Справа № 127/29710/22
Провадження 2/127/3855/22
19 квітня 2023 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.,
з участю секретаря Мельник В.В.
провівши підготовче засідання у м. Вінниці в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Віртус і К», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
21.12.2022 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Віртус і К» про зобов'язання вчинити дії: в особі одноособового власника ТОВ «Віртус і К» ОСОБА_2 особисто або через представника подати державному реєстратору юридичних осіб Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради заяву встановленої форми щодо державної реєстрації юридичної особи в частині виключення відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Віртус і К» та в частині внесення змін по актуальному керівнику.
Ухвалою суду від 23.12.2022 року було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Судове засідання призначено з викликом учасників справи.
Ухвалою суду від 01.02.2023 року ОСОБА_2 залучено до участі в даній справі в якості співвідповідача. Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Постановлено, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання з викликом учасників справи.
22.03.2023 року до підготовчого засідання позивач змінив предмет позовних вимог без зміни складу учасників і просив зобов'язати державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені юридичної особи - ТОВ "Віртус і К".
Ухвалою суду від 19.04.2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у даній справі.
В підготовчому засіданні 19.04.2023 року представник позивача - адвокат Кашпрук О.В. повідомила, що спір має ознаки корпоративного, тому не заперечила щодо закриття провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Подав заяву про зупинення провадження у даній справі, усно повідомив про те, що перебуватиме за межами міста.
Представник Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в судове засідання не з'явився, 27.02.2023 року від представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність (а.с. 255 т.1).
За таких обставин суд вважає можливим провести підготовче засідання у відсутності учасників справи, які не з'явились.
Заслухавши думку позивача та його представника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (ст. 124 Конституції України).
Статтею 125 Конституції визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 18 Закону Укораїни «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське, адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких відносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору.
Статтею 19 ЦПК України, зокрема, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Господарським процесуальним кодексом України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлено порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст. 1 ГПК України).
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 статті 20 ГПК України визначено: господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
У даній справі позивач просить зобов'язати державного реєстратора внести зміни до реєстру і виключити відомості про нього як кінцевого бенефіціарного власника (контролера), керівника (директора) та представника, який може вчиняти дії від імені ТОВ "Віртус і К". Підставою позову є те, що одноосібний власник товариства - ОСОБА_2 - не вчиняє дій щодо внесення таких змін, хоча ще 24.11.2021 року ОСОБА_1 продав частку в статутному капіталі, а 15.12.2021 року рішенням одноособового власника ОСОБА_2 директор ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням.
Таким чином, спір не обмежується виключно бездіяльністю одноособового власника ОСОБА_2 щодо вчинення чи не вчинення дій для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру, оскільки в його основі лежить невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера).
Визначення поняття "кінцевий бенефіціарний власник" міститься в п. 30 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Так, кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є:
для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.
Також при визнаечнні підсудності (юрисдикції) даної справи Вінницькому міському суду суд враховує положення Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 року та рішення від 26.03.2019 року у справі № 914/2386/18, в яких зазначено, що згідно ч. 5 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Якщо товариство після прийняття рішення про внесення змін до установчих документів (зміна складу учасників) не повідомило орган, що здійснив реєстрацію, для внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру, новий учасник має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства (п. 2.6 постанови Пленуму).
Таким чином, розгляд цієї справи за позовом ОСОБА_1 за правилами цивільного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права. До внесення змін до Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Віртус і К", а тому його право підлягає захисту в порядку господарського судочинства.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведенеі обставини і норми права, суд вважає необхідним закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Віртус і К», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз'яснити, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 слід повернути судовий збір в сумі 992,40 грн., сплачений згідно квитанції № 17 від 20.12.2022 року.
Керуючись ст. ст. 200, 255, 259, 260 ЦПК України,-
закрити провадження в цивільній справі № 127/29710/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Віртус і К», ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради про зобов'язання вчинити дії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Зобов'язати ДКСУ у Вінницькій області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн., сплачений згідно квитанції № 17 від 20.12.2022 року.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Повну ухвалу складено 19 квітня 2023 року.
Суддя: