ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
20 квітня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/346/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників сторін:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» - адвокат Байдерін О.А.
Від Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» - адвокат Негара Р.В.
Від Управління обласної ради з майнових відносин - Завальнюк В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
- Управління обласної ради з майнових відносин
- Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову, суддя суду першої інстанції Бездоля Ю.С., м. Одеса, повний текст ухвали складено 10.02.2023
по справі №916/346/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС»
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління обласної ради з майнових відносин
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації
про визнання договору оренди продовженим,
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (далі - Відповідач, Апелянт-1), в якому просило суд визнати продовженим договір оренди майна від 11.02.2019.
08.02.2023 за вх.№2-156/23 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити Комунальному некомерційному підприємству «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» та будь-яким іншим особам, вчиняти дії з фактичного обмеження Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» доступу до нежитлових приміщень першого поверху шестиповерхової будівлі (під літ. В) головного корпусу диспансеру загальною площею 135,68 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, а також умисне припинення чи обмеження Комунальним некомерційним підприємством «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» постачання електроенергії до вказаних нежитлових приміщень, на час розгляду та вирішення справи №916/346/23.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» за вх.№2-156/23 від 08.02.2023 задоволено частково; заборонено Комунальному некомерційному підприємству «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» вчиняти дії з фактичного обмеження Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» доступу до нежитлових приміщень першого поверху шестиповерхової будівлі (під літ. В) головного корпусу диспансеру загальною площею 135,68 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, на час розгляду та вирішення судом справи №916/346/23.
Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заходи є співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та обставинами спору, невжиття вказаного заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, а матеріалами справи доведено достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23.
Відповідач вказав, що суд першої інстанції, застосовуючи захід забезпечення, порушив мету, з якою такі заходи застосовуються, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
На думку відповідача, застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову в оскаржуваній ухвалі фактично переслідує лише одну мету - легалізувати на теперішній час користування ТОВ «Санітас» раніше орендованим комунальним майном та небажання останнього звільняти і повертати вказане приміщення КНП «ОРКПЦ» OOP».
Відповідач вказав, що безпідставним є посилання позивача на те, що в приміщеннях КНП «ОРКПЦ» ООР», які раніше перебували в оренді, розташовано обладнання ТОВ «Санітас». КНП «ОРКПЦ» ООР» не зобов'язано забезпечувати зберігання обладнання, що належить Позивачу, так само як і підтримувати вказане обладнання в належному стані. ТОВ «Санітас» як суб'єкт господарювання, якому належить відповідне обладнання, самостійно має забезпечувати його зберігання та підтримку функціонування, не перекладаючи такі обов'язки на інших осіб, у тому числі КНП «ОРКПЦ» ООР», а також не ставивши це у залежність від дій таких осіб.
На думку відповідача, незастосування заходів забезпечення позову в цій справі не призведе і не може призвести до необхідності звернення позивача із новими позовами до суду.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 у справі № 916/346/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» відмовити у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Управління обласної ради з майнових відносин та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління обласної ради з майнових відносин (далі - Апелянт-2) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23.
Апелянт-2 вказує, судом першої інстанції не були досліджені листи КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (наявні в матеріалах справи) від 17 червня 2022 року № 01-06/406 та від 06 вересня 2022 року № 01-06/700, якими орендодавець також завчасно просив зупинити діяльність, звільнити приміщення.
Апелянт-2 зазначає, що у заяві про забезпечення позову позивач звертає увагу, що на території орендованих нежитлових приміщень у своїй господарській діяльності законно використовує комп'ютерний томограф та магнітно-резонансний томограф, а у випадку відсутності доступу до приміщень не зможе забезпечити щоденне обслуговування, що призведе до негативних наслідків. Однак, судом не досліджено, що вказане обладнання встановлено в підвальному приміщенні без належних на те правових підстав, що призвело до недоотримання орендної плати та неефективного використання майна.
Апелянт-2 вказує, що ні заява про забезпечення позову, ні ухвала про забезпечення позову не містять посилання на конкретні обставини, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Ні заява, ні ухвала жодним чином не визначають, у якій самі формі можуть виникнути такі перешкоди та яким чином застосовані заходи можуть упередити невиконання судового рішення.
Керуючись викладеним вище, Апелянт-2 просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10 лютого 2023 року по справі № 916/346/23.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/346/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/346/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління обласної ради з майнових відносин на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 поновлено Комунальному некомерційному підприємству «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 14.04.2023. призначено справу № 916/346/23 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 20 квітня 2023 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 апеляційну скаргу Управління обласної ради з майнових відносин на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 - залишено без руху; встановлено Управлінню обласної ради з майнових відносин строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено Управлінню обласної ради з майнових відносин, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління обласної ради з майнових відносин надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23, яке обґрунтовано тим, що апелянт отримав копію оскаржуваної ухвали лише 20.02.2023.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 поновлено Управлінню обласної ради з майнових відносин строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління обласної ради з майнових відносин на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 18.04.2023; об'єднано апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» та Управління обласної ради з майнових відносин в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 20.04.2023 о 11:00 год; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
20.04.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник ТОВ «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» - адвокат Байдерін О.А., представник КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» - адвокат Негара Р.В. та представник Управління обласної ради з майнових відносин - Завальнюк В.А. Представник Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації у судове засіадння не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023, якою призначено справу № 916/346/23 до розгляду на 20 квітня 2023 року о 11:00, направлялася на юридичну адресу Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації (вул.Канатная,83,м.Одеса,65107).
