ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 квітня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/2287/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників сторін:
Від ТОВ «Полонський спецкар'єр» - адвокат Коваленко І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС-ЮГ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022, суддя суду першої Лічман Л.В., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 23.12.2022
по справі №916/2287/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонський спецкар'єр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг»
про стягнення 2 424 083,89 грн.,
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полонський спецкар'єр» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» про стягнення 2 424 083,89 грн заборгованості, з яких 1 700 695,43 грн основного боргу, 160 926,59 грн пені, 85 034,77 грн штрафу, 338 299,76 грн інфляційних нарахувань, 139 127,34 грн 10% річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 36361,27 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Полонський спецкар'єр» посилається на часткове невиконання відповідачем умов договору поставки від 21.07.2021 № ПСК 210721 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстнації.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонський спецкар'єр» 1 700 695,43 грн. основного боргу, 160 090,38 грн пені, 85 034,77 грн штрафу, 338 299,76 грн інфляційних нарахувань, 139 127,34 грн 10% річних, 36 348,72 грн судового збору, 14 994,83 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов Договору відповідач не виконав зобов'язання на суму 1 700 695,43 грн, строк виконання якого настав.
Виходячи з того, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленої продукції, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 160 090,38 грн., штрафу у сумі 85 034,77 грн., інфляційних нарахувань у сумі 338 299,76 грн., 10% річних у сумі 139 127,34 грн.
Часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені обґрунтовано тим, що позивачем було допущено методологічні помилки в її розрахунку.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22.
Апелянт вказав, що судом неправильно застосовано норми матеріального права в частині стягнення штрафних санкцій з відповідача.
Апелянт зазначив, листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 ТПП засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Тобто підставою для звільнення від сплати штрафних санкцій у наслідок настання форс-мажорних обставин за договором є вищевказаний Лист ТПП.
З огляду на викладене вище, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором спричинено форс-мажорними обставинами, а саме військовими діями, які унеможливили будь-яку господарську діяльність підприємства та вчасні розрахунки з контрагентами. Таким чином, враховуючи засвідчення ТПП України форс-мажорних обставин, відповідач має бути звільнений від сплати штрафних санкцій на користь позивача.
Окрім того, ТОВ «Теплолюкс-Юг» повідомляє, що його не було повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду, в якому було ухвалено оскаржене рішення.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 року по справі № 916/2287/22 частково і ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у стягненні пені та штрафу.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
20.02.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Полонський спецкар'єр» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22.
Позивач зазначив, що посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 є необґрунтованим, оскільки строк виконання зобов'язання настав до початку військової агресії Російської Федерації проти України у листопаді 2021 року. Апелянтом не було надано жодних доказів, які б підтверджували його неспроможність виконання зобов'язання у строки, встановлені в договорі.
Позивач також вказав, що посилання на дію форс-мажорних обставин взагалі не заявлялась відповідачем в суді першої інстанції, та є необґрунтованою та незаконною.
Окрім того, позивач вказав, що повідомлення ТОВ «Теплолюкс-Юг» про дату, час і місце проведення засідань, в тому числі того, в якому було ухвалено рішення, підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.
Керуючись викладеним вище, позивач вказує, що апеляційна скарга ТОВ «Теплолюкс-Юг» є незаконною та необґрунтованою, а отже не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2287/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді -Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/2287/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/2287/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2287/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22; призначено справу № 916/2287/22 до розгляду на 09 березня 2023 року о 11:00.
09.03.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ «Теплолюкс-Юг» адвоката Ратушного А.І., яке обгрунтовано тим, що він не може бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з викликом до Київського РТЦК та СП. На підтвердження даних обставин адвокат Ратушний А.І. надав повістку №185 від 08.03.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 відкладено розгляд справи №916/2287/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 на 20 квітня 2023 року о 10.00; встановлено, що судове засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
20.04.2023 у судовому засіданні по справі прийняла участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонський спецкар'єр» - адвокат Коваленко І.Д. Представник апелянта у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Обізнаність апелянта про дату, час та місце проведення судового засідання підтверджується, зокрема, клопотанням про відкладення судового засідання від 20.04.2023, в якому апелянт вказав, що йому відомо про призначення розгляду справи №916/2287/22 на 20.04.2023 о 10:00. Клопотання про відкладення обґрунтовано тим, що 18.04.2023 від адвоката Ратушного А.І. надійшло письмове повідомлення про розірвання Договору про надання правової допомоги в межах справи №916/2287/22, тому ТОВ «Теплолюкс-Юг» потребує певний час на укладення нового договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом.
Колегія суддів відмовила у задоволенні даного клопотання ухвалою у протокольній формі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт також не з'явився в судове засідання по даній справі, призначене на 09.03.2023 та клопотав про його відкладення у зв'язку з тим, що його представник адвокат Ратушний А.І. не може бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з викликом до Київського РТЦК та СП.
Таким чином, неявка апелянта у судове засідання по справі №916/2287/22, призначене на 20.04.2023, є повторною.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 20.04.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу №916/2287/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022, до суду не повідомлялося.
Таким чином, враховуючи повторну неявку представника апелянта, незалежно від причин неявки, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд справи №916/2287/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по суті, не дивлячись на відсутність представників апелянта, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника апелянта по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.
20.04.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Теплолюкс-Юг» про зупинення провадження у справі до набранням законної сили судовим рішенням по справі №924/395/23. Дане клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ «Теплолюкс-Юг» звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до ТОВ «Полонський спецкар'єр» про визнання недійсним договору поставки №ПСК 210721 від 21.07.2021. На думку апелянта, задоволення позову у справі №924/395/23 передбачатиме визнання недійсним договору поставки №ПСК 210721 від 21.07.2021, на який посилається ТОВ «Полонський спецкар'єр» в позові про стягнення заборгованості.
Колегія суддів відмовила у задоволенні даного клопотання ухвалою у протокольній формі з огляду на наступне.
Предметом розгляду у справі №924/395/23 є питання визнання недійсним договору поставки №ПСК 210721 від 21.07.2021.
Предметом розгляду у справі №916/2287/22 є питання стягнення 2 424 083,89 грн заборгованості, з яких 1 700 695,43 грн основного боргу, 160 926,59 грн пені, 85 034,77 грн штрафу, 338 299,76 грн інфляційних нарахувань, 139 127,34 грн 10% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки №ПСК 210721 від 21.07.2021.
Враховуючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 лише в частині стягнення пені та штрафу. Окрім того, апелянт при розгляді справи №916/2287/22 жодним чином не посилається на недійсність вказаного вище договору, а всі доводи апеляційної скарги ґрунтуються виключно на неможливості виконати свої зобов'язання за договором у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, неповідомлення апелянта судом першої інстанції.
На суд в межах розгляду справи №916/2287/22 не покладений обов'язок визначати наявність підстав для визнання договору недійсним, судом застосовується презумпція правомірності правочину, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, визначена у ст. 204 ЦК України, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно, у разі відсутності доказів на спростування презумпції правомірності договору (рішення суду про визнання його недійсним, що наявне на момент розгляду справи) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
З огляду на вищезазначене, відповідачем не зазначено, а із матеріалів справи не вбачається, яким саме чином з'ясування обставин в процесі розгляду справи № 924/395/23, унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі.
Наявні у справі № 916/2287/22 докази, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи № 924/395/23 відсутня, а отже відсутні підстави для зупинення провадження у справі №916/2287/22.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у разі визнання у подальшому договору у судовому порядку недійсним зацікавлена сторона має право на перегляд рішення суду про стягнення заборгованості, підставою виникнення якої було невиконання такого правочину, за нововиявленими обставинами.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що приписами ст. 46, ст. 180 ГПК України передбачено право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом, а саме, у строк для подання відзиву, натомість відповідач не скористався своїм правом на звернення із зустрічним позовом про визнання договору недійсним в межах справи № 916/2287/22, що забезпечило б дотримання процесуальної економії при розгляді спірних правовідносин позивача та відповідача, а обрав звернутись до суду з окремим позовом про визнання недійсним договору, укладеного між сторонами, для його розгляду в іншому провадженні.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 910/5610/21
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. При цьому порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 916/2287/22.
Фактичні обставини, встановлені судом.
21.07.2021 між ТОВ «Полонський спецкар'єр» (Постачальник) та ТОВ «Теплолюкс-Юг» (Покупець) укладено договір № ПСК 210721 (Договір), згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором, щебеневу продукцію (далі за текстом - «Продукція»), а Покупець зобов'язується приймати Продукцію та оплачувати її на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору, Постачальник передає у власність Покупцю Продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, щебеневу суміш фракції 0-70, щебеневу суміш фракції 0-40, пісок з відсівів дроблення вивержених гірських порід гранітів фракції понад 0 до 5 мм тощо.
