Справа № 357/10045/22
Провадження № 2/357/6/23
19 квітня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кошель Б. І.
при секретарі Нізовій А. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, -
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей.
Ухвалою суду від 05 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22 березня 2023 року та протокольною ухвалою суду від 10 квітня 2023 року визнано явку позивачки ОСОБА_1 в судове засідання обов'язковою.
В судові засідання, призначені на 10.04.2023 року та 19.04.2023 року позивачка повторно не з'явилась, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов слід залишити без розгляду з таких підстав.
У відповідності до ст. 128 ЦПК України, суд вправі визнати явку сторони обов'язковою в судове засідання. При цьому, п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України вказує, що учасники справи зобов'язані з'являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
При цьому, 19 квітня 2023 року позивачка, явка якої визнана судом обов'язковою повторно в судове засідання не з'явивлась, про час та дату судового розгляду справи повідомлялась належним чином.
Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Зважаючи на те, що позивачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явилась і не повідомила про причини неявки, слід вважати її неявку в судове засідання як неявку без поважних причин.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статями 223,257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст.223, п. 3 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору, суд залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що неявки позивачки в судові засідання, явка якої визнана судом обов'язковою, позбавляє суд можливості розглядати справу без її особистих пояснень, окрім того, вказане свідчить про затягування розгляду і вирішення справи по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Б. І. Кошель