Справа № 273/728/23
Провадження № 2-з/273/4/23
20 квітня 2023 року суддя Баранівського районного суду Житомирської області
Васильчук О. В. , розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Біленського Вадима Володимировича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До Баранівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно з даною позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просила суд накласти арешт на автомобіль марки "RENAULT Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN - код НОМЕР_2 , який зареєстровано 11.12.2019 року у ТСЦ 6843 за ОСОБА_2 , заборонивши останньому відчужувати та передавати автомобіль третім особам будь-яким можливим способом.
В обгрунтування заяви зазначає, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом про поділ майна подружжя, а саме автомобіля марки "RENAULT Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN -код НОМЕР_2 , який зареєстровано 11.12.2019 року у ТСЦ 6843 за ОСОБА_2 , Вважає, що є всі підстави для забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити спільний автомобіль, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до зазначеної заяви, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України,встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) Верховний Суд дійшов висновку, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 752/5281/20.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що спір виник щодо розподілу спільно-нажитого майна подружжя, а саме на автомобіль марки "RENAULT Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN -код НОМЕР_2 , який зареєстровано 11.12.2019 року у ТСЦ 6843 за ОСОБА_2 - відповідачем по справі.
З наведеного видно, що відповідач ОСОБА_2 набув вказаний автомобіль у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 .
Таким чином, приходжу до висновку, що існують підстави для забезпечення позову, оскільки накладення арешту на автомобіль марки "RENAULT Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN -код НОМЕР_2 , який зареєстровано 11.12.2019 року у ТСЦ 6843 за ОСОБА_2 , є співмірним з заявленими позовними вимогами, оскільки заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечення рішення, та існує ризик реалізації зазначеного автомобіля, тому слід накласти арешт на вказаний автомобіль.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову в зазначений нею спосіб.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 260, 353 ЦПК України, суд-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Біленського Вадима Володимировича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.
З метою забезпечення позову накласти арешт на автомобіль марки "RENAULT Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, VIN -код НОМЕР_2 , який зареєстровано 11.12.2019 року у ТСЦ 6843 за ОСОБА_2 , заборонивши останньому відчужувати та передавати автомобіль третім особам будь-яким можливим способом .
Копію ухвали про забезпечення позову направити до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Житомирській області (м.Житомир, вул.Покровська, 96) та до Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (м.Житомир, вул.Перемоги, 18-а) для виконання.
Ухвала з питань забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В.Васильчук