Справа № 357/3317/21
18.04.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання пд вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
У зв'язку з неявкою свідків, згідно встановленого порядку судового розгляду, судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України необхідно відкласти.
На визначену судом дату в судове засідання у зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Прокурор просив відкласти розгляд провадження у зв'язку не забезпеченням явки обвинуваченого та відсутністю технічної можливості встановити відеоконференцзв'язок з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, а також просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 60 діб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просила відкласти проведення судового засідання, проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу заперечувала, просила змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на непов'язаний із триманням під вартою.
Cуд, вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками до нього, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обовязковою участю сторін кримінального провадження.
У зв'язку з чим, головуючий суддя, вислухавши думку прокурора та захисника вважає за необхідне відкласти судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України через відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, так як не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, відсутня можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Відповідно до листа Верховного Суду від 03.03.2022 р. N 2/0/2-22«Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Явку обвинуваченого ОСОБА_4 не забезпечено через відсутність технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Відповідно до статті 10 Закону України"Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 12 - 2 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч. 3 ст. 331 КПК України, введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов висновку, що відсутність обвинуваченого, за присутності його захисника, а також інших сторін та учасників кримінального провадження, не є перешкодою для розгляду клопотань.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практикиЄвропейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
З урахуванням клопотання прокурора, а також звертаючи увагу на те, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, а підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, а тому існують ризики, що обвинувачений не перебуваючи під вартою матиме можливість переховуватись від органів суду, у зв'язку з чим, суд керуючись ст. 315 КПК України, приходить до висновку, що міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін та вважати продовженою строком до 60 діб.
Даних про те, що ОСОБА_4 не може утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст.48, 177,178,183,184,193,194,196,197,331 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 днів - по 16 червня 2022 року включно, утримуючи в державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України..
Судове засідання по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України відкласти до 25 травня 2022 року до 15 год. 00 хв.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику та скерувати начальнику Державної установи Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України длявідома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 19 квітня 2021 року.
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС