19 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/5264/22
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Федусика А.Г.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 р.. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 р. позов задоволено.
На зазначене рішення суду Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просив відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги до часу проголошення рішення суду по суті направленої апеляційної скарги по даній справі. В обґрунтування клопотання, апелянт зазначає, що Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір, за розгляд апеляційної скарги по даній судовій справі, через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю своєчасного фінансування даних витрат.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: надання документа про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, документів, які підтверджують повноваження начальника Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки полковника Олександра Збрищака та право підпису на час подання апеляційної скарги. Витребувано у Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/5264/22.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки 13.03.2023 року 17:35.
27 березня 2023 року до суду надійшло клопотання Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, в якому апелянт просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року та поновити такий строк. Відстрочити Миколаївському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт зазначає, що у період з 03.01.2023 року по сьогоднішній день року за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках Миколаївського обласного ТЦК та СП були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору. На підтвердження своїх доводів апелянт надає копію заявки-розрахунок №7 від 23.02.2023 року та копію виписки за 21.03.2023 року.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку, апелянт зазначає, що рішення суду отримано відповідачем електронною поштою 16.02.2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. На підтвердження своїх доводів апелянтом надано копію рішення суду першої інстанції зі штампом вхідної кореспонденції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у задоволенні клопотання Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Продовжено Миколаївському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року, надавши десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Роз'яснено Миколаївському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про продовження строку доставлено до електронного кабінету Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки 04.04.2023 року 16:48.
07 квітня 2023 року до суду надійшла витребувана справа №400/5264/22.
10 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, в якому апелянт просить суд продовжити строк на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі №400/5264/22. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що у період з 03.01.2023 року по сьогоднішній день за кодом економічної класифікації 2800 на рахунках Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору. Також, апелянт зазначає, що всі фінансові ресурси Міністерства оборони України першочергово спрямовані на фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України та ССО.
Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження 17 січня 2023 року. Повний текст рішення складено 17.01.2023 року.
Апеляційну скаргу разом з додатками здано до відділення поштового зв'язку для направлення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду 06.03.2023 р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В клопотанні про поновлення строку апелянт зазначає, що копія оскаржуваного рішення суду надійшла на офіційну електронну адресу Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки 16.02.2023 року.
Проте, такі твердження апелянта спростовуються довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справах, відповідно до якої рішення суду від 17.01.2023 року доставлено до електронного кабінету Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки 18.01.2023 року 12:33.
Вищезазначені відомості перевірені судом за допомогою автоматизованої системи діловодства суду шляхом витребування і дослідження електронної справи.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі “Устименко проти України” зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі “Лелас проти Хорватії”, відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку.
Що стосується клопотання про продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки продовження строку є правом, а не обов'язком суду відповідно до ч.2 ст.121 КАС України, апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан та причини на обґрунтування клопотання про продовження строку, зазначені апелянтом, в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для продовження строку.
Згідно з ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Подане вдруге клопотання є за змістом фактично таким самим як і перше та не містить жодних доказів того, що апелянтом вчинялись будь-які дії щодо виділення фінансування для сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду.
Таким чином, враховуючи, що апелянт подає вдруге за змістом фактично таке саме клопотання та не надає жодних доказів про вжиття всіх залежних від них заходів для усунення недоліків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про продовження строку, таким чином останнім днем усунення недоліків є 14.04.2023 р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянтом пропущено строк звернення до суду, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У задоволенні клопотання Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки про продовженння строку усунення недоліків - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 р.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Федусик А.Г.