Відповідно до п. 1.4. Договору, кількісні характеристики, а також асортимент Продукції визначаються заявками Покупця і закріплюються у відповідних видаткових накладних.
Відповідно до п. 2.1. Договору, продукція постачається за узгодженими сторонами договірними цінами. Ціни на Продукцію зазначаються у видаткових накладних або у специфікаціях (за домовленістю сторін), які є невід'ємною частиною цього Договору. Видаткові накладні після підписання їх сторонами набувають юридичну силу специфікацій в розумінні ст.266 ГК України.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що загальна вартість Продукції визначається на підставі видаткових накладних, підписаних у період дії цього Договору.
Відповідно до п. 2.5. Договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 100% вартості продукції (у тому числі її навантаження та доставки) протягом 30 (тридцяти) днів з дня поставки.
Відповідно до п. 2.6. Договору, датою оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 2.9. Договору, зараховані на поточний рахунок Постачальника кошти незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжних документах Покупця, розподіляються у наступній черговості: 1) погашення існуючої заборгованості за поставлену Продукцію згідно цього Договору; 2) оплата поставленої Продукції у звітному періоді; 3) оплата продукції, що поставляється у період зарахування коштів; 4) аванс.
Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка Продукції за цим Договором здійснюється відповідно до Правил «Інкотермс» в редакції 2020 року автомобільним транспортом на умовах DPP до відповідного пункту призначення (місце призначення вказується Покупцем у заявках).
Відповідно до п. 3.4. Договору, Постачальник зобов'язується здійснити поставку узгодженої Продукції протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати узгодження сторонами замовлення.
Пунктом 3.5. Договору встановлено, що обов'язок Постачальника щодо поставки Продукції Покупцю вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) Продукції Покупцю відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 цього Договору. Приймання-передача Продукції здійснюється шляхом підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін. Датою поставки є дата видаткової накладної.
Пунктом 4.2.4. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується: своєчасно та в повному обсязі провести оплату вартості Продукції на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Відповідно до п. 5.5. Договору, у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за поставлену Продукцію згідно з п.3.4 даного Договору, Покупцю (на письмову вимогу Постачальника) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5 (п'яти) % від суми заборгованості.
Відповідно до п. 6.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання сторонами.
На виконання Договору ТОВ «Полонський спецкар'єр» поставлено, а ТОВ «Теплолюкс-Юг» прийнято Продукцію на загальну суму 28 376 072,50 грн. з ПДВ, що підтверджується: видатковими накладними від 22.07.2021 № 1577 на суму 99 298,00 грн, від 23.07.2021 № 1601 на суму 94 542,70 грн, від 24.07.2021 № 1602 на суму 166 134,20 грн, від 25.07.2021 № 1603 на суму 251 297,30 грн, від 26.07.2021 № 1623 на суму 346 350,90 грн, від 27.07.2021 № 1641 на суму 457 203,10 грн, від 28.07.2021 № 1660 на суму 559 094,90 грн, від 29.07.2021 № 1676 на суму 548 126,70 грн, від 30.07.2021 № 1699 на суму 434 010,70 грн, від 31.07.2021 № 1700 на суму 490 663,50 грн, від 01.08.2021 № 1701 на суму 418 889,20 грн, від 02.08.2021 № 1717 на суму 697 660,20 грн, від 03.08.2021 № 1734 на суму 922 871,40 грн, від 04.08.2021 № 1756 на суму 1 127 407,10 грн, від 05.08.2021 № 1772 на суму 1 199 928,30 грн, від 06.08.2021 № 1796 на суму 930 280,10 грн, від 07.08.2021 № 1797 на суму 774 253,70 грн, від 08.08.2021 № 1798 на суму 696 054,70 грн, від 09.08.2021 № 1814 на суму 906 066,40 грн, від 10.08.2021 № 1829 на суму 642 734,30 грн, від 11.08.2021 № 1845 на суму 291 222,90 грн, від 12.08.2021 № 1876 на суму 1 004 168,80 грн, від 13.08.2021 № 1877 на суму 752 337,40 грн, від 14.08.2021 № 1878 на суму 800 642,40 грн, від 15.08.2021 № 1879 на суму 785 144,90 грн, від 16.08.2021 № 1899 на суму 955 476,45 грн, від 17.08.2021 № 1915 на суму 1 029 381,60 грн, від 18.08.2021 № 1929 на суму 850 324,20 грн, від 19.08.2021 № 1946 на суму 503 476,60 грн, від 20.08.2021 № 1973 на суму 5 067,60 грн, від 25.08.2021 № 2021 на суму 8 400,00 грн, від 01.09.2021 № 2124 на суму 80 646,00 грн, від 02.09.2021 № 2145 на суму 110 792,40 грн, від 03.09.2021 № 2176 на суму 137 353,80 грн, від 04.09.2021 № 2177 на суму 127 593,60 грн, від 05.09.2021 № 2178 на суму 123 681,60 грн, від 06.09.2021 № 2213 на суму 77 596,20 грн, від 07.09.2021 № 2237 на суму 290 593,60 грн, від 08.09.2021 № 2258 на суму 211 347,80 грн, від 09.09.2021 № 2278 на суму 153 583,00 грн, від 10.09.2021 № 2321 на суму 270 159,80 грн, від 11.09.2021 № 2322 на суму 234 403,80 грн, від 12.09.2021 № 2323 на суму 253 867,40 грн, від 13.09.2021 № 2359 на суму 256 772,20 грн, від 14.09.2021 № 2379 на суму 289 231,70 грн, від 15.09.2021 № 2398 на суму 353 712,50 грн, від 16.09.2021 № 2421 на суму 284 611,70 грн, від 17.09.2021 № 2450 на суму 255 374,40 грн, від 18.09.2021 № 2451 на суму 333 560,40 грн, від 19.09.2021 № 2452 на суму 325 459,20 грн, від 20.09.2021 № 2483 на суму 321 518,40 грн, від 21.09.2021 № 2510 на суму 307 776,40 грн, від 22.09.2021 № 2529 на суму 407 166,60 грн, від 23.09.2021 № 2548 на суму 453 962,20 грн, від 24.09.2021 № 2587 на суму 363 277,80 грн, від 25.09.2021 № 2588 на суму 380 812,10 грн, від 26.09.2021 № 2589 на суму 453 738,15 грн, від 27.09.2021 № 2607 на суму 358 880,50 грн, від 28.09.2021 № 2634 на суму 303 376,00 грн, від 29.09.2021 № 2651 на суму 257 466,60 грн, від 30.09.2021 № 2666 на суму 199 803,70 грн, від 01.10.2021 № 2695 на суму 123 374,80 грн, від 02.10.2021 № 2696 на суму 148 196,60 грн, від 03.10.2021 № 2697 на суму 79 332,90 грн, від 04.10.2021 № 2717 на суму 76 064,50 грн, від 05.10.2021 № 2732 на суму 109 588,10 грн, від 06.10.2021 № 2744 на суму 166 655,60 грн, від 07.10.2021 № 2753 на суму 199 474,60 грн, від 08.10.2021 № 2776 на суму 219 143,60 грн, від 09.10.2021 № 2777 на суму 205 885,60 грн, від 10.10.2021 № 2778 на суму 200 553,20 грн, від 11.10.2021 № 2824 на суму 118 437,20 грн, від 28.10.2021 № 3109 на суму 2 736,00 грн; актами звірки взаєморозрахунків.
Договір, видаткові накладні, акти звірки взаєморозрахунків підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.
Покупцем перераховано Постачальнику за Продукцію грошові кошти в загальному розмірі 26 675 377,07 грн, про що свідчать: підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків за вересень 2021 року банківські виписки по рахунку позивача, згідно яких 03.09.2021 сплачено 8 000 000,00 грн, 04.11.2021 - 3 354 957,78 грн, 10.11.2021 - 1 000 000,00 грн, 19.11.2021 - 1 000 000,00 грн, 25.11.2021 - 2 000 000,00 грн, 01.12.2021 - 4 582 550,12 грн, 07.12.2021 - 793 440,00 грн, 08.12.2021 - 1 317 929,17 грн, 09.12.2021 - 800 000,00 грн, 21.12.2021 - 826 500,00 грн, 24.12.2021 - 2 000 000,00 грн, 13.01.2022 - 1 000 000,00 грн.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У даному випадку рішення суду першої інстанції оскаржується виключно в частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу, тому колегія суддів переглядає рішення Господарсько суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 лише в частині стягнення пені та штрафу. В іншій частині рішення Господарсько суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 не переглядається.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких письмовий Договір поставки.
Як було встановлено вище, ТОВ «Полонський спецкар'єр» як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено ТОВ «Теплолюкс-Юг» Продукцію на загальну суму 28 376 072,50 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами звірки взаєморозрахунків.