Копія даної ухвали не була отримана Департаментом охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації у зв'язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою», що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З врахуванням встановлених обставин відсутності сторін за адресою, яка була відома суду та керуючись положеннями ч. 2, 7 ст. 120 ГПК України, колегія суддів вважає Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації повідомленим про дату, час та місце розгляду справи №916/346/23 в Південно-західному апеляційному господарському суді.
Згідно з положеннями п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2023, якою призначено справу № 916/346/23 до розгляду на 20 квітня 2023 року о 11:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 22.03.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України”.)
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 20.04.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу №916/346/23 за апеляційними скаргами Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» та Управління обласної ради з майнових відносин на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд справи №916/346/23 за апеляційними скаргами Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» та Управління обласної ради з майнових відносин на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 по суті, не дивлячись на відсутність представника третьої особи, повідомленої про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради», в якому просить суд визнати продовженим договір оренди майна від 11.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання; залучено Управління обласної ради з майнових відносин та Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
08.02.2023 за вх.№2-156/23 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити Комунальному некомерційному підприємству «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» та будь-яким іншим особам, вчиняти дії з фактичного обмеження Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» доступу до нежитлових приміщень першого поверху шестиповерхової будівлі (під літ. В) головного корпусу диспансеру загальною площею 135,68 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32, а також умисне припинення чи обмеження Комунальним некомерційним підприємством «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» постачання електроенергії до вказаних нежитлових приміщень, на час розгляду та вирішення справи №916/346/23. В обґрунтування поданої заяви позивач вказав, що:
- предметом позову в даній справі є визнання продовженим договору оренди майна від 11.02.2019 та у своєму позові позивач (орендар) наполягає на тому, що ним дотримано законодавчо встановлений порядок продовження строку дії договору оренди, на той самий термін і на тих самих умовах, проте не зважаючи на це, відповідач наполегливо та системно вживає заходи до обмеження підприємницької діяльності позивача, чим створює істотну загрозу порушення його прав та нанесення шкоди;
- 18.01.2023 і 24.01.2023 до орендованих підприємством позивача нежитлових приміщень навідалися члени робочої групи, створеної згідно з розпорядженням голови Одеської обласної ради від 27.12.2022 та з боку позивача було надано безперешкодний доступ до орендованих підприємством нежитлових приміщень для їх огляду та перевірки членами зазначеної робочої групи, водночас 20.01.2023 всередині зазначених нежитлових приміщень, виконуючи трудові обов'язки на користь ТОВ «ООДЦ «САНІТАС», на своїх робочих місцях перебували адміністратор Ташогло Віра Георгіївна та лікар-рентгенолог Слядзевський Михайло Михайлович, якими в зазначену дату було заактовано факт опечатування вхідних дверей ззовні до нежитлових приміщень, що перебувають у користуванні позивача за досліджуваним договором оренди. Тобто, відносно позивача свідомо були вчинені дії з перешкоджання здійснення ним підприємницької діяльності з використанням орендованих нежитлових приміщень, особлива цинічність яких полягає у способі опечатування входу до орендованого об'єкту: шляхом вчинення опечатування в той момент, коли у приміщенні перебували люди - працівники орендаря;
- беззаперечним доказом високого ступеню ризику унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, а також доказом ризику завдання йому непоправної шкоди, є одержаний 31.01.2023 лист відповідача №164 від 30.01.2023, в якому відповідач вимагає виконати вимоги договору оренди від 11.02.2019, звільнити приміщення, що орендувались, від власного майна, привести їх у належний стан та підписати акт приймання-передачі (повернення) майна, а також провести усі відповідні розрахунки із підприємством, а також повідомлено, що в противному випадку з 10.02.2023 в приміщенні, в якому розташований діагностичний центр «САНІТАС», буде припинено постачання електроенергії.
- позивач звертає увагу, що на території орендованих нежитлових приміщень у своїй господарській діяльності законно використовує комп'ютерний томограф Lightspeed VCT, який належить підприємству та магнітно-резонансний томограф Signa HDe 1.5 Т (виробник GE Medical Systems LLC. (USA), належний позивачу на підставі договору оренди обладнання та у випадку відсутності можливості забезпечити щоденне обслуговування такого обладнання, відсутність можливості та дозволу Держатомрегулювання перемістити його за такий стислий строк в інше місце, але головним чином - відсутності правових підстав заявленої відповідачем вимоги, у разі встановлення у подальшому судом обґрунтованості позову про визнання договору оренди продовженим, буде означати не лише порушення прав позивача та неефективність їх захисту, але і буде означати високий ризик подальшого завдання шкоди необмеженому колу громадян, які можуть взаємодіяти з джерелом іонізуючого випромінювання без контролю за цим з боку уповноважених спеціалістів підприємства; окрім того, відсутність електроживлення протягом тривалого часу (на 12-24 год.) призведе до неможливості підтримки умов зберігання обладнання та у подальшому, в разі неможливості відновлення електроживлення, означене викличе втрату магнітного поля і перехід обладнання в непрацездатний стан, а при деяких несприятливих обставинах - в небезпечний стан;
- позивач зазначає, що наведені обставини та документи, що їх підтверджують, на його думку, є безспірними доказами гострої потреби вжиття заходів забезпечення позову по даній справі саме в той спосіб, в який просить позивач, оскільки позивач продовжує саме оплатне використання нежитлових приміщень, то зазначені обставини створюють розумний баланс інтересів відповідача та позивача, з урахуванням ймовірних втрат та обмежень останнього внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, але подальшого задоволення судом;
- позивач зауважує, що безпосередній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову в цій справі полягає в тому, що позивач просить визнати юридичний факт - визнати договір оренди продовженим, тобто підтвердити існування того факту, що в силу закону вже має місце, водночас, до вирішення питання про те, чи продовжилася дія договору оренди або ні, позивач просить, з урахуванням викладених вище істотних обставин безпекової ситуації та її можливого впливу на майновий і немайновий стан невизначеного кола осіб, обмежити право відповідача вчиняти в односторонньому порядку примусові дії з виселення позивача, заборони йому доступу до орендованих нежитлових приміщень та припинення постачання електричної енергії.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі № 910/361/18.
В даній справі позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами немайнового характеру
За висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладеним у постанові від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Предметом позову у даній справі є визнання продовженим договору оренди майна від 11.02.2019, відповідно до якого позивач орендував у відповідача приміщення першого поверху шестиповерхової будівлі (під літ. В) головного корпусу диспансеру загальною площею 135,68 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Нежданової, 32.
Таким чином, на даний час судом першої інстанції встановлюється факт правомірності чи не правомірності користування позивача орендованим майном, в той же час до вирішення спору по суті не можна стверджувати про закінчення строку дії договору оренди майна від 11.02.2019, а отже і відсутні підстави для обмеження доступу орендаря до спірного нерухомого майна.
В той же час, в матеріалах справи наявний лист Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (відповідача) від 30.01.2023 №164, в якому повідомлено про грубе порушення орендарем умов договору, необхідність звільнення орендарем приміщення, підписання акту приймання-передачі та про прийняте відповідачем рішення щодо фактичного обмеження доступу представникам позивача до приміщень, а також у випадку не виконання орендарем вказаних дій про припинення постачання електроенергії. Тобто відповідачем до вирішення спору по суті вживаються дії по фактичному обмеженню доступу та виселенню позивача зі спірного нерухомого майна.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з фактичного обмеження Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» доступу до спірних приміщень до вирішення спору по суті є співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та обставинами спору.
Крім того, на території спірного об'єкту нерухомості знаходиться майно позивача і в разі обмеження відповідачем доступу до спірних приміщень, позивач не зможе отримати доступ до належного йому майна.
В той же час, невжиття вказаного заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного способу захисту порушених прав, адже буде обмежено права позивача користуватися орендованим майном до закінчення спору.
Матеріалами справи також підтверджується достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в решті заявлені вимоги заявника є необґрунтованими.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вжиті заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення порушення справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, при цьому заходи забезпечення позову мають суто процесуальний “забезпечувальний” характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.
Посилання апелянта на те, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову в оскаржуваній ухвалі фактично переслідує лише одну мету - легалізувати користування ТОВ «Санітас» раніше орендованим комунальним майном, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки договір оренди спірного майна не було визнано недійсним, а питання щодо строку дії даного договору є предметом спору в цій справі. Тому твердження про те, що позивач безпідставно використовує спірне майно, є необґрунтованим.
Крім того, у разі задоволення позовних вимог не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до виникнення нових спорів, зокрема, в разі завдання позивачу збитків у зв'язку з обмеженням доступу до орендованого приміщення. В той же час застосування визначених судом першої інстанції заходів забезпечення позову забезпечить баланс інтересів сторін у справі, адже позивач отримує безперешкодний доступ до орендованого ним спірного приміщення, в свою чергу відповідач отримує кошти у вигляді орендної плати за весь час вирішення спору щодо продовження строку дії договору та відповідно дії заходів забезпечення позову.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційних скарг на апелянтів.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» та Управління обласної ради з майнових відносин на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.02.2023 про забезпечення позову по справі №916/346/23 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на апелянтів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.04.2023.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран