Справа № 761/44327/21
Провадження №1-кп/761/1911/2023
іменем України
21 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100004349 від 09.11.2021, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого вантажником АТ «ФОЗЗІ ГРУП», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 08.11.2021 о 20 годині 15 хвилин, прийшов до приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в якій перебувала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що здійснює догляд за його бабусею ОСОБА_6 , з метою забрати особисті речі.
В подальшому, у ОСОБА_2 08.11.2021 о 20 годині 15 хвилин виник словесний конфлікт з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , в результаті якого у ОСОБА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 умисних тілесних ушкоджень.
Реалізуючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи ступінь суспільної небезпеки та наслідків, які можуть настати, ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , 08.11.2021 о 20 годині 15 хвилин, розуміючи протиправний характер своїх дій, штовхнув рукою потерпілу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання втратила орієнтир та впала на підлогу. Після чого ОСОБА_2 , почав наносити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше 25 ударів долонями рук, зжатими в кулак та не менше 20 ударів стопами обох ніг потерпілій в область тулуба, голови та верхніх кінцівок.
В подальшому, завершуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_2 звернув свою увагу на палку для скандинавської ходьби, яка знаходилась поряд із ванною кімнатою у вказаному приміщенні квартири та взявши її до рук, умисно наніс не менше 10 ударів вказаним предметом в область голови, тулуба та верхніх кінцівок потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді: закритої травми лівого передпліччя: перелому нижньої третини діафізу лівої ліктьової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; синці (неправильної овальної форми) - на задній поверхні грудної клітки справа по між навколо хребцевою та лопатковою лініями на рівні 6-го ребра, на тильній поверхні правої кисті в проекції тіл 4-3-ої п'ясних кісток, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; рана (визначена клінічними лікарями як забійна) у лівій тім'яній ділянці, яка відносяться до легких тілесних ушкоджень, за ознакою короткочасного розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисні ушкодженні, яке не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'ю, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав повністю та розказав про обставини скоєного злочину так, як зазначено в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_2 повідомив, що 08.11.2021, приблизно о 20 годині, він прийшов до бабусі, забрати свої речі. Визнав, що того дня вживав пиво, «Рево», та настоянку глоду, з огляду на що перебував у стані алкогольного сп'яніння. Двері йому відчинила ОСОБА_5 , яка доглядала за його хворою бабусею. У них почався словесний конфлікт в ході якого він почав бити потерпілу. Так, ОСОБА_2 пояснив, що не пам'ятає точної кількості ударів, оскільки перебував у стані сильного сп'яніння, при цьому не оспорював кількість і локалізацію ударів та вказав, що дійсно наніс потерпілій спочатку 25 ударів, потім ще 20, потім ще 10, після чого він відштовхнув потерпілу і та, впавши, зламала собі руку. Далі потерпіла втекла з квартири, а він ліг спати. Через деякий час його розбудили працівники поліції, які приїхали на місце події. Окремо обвинувачений зазначив, що зі слів матері, вона надавала потерпілій матеріальну допомогу на лікування у сумі близько 10000 гривень, однак жодних документів на підтвердження таких слів він не бачив і йому такі документи не надавали. Також зазначив, що його матір телефонувала до потерпілої та вибачалась за його дії.
Обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, вид і розмір шкоди, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 122 КК України, винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, а також просив суд суворо його не карати.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, виду і розміру шкоди, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд, розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у заподіянні потерпілій ОСОБА_5 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий, разом з тим притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, має місце реєстрації, за яким характеризується посередньо, та тимчасового проживання, а саме зі слів орендує кімнату у свого друга, неодружений, немає осіб на утриманні, судом враховується його стан здоров'я.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а також той факт, що злочин ОСОБА_2 вчинив, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, наявності однієї пом'якшуючої покарання обставини, даних про особу обвинуваченого, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання.
З урахуванням наведеного суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нового злочину призначення покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст.122 КК України.
При цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який за місцем реєстрації не проживає, має тимчасове місце проживання, за місцем реєстрації характеризується посередньо, не судимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, немає сім'ї та осіб на утриманні.
Також при вирішенні питання про покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому, суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення та його обставини, які пов'язані в тому числі із умисним завданням вражаючої кількості ударів, зокрема і з використанням знайденої на місці палки для скандинавської ходьби, при цьому судом враховується і той факт, що значна кількість ударів наносилась вже після того як потерпіла лежала на підлозі і не могла чинити опору, те, що жертвою такого нападу з боку обвинуваченого була жінка похилого віку, яка до того ж піклувалась про бабусю ОСОБА_2 , і при цьому сам обвинувачений був у стані алкогольного сп'яніння.
Наведені обставини у своїй сукупності, на думку суду, значною мірою підвищують суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, а тому призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, явно не відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, та буде таким, що вважатиметься в очах стороннього, незацікавленого спостерігача, занадто м'яким, тобто суперечитиме інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Застосування неадекватно м'якого покарання вочевидь породжуватиме в осіб, які, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, схильні до надмірної та невиправданої агресії по відношенню до заздалегідь слабших, уяву про безкарність таких дій, що матиме наслідком збільшення подібних дій, що безумовно призведе до завдання дедалі більшої шкоди суспільним інтересам.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Так, стягненню з обвинуваченого підлягають судові витрати на залучення експерта для проведення судово-медичної експертизи, що становлять 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) гривні 00 коп.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Відомості про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого суду не надано, із клопотаннями про його застосуванням сторона обвинувачення до суду не зверталась. Отже питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати звернення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 09 листопада 2021 року по 10 листопада 2021 року, зарахувавши таке ув'язнення, на підставі ч. 1 ст. 72 КК України, один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Речові докази:
- палку для скандинавської ходьби, чорного кольору із коричневою ручкою; кофту спортивну, синього кольору із капюшоном із наявними слідами на ній речовини бурого кольору - повернути належним власникам, у яких вказані речі були вилучені;
- 1 змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 3; 1 змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 2; 1 (один) змив речовини бурого кольору з підлоги ванної кімнати; 1 (один) змив речовини бурого кольору з лівої долоні ОСОБА_2 ; 1 (один) змив речовини бурого кольору з правої долоні ОСОБА_2 ; 1 (один) змив речовини бурого кольору з підлоги коридору; 1 (один) змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи №042-1684-2021 у розмірі 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) гривні 00 коп.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1