В свою чергу ТОВ «Теплолюкс-Юг» як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525, 526, 610, 629, 692, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, вартість поставленої позивачем Продукції оплачено в повному обсязі, а лише в сумі 26 675 377,07 грн. Таким чином, сума недоплати становить 1 700 695,43 грн.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 5.5 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за поставлену Продукцію згідно з п.3.4 даного Договору, Покупцю (на письмову вимогу Постачальника) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5 (п'яти) % від суми заборгованості.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленої Продукції, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «Теплолюкс-Юг» має сплатити штраф у сумі 85 034,77 грн. (1 700 695,43 грн х 5%) та пеню у сумі 160 090,38 грн, з яких:
- 4 824,78 грн нараховано на суму 51252,73 грн (видаткова накладна від 30.09.2021 №2666) за період з 31.10.2021 по 30.04.2022;
- 11 556,67 грн - на суму 123374,80 грн (видаткова накладна від 01.10.2021 № 2695) за період з 01.11.2021 по 30.04.2022;
- 13 894,13 грн - на суму 148198,60 грн (видаткова накладна від 02.10.2021 № 2696) за період з 02.11.2021 по 01.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 01.05.2022);
- 7 444,25 грн - на суму 79332,90 грн (видаткова накладна від 03.10.2021 № 2697) за період з 03.11.2021 по 02.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 02.05.2022);
- 7 143,81 грн - на суму 76064,50 грн (видаткова накладна від 04.10.2021 № 2717) за період з 04.11.2021 по 03.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 03.05.2022);
- 10 301,28 грн - на суму 109588,10 грн (видаткова накладна від 05.10.2021 № 2732) за період з 05.11.2021 по 04.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 04.05.2022);
- 15 679,32 грн - на суму 166655,60 грн (видаткова накладна від 06.10.2021 № 2744) за період з 06.11.2021 по 05.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 05.05.2022);
- 18 783,40 грн - на суму 199474,60 грн (видаткова накладна від 07.10.2021 № 2753) за період з 07.11.2021 по 06.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 06.05.2022);
- 20 653,53 грн - на суму 219143,60 грн (видаткова накладна від 08.10.2021 № 2776) за період з 08.11.2021 по 07.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 07.05.2022);
- 19 420,93 грн - на суму 205885,60 грн (видаткова накладна від 09.10.2021 № 2777) за період з 09.11.2021 по 08.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 08.05.2022);
- 18 934,42 грн - на суму 200553,20 грн (видаткова накладна від 10.10.2021 р. № 2778) за період з 10.11.2021 по 09.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 09.05.2022);
- 11 191,50 грн - на суму 118437,20 грн (видаткова накладна від 11.10.2021 № 2824) за період з 11.11.2021 по 10.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 10.05.2022);
- 262,36 грн - на суму 2736,00 грн (видаткова накладна від 28.10.2021 № 3109) за період з 28.11.2021 по 27.05.2022 (позивач нараховує пеню за 6 місяців, тому останнім днем для її нарахування є 27.05.2022).
Щодо посилання апелянта на те, шо невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором спричинено форс-мажорними обставинами, а саме військовими діями, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.7.5. Договору, сторони погодили, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (дій непереборної сили, що не залежать від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, що унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, інших стихійних лих, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань, на час дії зазначених обставин. Достатнім доказом початку, тривалості та закінчення форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022.
Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Це означає, що введення воєнного стану на території України може бути визнано форс-мажором та підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань. Тобто, необхідно довести зв'язок між невиконанням зобов'язань та воєнними діями в Україні.
Дійсно, за загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України). Тобто, можна звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок буде оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
В той же час прострочення виконання зобов'язання за Договором поставки виникло у відповідача у період з 31.10.2021 по 28.11.2022, тобто за довго до введення в Україні воєнного стану, таким чином відповідачем жодним чином не доведено настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов'язання здійснення оплати за отриманий товар, а отже відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 160 090,38 грн пені та 85 034,77 грн штрафу.
Посилання апелянта на те, що його не було повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду, в якому було ухвалено оскаржене рішення, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2022 по справі №916/2287/22 повідомлено ТОВ «Теплолюкс-Юг» про судове засідання, яке відбудеться 20.12.2022 о 14:20.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія даної узвали була отримана апелянтом 13.12.2022.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України, у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, ТОВ «Теплолюкс-Юг» було належним чином повідомлено про судове засідання по справі №916/2287/22, яке було призначено на 20.12.2022 о 14:20.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплолюкс-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/2287/22 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.04.2023.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран