вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/215/23
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху»
до Приватного підприємства «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС»
про стягнення 5 268,99 грн
Без виклику учасників судового процесу;
Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» звернулося із позовною заявою до Господарського суду Київської області до Приватного підприємства «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» про стягнення 5 268,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні свої зобов'язання щодо виконання умов договору прокату комплектів пластикової панельної огорожі № ПО/190-19 від 09.12.2019 в частині здійснення оплати вартості прокату комплектів пластикової панельної огорожі. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3 200,00 грн основної заборгованості, 247,61 грн пені, 1 545,17 грн інфляційних втрат та 276,21 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2023 було відкрито провадження у справі № 911/215/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
У зв'язку із відсутністю фінансування суду на здійснення поштової кореспонденції, зазначена ухвала суду про відкриття провадження від 30.01.2023 у справі № 911/215/23 не була направлена поштою на адресу-місцезнаходження відповідача рекомендованим повідомленням.
Однак, з метою належного повідомлення останнього, судом здійснено направлення ухвали суду про відкриття провадження від 30.01.2023 у справі № 911/215/23 на електронну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.01.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
09.12.2019 між Комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху» (далі - наймодавець, позивач) та Приватним підприємством «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» (далі - наймач, відповідач) укладено договір прокату комплектів пластикової панельної огорожі № ПО/190-19 (далі - договір), за умовами п. 1.2 якого наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування 16 (шістнадцять) комплектів пластикових панельних огорож, комплектація, технічні та якісні характеристики яких визначені у додатку 1 до цього договору (надалі - об'єкт прокату), що перебувають на балансі наймодавця.
Разом із договором сторонами складено та підписано Додаток № 1 до договору «Технічні та якісні характеристики пластикових панельних огорож» та Додаток № 2 до договору «Кошторис витрат на послуги з прокату 1-єї секції пластикової панельної огорожі за добу», копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.
За змістом п. 1.1, цей договір прокату комплектів пластикової панельної огорожі є договором приєднання та є публічним.
Згідно з п. 1.3 договору, наймач може використовувати об'єкт прокату для виробничих потреб за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 12.
Відповідно до п. 2.1 договору, вартість прокату об'єкту становить 3 200 грн (три тисячі двісті гривень), у тому числі з ПДВ за весь строк прокату.
Згідно з п. 2.2 договору, вартість прокату об'єкту визначається відповідно до кошторису (додаток 2 до цього договору) та виражається в національній валюті України.
Оплата здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі та надання рахунку-фактури (п. 2.3 договору).
Положеннями пп. 3.1 та 3.2 договору передбачено, що стан об'єкта прокату на момент передачі в прокат: без зовнішніх, внутрішніх та схованих дефектів, придатне до використання. Особливі ознаки об'єкта прокату, за наявності, визначаються в акті приймання-передачі.
В пункті 3.3 договору сторони узгодили, що передача об'єкта прокату здійснюється відповідальними особами (фахівцями) сторін та вважається переданим наймодавцем та прийнятим наймачем з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору, строк прокату складає 8 (вісім) діб з 10.12.2019 року по 17.12.2019 року.
Після закінчення строку прокату, наймач зобов'язаний протягом 1 (одного) календарного дня повернути об'єкт прокату наймодавцю відповідно до акту приймання-передачі (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору, наймач зобов'язаний своєчасно здійснити оплату за прокат.
За умовами п. 6.4 договору, у випадку прострочення оплати за прокат об'єкту, з наймача стягується на користь наймодавця пеня у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 7.1 договору, договір вступає в силу з 09 грудня 2019 року і діє до 31 грудня 2019 року, а у частин виконання зобов'язань, до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Як зазначає позивач, він належним чином виконав зобов'язання за договором, передавши відповідачу об'єкт прокату, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000076 від 28.02.2020 на суму 3 200,00 грн.
Судом встановлено, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000076 від 28.02.2020 підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).
За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконав умови договору та не сплатив вартість прокату пластикових панельних огорож за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000076 від 28.02.2020, у зв'язку із чим заборгував позивачу 3 200,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 053/04-7/3216 від 29.06.2021 про сплату заборгованості за договором № ПО/190-19 від 09.12.2019. Позивач в претензії зазначив, що станом на 29.06.2021 відповідачем так і не було оплачено вартість прокату комплектів пластикової огорожі за весь строк прокату, що становить 3 200,00 грн. Позивач просив розглянути претензію в місячний строк з дня її одержання та задовольнити обґрунтовані вимоги, про результати розгляду повідомити позивача (копія претензії наявна в матеріалах справи). На підтвердження надсилання вказаної претензії, позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист за № 0105479674678 та поштову накладну за відповідним номером. Згідно відомостей з офіційного вебпорталу «УКРПОШТИ», відправлення за № 0105479674678 отримане відповідачем за довіреністю 01.07.2021.
Однак відповіді на претензію відповідач не направив, про результати розгляду претензії позивача не повідомив, заборгованість не сплатив.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3 200,00 грн основного боргу, 247,61 грн пені, нарахованої на підставі п. 6.4 договору, 1 545,17 грн інфляційних втрат та 276,21 грн 3 % річних.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір прокату комплектів пластикової панельної огорожі № ПО/190-19 від 09.12.2019, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору, передавши відповідачу об'єкт прокату, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000076 від 28.02.2020, що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.
Отже, позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору.
Відповідно до частини 1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Також згідно із частиною 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п. 2.1 договору, вартість прокату об'єкту становить 3 200 грн (три тисячі двісті гривень), у тому числі з ПДВ за весь строк прокату.
Згідно з пп. 2.3, 4.1 договору, оплата здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі та надання рахунку-фактури.
Строк прокату складає 8 (вісім) діб з 10.12.2019 року по 17.12.2019 року.
Судом встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи копію рахунку-фактури.
Однак судом встановлено, що у підписаному між сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000076 від 28.02.2020 зазначено, що представник замовника ПП «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» з одного боку, та представник виконавця КП «Центр організації дорожнього руху», з іншого боку, склали цей акт про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку № СФ-0000600 від 27.12.2019 - прокат пластикових панельних огорож у кількості 16 комплектів на загальну суму 3 200,00 грн.
Враховуючи зміст підписаного між сторонами без будь-яких зауважень та заперечень акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000076 від 28.02.2020 на загальну суму 3 200,00 грн та умови договору, господарський суд дійшов висновку, що позивачем був належним чином виставлений рахунок № СФ-0000600 від 27.12.2019 та отриманий відповідачем.
Враховуючи встановлені вище судом обставини, визначений сторонами строк оплати, господарський суд вважає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати платежу за користування об'єктом прокату в сумі 3 200,00 грн є таким, що настав.
Судом було встановлено, у зв'язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 053/04-7/3216 від 29.06.2021 про сплату заборгованості за договором № ПО/190-19 від 09.12.2019, якою просив розглянути претензію в місячний строк з дня її одержання та задовольнити обґрунтовані вимоги, про результати розгляду повідомити позивача (копія претензії наявна в матеріалах справи). На підтвердження надсилання вказаної претензії, позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист за № 0105479674678 та поштову накладну за відповідним номером. Згідно відомостей з офіційного вебпорталу «УКРПОШТИ», відправлення за № 0105479674678 отримане відповідачем за довіреністю 01.07.2021.
Однак відповіді на претензію відповідач не направив, про результати розгляду претензії позивача не повідомив, заборгованість не сплатив.
Станом на дату подання даної позовної заяви в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем платежу за користування об'єктом прокату в загальній сумі 3 200,00 грн. Протилежного суду не доведено. Доказів повної та своєчасної оплати до суду не надано. Вказані відомості відповідачем не спростовані.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3 200,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку прострочення оплати за прокат об'єкту, з наймача стягується на користь наймодавця пеня у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Позивач за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання за договором, керуючись п. 6.4 договору, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 247,61 грн.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що сума, яка заявлена позивачем до стягнення, арифметично вірна, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 247,61 підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 276,21 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 545,17 грн.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, в межах розрахунку позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю в сумі 276,21 грн, а інфляційні втрати підлягають задоволенню частково в сумі 1 521,75 грн.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 672,07 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «РЕМВОДПЛАСТ ПЛЮС» (місцезнаходження: вул. Ботанічна, буд. 1/6, офіс 10, м. Бориспіль, Бориспільський район, Київська обл., 08301; код ЄДРПОУ 34456142) на користь Комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху» (місцезнаходження: вул. Чистяківська, буд. 19-А, м. Київ, 03062; код ЄДРПОУ 32955518) 3 200,00 грн основного боргу, 247,61 грн пені, 276,21 грн 3 % річних, 1 521,75 грн інфляційних нарахувань та 2 672,07 грн судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2023.
Суддя Л.В. Сокуренко