Справа № 991/3354/23
Провадження 1-кс/991/3374/23
20 квітня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 , погодженого з прокурором Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у межах кримінального провадження № 52019000000000143 від 20.02.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання просив накласти арешт на майно ОСОБА_4 .
Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України визначені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна.
Так, відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підставу і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України).
Звертаючись із цим клопотанням детектив зазначив, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та набув статусу підозрюваного.
Враховуючи, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, детектив просить накласти арешт на майно на підставі п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а також врахувати, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Водночас, матеріали клопотання, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України, жодних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не містять.
Додані до клопотання копія повідомлення про підозру ОСОБА_4 та ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.02.2023, враховуючи вимоги ст. 94 КПК України, не є належним доказом на підтвердження вказаних обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. 170-172, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Повернути прокурору Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1