Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3061/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
14 квітня 2023 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2023 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20 травня 2023 року включно, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Скадовськ, Херсонської обл., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023060000000015 від 17.01.2023 року.
Заставу у розмірі 214 710 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_8 на виконання ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023, звернуто в дохід держави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що на підозрюваного згідно ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023 було покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, однак вони були порушені останнім, підозрюваного було затримано співробітниками Державної прикордонної служби України, що у сукупності з фактичними обставинами злочину, у вчиненні якого він підозрюється, свідчить про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення ля встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу. Зазначає, що ОСОБА_8 не мав наміру перетинати державний кордон України та покидати територію Житомирської області, оскільки розумів зміст покладених на нього судом обов'язків та усвідомлював можливість настання певних наслідків. Вказує, що ОСОБА_8 повертався з м. Коростень, де перебував у свого товариша, додому у м. Житомир, але збився з дороги і випадково пішов у невідомому напрямку, достеменно не розуміючи, де перебуває до моменту, коли його зупинили працівники ДПСУ неподалік державного кордону. Вважає, що ОСОБА_8 не порушував обов'язків, покладених на нього слідчим суддею, а сам по собі факт перебування неподалік державного кордону не є підтвердженням наміру його перетнути. Звертає увагу, що підозрюваному 82 роки, має ряд хронічних хвороб, на початку березня був госпіталізований до медичного закладу із виразкою шлунку, його стан здоров'я потребує постійного медикаментозного лікування та спеціальної дієти, а перебування в умовах слідчого ізолятора позбавляє його доступу до належної медичної допомоги та можливості дотримуватись рекомендованої дієти. Додатково зазначає, що ОСОБА_8 проживає з дружиною ОСОБА_10 , якій 82 роки та яка не має змоги самостійно пересуватися та організовувати своє життя після перенесених операцій та через зміну ОСОБА_8 запобіжного заходу вона позбавлена будь-якої підтримки і допомоги, скільки родичів у м. Житомирі немає.
Заслухавши доповідача, захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(c) Конвенції про захист прав основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення О'Нага United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(c) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (О'Нага v. United Kingdom 16 October 2001, §36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Задовольняючи клопотання слідчого та змінюючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано виходив з доведеності підстав для застосування саме такого запобіжного заходу, у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Наявні у матеріалах клопотання слідчого докази та обставини підтверджують, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, підозрюваний причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.02.2023 та протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - про результати проведення візуального спостереження від 23.02.2023 в яких зафіксовані факти надання ОСОБА_8 . ОСОБА_11 відомостей щодо місць розташування на території Житомирської області місця дислокації підрозділу ЗСУ та іншу вагому інформацію, отримання якої представниками країни-агресора рф несе шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності й державній безпеці України; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.02.2023 в яких зафіксовано факт добровільної згоди ОСОБА_8 надавати ОСОБА_11 , інформацію щодо місць розташування на території м. Житомира, військових об'єктів, місця їх дислокацій; протоколом огляду веб-сайту «Миротворець» від 17.03.2023, яким зафіксований факт приналежності ОСОБА_11 до ПВК «Вагнер»; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_11 в соціальній мережі «Вконтакте» під іменем « ОСОБА_12 » від 17.03.2023, який підтверджує факт перебування ОСОБА_8 в друзях останнього; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_8 в соціальній мережі «Вконтакте» під іменем « ОСОБА_13 » від 17.03.2023, який підтверджує факт перебування ОСОБА_11 (під іменем « ОСОБА_12 ») в друзях останнього; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_11 в соціальній мережі «Одноклассники» під іменем « ОСОБА_12 » від 17.03.2023, який підтверджує факт перебування ОСОБА_8 в друзях останнього; протоколом огляду особистої сторінки ОСОБА_8 в соціальній мережі «Одноклассники» під іменем « ОСОБА_13 » від 17.03.2023, який підтверджує факт перебування ОСОБА_11 (під іменем « ОСОБА_12 ») в друзях останнього; протоколом огляду мережі Інтернет від 17.03.2023, яким зафіксований факт, що ПВК «Вагнер» є військовою організацією рф; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 17.03.2022, який підтверджує факт спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в месенджері «Telegram»; відповідями на запити з в/ч НОМЕР_1 від 03.03.2023 та УСБУ в Житомирській області від 17.03.2023, згідно з якими інформація передана ОСОБА_8 може призвести до негативних наслідків та завдати суттєвої шкоди національній безпеці України у сфері оборони, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_8 і є достатніми для зміни щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі захисник, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані судом при прийнятті ухвали по даній справі, в зв'язку з чим, до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками та даними про його особу, підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, колегія суддів не знаходить.
З журналу судового засідання та технічного запису судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи перевірялись судом при його розгляді. При цьому була вислухана думка захисника та підозрюваного, а також вислухана думка прокурора та з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання (зміну) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя повно дослідив обставини кримінального провадження, дав належну оцінку наданим доказам та обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: на підозрюваного ОСОБА_8 згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023 було покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, однак вони були порушені останнім. Зокрема, підозрюваного було затримано співробітниками Державної прикордонної служби України, що у сукупності з фактичними обставинами злочину, у вчиненні якого він підозрюється, свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочинну діяльність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
На переконання апеляційного суду, до підозрюваного застосовано запобіжний захід, співмірний з існуючими ризиками та даними про його особу, підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, колегія суддів не знаходить.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_8 не порушував обов'язків, покладених на нього слідчим суддею і не мав наміру перетинати державний кордон України та покидати територію Житомирської області, а сам по собі факт перебування неподалік державного кордону не є підтвердженням наміру його перетнути, оскільки ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023 у разі внесення застави на ОСОБА_8 покладено, в тому числі, обов'язок не відлучатися за межі Житомирської області без дозволу слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №22023060000000015 від 17.01.2023, прокурора чи суду. Водночас, згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення ЧЦП №173794 від 01.04.2023, о 20 год 30 хв ОСОБА_8 було виявлено та затримано працівниками Державної прикордонної служби України під час спроби незаконно перетнути державний кордон України. Крім того, даною ухвалою було попереджено підозрюваного ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, після внесення застави до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Посилання захисника на похилий вік підозрюваного та ряд хронічних хвороб, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ні захисником, ні підозрюваним не надано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 не може перебувати за станом здоров'я в умовах слідчого ізолятору.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що підозрюваний ОСОБА_8 має дружину похилого віку, яка не має змоги самостійно пересуватися та організовувати своє життя після перенесених операцій та позбавлена будь-якої підтримки і допомоги, скільки родичів у м. Житомирі немає, неможливо віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання.
Таким чином, суд у відповідності з вимогами ст.194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про його особу, за відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, цілком обґрунтовано дійшов висновку про необхідність зміни підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що при постановленні оскаржуваної ухвали були допущені порушення норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для її скасування та зміни щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 20 травня 2023 року включно, щодо ОСОБА_8 , а заставу у розмірі 214 710 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_8 на виконання ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 21.03.2023, звернуто в дохід держави - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: