Справа № 524/2650/22 Номер провадження 33/814/780/23Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А.В Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
20 квітня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Дряниця Ю.В., при секретарі Боштенко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Близнюка Ігора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 01 травня 2022 року біля 21 год. 22 хв. в м. Кременчуці по проспекту Лесі Українки, буд. 69, керував транспортним засобом HYUNDAI TUCSON державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводив лікар нарколог у КНМП «КНАПЛ» приладом Drager Аlcotest, результат позитивний -2,25‰, висновок № 123.
Крім того, 02 травня 2022 року біля 00 год. 05 хв. в м. Кременчуці по проспекту Лесі Українки, буд. 69 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI TUCSON державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився, погодився на огляд в медичному закладі. Огляд у медичному закладі КНМП "Кременчуцька міська лікарня планового лікування" проведений не був, оскільки ОСОБА_1 свідомо та умисно вчиняв дії, які свідчать про його небажання проходити огляд для встановлення наявності стану сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП наклав на нього стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Не погоджуючись з постановою суду адвокат Близнюк І.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріалами справи не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також, що було порушено процедуру огляду особи на стан сп'яніння.
На розгляд до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Близнюк Р.В. не з'явились, позаяк належним чином повідомлялись про розгляд справи.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував нате, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»).
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 та його захиснику було достеменно відомо про те, що в провадженні Полтавського апеляційного суду перебувають на розгляді матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за його апеляційною скаргою.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі скаржника, який мав об'єктивну реальну можливість прийняти участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість водія за ч. 1 ст. 130КУпАП, не дотримався.
Так, суд першої інстанції прийшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 123700 від 01 травня 2022 року.
Разом з тим, направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять обґрунтування причини зупинки транспортного засобу, яким за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 123700 від 01 травня 2022 року керував ОСОБА_1 .
Так, згідно рапорту інспектора взводу 1 роти 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області лейтенанта поліції Вінника С.С., автомобіль HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений під час патрулювання Залік-109, при цьому, у змісті рапорту взагалі не зазначається по порушення водієм ПДР чи інших обставин, що зумовили зупинку транспортного засобу.
Отже, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.
Крім того, суд першої інстанції прийшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 123699 від 02 травня 2022 року.
Разом з тим, направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів на підтвердження фактичного керування особою транспортним засобом, що є обов'язковою обставиною для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи взагалі так само не містять обґрунтування причини зупинки транспортного засобу, яким за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 123699 від 02 травня 2022 року керував ОСОБА_1 .
Так, згідно рапорту інспектора взводу 1 роти 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області лейтенанта поліції Троцько Д., автомобіль HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений під час патрулювання Залік-109, при цьому, у змісті рапорту взагалі не зазначається по порушення водієм ПДР чи інших обставин, що зумовили зупинку транспортного засобу.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом, чи законності зупинки транспортного засобу - його причетність до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Близнюка Ігора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2022 року скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду Ю. В. Дряниця