про залишення апеляційної скарги без руху
20 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/388/23
Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Бородіна Л.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ,
на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 03.04.2023 (суддя Кухар Н.М.),
у справі № 922/388/23
за позовом: Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трастоіл", м. Харків,
про стягнення 71337,21грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/388/23 у позові Міністерства аграрної політики та продовольства України до ТОВ "Трастоіл" про стягнення 71337,21грн відмовлено.
Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, через систему "Електронний суд" 12.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі № 922/388/23, ухвалити нове рішення, яким стягнути заборгованість з ТОВ "Трастоіл" на користь Міністерства аграрної політики та продовольства України за умовами договору про закупівлю товару від 14.12.2021 № Т-75 в розмірі 71337,21грн та додатково 39,5грн в розрахунку за кожен день з 28.01.2023 до моменту погашення заборгованості; судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області справу №922/388/23 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
19.04.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/388/23.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.
1.Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Водночас, частинами 1 та 4 ст. 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Апеляційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/388/23 підписана Кулініч Вітою Миколаївною.
Посадове становище зазначеної особи в апеляційній скарзі не зазначено.
На підтвердження наявності у Кулініч В.М. повноважень на підписання апеляційної скарги від імені Міністерства аграрної політики та продовольства України до апеляційної скарги додано довіреність у порядку передоручення від 10.02.2023 б/н, сформовану у системі "Електронний суд", відповідно до якої Сольський М.Т. на підставі витягу з ЄДР від 10.02.2023 уповноважив в порядку передоручення Кулініч В.М. представляти інтереси Міністерства аграрної політики та продовольства України в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що доданий до апеляційної скарги, Сольський Микола Тарасович - керівник; Кулініч Віта Миколаївна (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє в судах Україна без окремого доручення, подання процесуальних документів, посвідчення копій, самопредставництво) - представник.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи та органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками.
Самопредставництво органу державної влади - це право керівника безпосередньо діяти від імені такого органу без довіреності, представляючи його інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Отже, у порядку самопредставництва державу в особі органу державної влади може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 4 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі 303/4297/20 зауважила, що, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
В постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 916/3626/20 викладено висновок, що у випадку представництва юридичної особи чи органу державної влади у судах її працівником за правилами самопредставництва, такій особі (представнику), також, необхідно надати суду докази наявності трудових відносин із юридичною особою чи органом, який він представляє, зокрема, але не виключно, трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, розпорядження тощо.
Проте зазначені матеріали, які додані до апеляційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/388/23 на підтвердження наявності у представника повноважень представляти інтереси позивача в суді, а також матеріали господарської справи не містять інформації про те, що зазначена особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 4 статті 56 ГПК України, а також доказів наявності трудових відносин із позивачем.
Згідно з пунктом 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Разом з тим, матеріали справи та апеляційної скарги не містять доказів представництва Кулініч В.М. інтересів позивача у статусі адвоката.
Враховуючи зазначене, позивачем не надано доказів наявності у Кулініч В.М. повноважень на представництво інтересів Міністерства аграрної політики та продовольства України.
2.Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною першою статті 259 ГПК України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок надсилання копій іншім учасникам справи покладається на апелянта.
Відповідно до п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Зазначені правила забезпечують можливість суду з опису вкладення у лист, правильність заповнення якого засвідчено підписом працівника пошти, встановити, які саме документи та за якою адресою були надіслані учасником судового процесу.
Тобто, належним доказом відправлення учасникам справи апеляційної скарги та доданих до неї документів є саме опис вкладення у поштове відправлення та документи, що підтверджують надання поштових послуг.
До матеріалів апеляційної скарги позивачем додано роздруківку з електронної пошти Кулініч Віти щодо надіслання на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 вкладених файлів у кількості 10 штук та опис вкладення електронного листа на ім'я ТОВ "Трастоіл", електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1.
Разом з тим, з наданих апелянтом документів неможливо достовірно встановити, які саме документи були надіслані на електронну пошту відповідача, перевірити факт надсилання та статус доставки відправлення.
Крім того, опис вкладення електронного листа містить найменування вкладення чотирьох предметів, в той час як згідно з роздруківкою з електронної пошти представника позивача вбачається надіслання десяти файлів, серед яких відсутній файл, з якого б вбачалося надіслання саме апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/388/23.
Отже, додані до матеріалів апеляційної скарги позивачем роздруківка з електронної пошти та опис вкладення електронного листа не можуть вважатися належними доказами надіслання копії апеляційної скарги відповідачу.
Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням пунктів 1, 3 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: без належних доказів наявності у підписанта апеляційної скарги повноважень на представництво інтересів позивача та направлення копії апеляційної скарги відповідачу.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України слід залишити без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 у справі №922/388/23 залишити без руху.
2.Встановити Міністерству аграрної політики та продовольства України десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.
Суддя Л.І. Бородіна