висновок служби у справах дітей про визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Висновком служби дітей Луцької міської ради № 195 від 08.11.2022 визначено, що служба не заперечує щодо визначення судом ОСОБА_1 такого способу участі у вихованні та спілкування з малолітніми дітьми: з 18.00 п'ятниці до 18.00 неділі першого та третього тижня місяця без присутності матері дітей з можливістю ночівлі за місцем проживання батька; спільний відпочинок із дітьми протягом 14 днів у літній період; зустрічі з дітьми у святкові дні та інші дні за попередньою домовленістю з матір'ю дітей ОСОБА_4 .
Між сторонами по справі - батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , існує спір щодо участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з ними.
Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 569/18837/19 (провадження № 61-1728св22) вказано, що визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Ні міжнародні, ні національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання, спілкування та виховання з дітьми.
Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, і таке спілкування відбувається саме в інтересах дітей.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідачка чинить перешкоди позивачу у зустрічах з дітьми. Ще до розірвання шлюбу у 2019 році позивач звертався у Службу в справах дітей з заявою про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, яка була задоволена. Як встановлено в суді і не спростовано відповідачкою, вона не виконувала рішення органу опіки та піклування. Позивач неодноразово звертався протягом 2019, 2020 років до служби в справах дітей, органів поліції щодо невиконання рішень органу опіки та піклування щодо побачення з дітьми.
Між сторонами існує спір щодо участі батька у спілкуванні з дітьми, їх вихованні, а також виникають конфліктні ситуації. У апеляційній скарзі відповідачка зазначає, що відповідно до повідомлення Луцького відділу поліції №3/501 від 24 лютого 2020 року з позивачем проводились профілактичні бесіди стосовно недопущення конфліктів. При цьому не вказує, що у повідомлені зазначено, що конфлікти не містять ознак домашнього насильства, тілесних ушкоджень нікому не завдано, ознак правопорушень подія не містить та вирішується у цивільно-правовому полі. Саме відповідачці було роз'яснено органами поліції про однакові права стосовно спільних дітей. Працівниками поліції також проводилась профілактична бесіда з відповідачкою ОСОБА_4 з цього питання.
У судовому засіданні не доведено психічного тиску позивача на відповідачку чи дітей, домашнього насильства з боку позивача, самоусунення батька від виконання своїх батьківських обов'язків і такі заяви відповідачки є голослівними.
Довідки з навчальних закладів не свідчать, що позивач зовсім не цікавиться дітьми. Як пояснив позивач, він відвідував школу де навчається дочка, але дочка боїться негативної реакції матері на їхні зустрічі. У довідці від 12 серпня 2021 року зазначено, що батько цікавиться дочкою у телефонному режимі.
Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. Не завжди бажання дітей можуть відповідати їхнім найкращим інтересам.
Відповідачка не подала суду доказів, які б давали підстави стверджувати, що діти не бажають спілкуватися з батьком, їхній психоемоційний стан не дозволяє їм зустрічатися з батьком у відсутності матері. У апеляційній скарзі конкретно не зазначено, яким чином визначений судом спосіб участі батька у вихованні дітей порушує їхні права, не відповідає їхнім інтересам. Відповідачка, її представник не заявляли клопотання про заслуховування думки дітей, призначення судової експертизи з спірного питання.
Позивач та відповідачка мають рівні права та обов'язки щодо дітей. Жодних переваг, пріоритету у спілкуванні та вихованні дітей відповідачка не має, хоч діти і проживають з нею. Наслідки особистого конфлікту між батьками негативно впливають на дітей, існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дітьми, тож зобов'язання матері не чинити відповідні перешкоди батьку дитини, визначене судовим рішенням, сприятиме розумінню з її боку того, що права кожного з батьків є рівними. Діти повинні спілкуватися як з матір'ю, так і з батьком. Вік дітей дозволяє їм перебувати з батьком без присутності матері.
На заперечення викладеного в апеляційній скарзі, до відзиву на апеляційну скаргу позивач подав акт обстеження умов проживання позивача від 02 лютого 2022 року, складений працівниками Ківерцівської служби в справах дітей. Згідно цього акту умови проживання та атмосфера в родині позивача дозволяють брати повноцінну участь у вихованні дітей, забираючи їх за місцем проживання батька.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, входячи передусім з якнайкращих інтересів дітей, батьків та запропонованого службою у справах дітей від 08 листопада 2022 року графіку спілкування батька з дітьми без присутності матері.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки такий спосіб участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними відповідатиме інтересам дітей, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дітей та батьків, а також рівність прав батьків щодо дітей. Тому підстав для зміни встановленого судом першої інстанції способу участі у вихованні дітей немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 , підписану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий
Судді