Справа № 521/19823/22
Номер провадження:1-кп/521/1043/23
м. Одеса, Україна
19 квітня 2023 року
Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 на стадії судового розгляду розглянувши кримінальне провадження № 12022162470000108 від 16.01.2022 року, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одесі, громадянина України, який має середню - спеціальну освіту, не офіційно працює різноробочим на будівельних майданчиках, не одружений, проживає і зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1)12.09.2022 року Суворовським р/с м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці; обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії підготовчого провадження, -
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4
з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_5
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1.Судом проводився розгляд клопотання прокурора, на стадії судового розгляду, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
1.2.Питання розглядалось за ініціативою прокурора.
2.Встановлені судом обставини. Судовий виклик учасників кримінального провадження.
2.1.Малиновським районним судом м. Одеси, здійснюється розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
2.2.В теперішній час всі учасники судового провадження знаходяться на стадії підготовчого провадження.
3.Позиції сторін кримінального провадження. Явка учасників.
3.1.Прокурор в судовому засіданні оголосив клопотання та просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 оскільки ризики які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились.
3.2.Захисник адвокат ОСОБА_5 просив суд відмовити в задоволенні клопотання, оскільки ризик передбачені ст. 177 КПК не доведені і є підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
3.3.Обвинувачений підтримав думку захисника і також просив відмовити у задоволені клопотання прокурора і просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
4.Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали, положення закону яким керувався суд.
4.1.У даному провадженні суду необхідно було надати відповідь на питання, чи існують підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та чи потреби правосуддя виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні прокурора?
4.2.Судом досліджуванню підлягали частково фактичні обставини, які можливо оцінити на даній стадії судового процесу без шкоди для загального судового розгляду, а також особистість обвинуваченого, з урахуванням того об'єму інформації, що наданий сторонами.
4.3.Фактичні обставини на стадії розгляду обвинувального акту показують нам, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно.
4.4.Безпосередньо дії ОСОБА_3 , що стали предметом кримінально-правового дослідження, проявились у першому епізоді у незаконному зберіганні певної кількості психотропної речовини; у другому епізоді збуті психотропної речовини гр. ОСОБА_6 .
4.5.Суд враховує, що обвинувачення це вже більш ґрунтовне твердження (на протидію підозрі) про винуватість особи. Воно пов'язано із кількістю та якістю доказів, яких достатньо на думку прокурора для передачі обвинувального акту до суду та доведення перед судом вини обвинуваченого. Суд не може не враховувати такий довід та вважає, що станом на підготовче засідання є ґрунтовні припущення про наявність певних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_3 які дозволяють прокурору стверджувати про існування обґрунтованого обвинувачення. Такі самі докази існують проти встановлених на думку прокурора ризиків передбачених п.п. 3, 5 ст. 177 КПК.
4.6.Ризики на які посилався прокурор пов'язані із незаконним впливом обвинуваченого на свідка ОСОБА_6 , який здійснив закупівлю психотропної речовини у ОСОБА_3 . Він також є одним із головних свідків обвинувачення.
4.7.Інший довід, пов'язаний із вчинення нового кримінального правопорушення, у випадку більш м'якого контролю з боку держави, ані ж тримання під вартою. На обґрунтування такої позиції використовується відомості про вчинення ОСОБА_3 на протязі пів року двох різних епізодів кримінальних правопорушень пов?язаних із незаконним обігом психотропної речовини.
4.8.Окрім того, враховуючи тяжкість покарання за ч. 2 ст. 307 КК, обвинувачений може спробувати переховуватись від правосуддя, що ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Відповідно судом сприймається властивість злочину, яка може призвести до думки про переховування.
4.9.Сторона захисту не спростовувала зазначені доводи прокурора. Відповідно суд сприймає такі доводи як належні, допустимі та правдиві. Для можливості існування протилежної думки, суду необхідно надати інший ґрунт, інше джерело, що здатне посіяти сумнів. Суд самостійно не відшукує контр доводи та аргументи на користь іншої сторони. Ми зв?язані з предметом доказування, що є межею судового розгляду та ставиться сторонами у залі суду під час публічного засідання. Таким чином, твердження прокурора використовуються судом для доведення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК.
4.10.Щодо особистості обвинуваченого, судом встановлено наступне. Так, ОСОБА_3 знаходиться у віці 32 років, має середньо-спеціальну освіту. До затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками та братом. Відомостей про тяжкі захворювання, які перешкоджають обвинуваченому в теперішній час триматись під вартою, суду не надані. Не одружений, не офіційно працював на будівництві. Раніше не судимий.
4.11.Аналіз особистості ОСОБА_3 показує, що він хоча і має певні соціальні зв?язки, однак не має розумних засобів до існування, не має захоплень та будь якої справи. Своє власної сім'ї, тому доводи про наявність дитини в теперішній час виглядають дещо дивно. Така інформація більше схожа на прикриття власних цілей, які не пов'язані із турботою про дитину.
4.12.Презумпція невинуватості вимагає відношення до обвинуваченого як до невинуватої особи, натомість розумність існуючих у розпорядженні прокурора доказів, показує необхідність відповідних превентивних заходів забезпечення кримінального провадження, з метою забезпечити виконання як завдань кримінального провадження так і цілей правосуддя. Для їх виконання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 станом на день постановлення даного рішення, нажаль є єдиною можливістю запобігти існуючим ризикам.
4.13.Окрім того, стороною захисту не надано суду жодних доказів необхідних для провадження, які б підтверджували розумну поведінку ОСОБА_3 у випадку більш м'яких заходів забезпечення кримінального провадження.
4.14.Таким чином, суд на основі викладених фактів приходить до висновку, що підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 існують. Потреби правосуддя виправдовують саме такий жорсткий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, оскільки за допомогою більш м'яких запобіжних заходів, держава не зможе контролювати не тільки виконання обов'язків останнім але й поведінку ОСОБА_3 який здатний на вчинення незаконних ітераційних дій.
4.15.Строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити на строк 60 (шістдесят) днів.
4.16.При цьому суд зазначає, що в подальшому після дослідження всіх необхідних доказів по провадженню та з урахуванням думки учасників судового розгляду, судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, з метою не допустити перетворювання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення свободи.
4.17.Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, те що вказаний злочин вчинено без застосування насильства або погрози застосування такого насильства, слідчий суддя вважає за необхідне визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК.
4.18.Постановляючи ухвалу, суд керується ст. ст. 331, 350, 372, 534 КПК.
1.Висновки суду.
1.1.Клопотання прокурора ОСОБА_4 - задовольнити.
1.2.Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 (шістдесят) днів.
1.3.Розмір застави, визначеної ухвалою суду від 04.01.2023 року у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 04.01.2023 року - 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень - залишити без змін.
1.4.Обов'язки які визначені ухвалою суду у разі внесення застави обвинуваченому ОСОБА_3 - залишити без змін.
1.5.Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору.
2.Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
2.1.Строк дії ухвали суду щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 19.04.2023 року. Ухвала суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 18.06.2023 року.
2.2.Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
2.3.Ухвала суду, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
2.4.Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
С У Д Д Я: ОСОБА_1