ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.04.2023Справа № 910/815/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "8848"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ БУДСЕРВІС ЛТД"
про стягнення 851 548,95 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "8848" (далі - позивач, ТОВ "8848") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ БУДСЕРВІС ЛТД" (далі - відповідач, ТОВ "МАГНАТ БУДСЕРВІС ЛТД") про стягнення 851 548,95 грн на підставі Договору підряду № 09/03-ПР/21-1-ІП/Б5 від 09.03.2021, з яких: 663 035,05 грн основного боргу, 22 115,02 грн 3% річних, 166 398,88 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання за наведеним договором з оплати виконаних позивачем будівельних робіт за липень та вересень 2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позовну заяву ТОВ "8848" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
31.01.2023 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 позовну заяву ТОВ "8848" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/815/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/815/23.
Матеріали справи містять докази отримання позивачем та відповідачем поштового відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2023 про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
09.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ БУДСЕРВІС ЛТД" (далі - генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "8848" (далі - підрядник, позивач) укладено Договір підряду № 09/03-ПР/21-1-ІП/Б5 (далі - Договір), за умовами якого:
- генпідрядник доручає підряднику, а підрядник зобов'язується на свій ризик за рахунок своїх та/або залучених сил і ресурсів підрядника, у відповідності до даного Договору, проектної документації та законодавства виконати комплекс робіт з мурування стін та перегородок житлового будинку № 5 на Об'єкті: "Комплексна забудова в межах IV, V, 2 п.к. ІІІ, 2 п.к. VIII мікрорайонів у багатофункціональному житловому районі на просп. Правди (навпроти з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (IV мікрорайон)" (надалі - роботи) (п. 1.1 Договору);
- за даним Договором роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією. Остаточний обсяг робіт визначається на підставі АВР (актів виконаних робіт), виходячи з обсягу фактично виконаних робіт згідно з Договором (п. 1.2 Договору);
- сторонами домовлено, що ціна Договору буде сформована по мірі видачі проектної документації та підписання протоколів погодження договірних цін на окремі види (етапи) робіт та становитиме їх суму. Остаточна ціна Договору визначається як загальна сума всіх підписаних сторонами протоколів погодження договірних цін та/або загальна вартість виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (АВР) (п. 3.1 Договору);
- за погодженням сторін, генпідрядник може перерахувати підряднику аванс у розмірі, узгодженому сторонами, за умови отримання його від замовника (пп. 3.3.1 п. 3.3 Договору);
- остаточний розрахунок за виконані та прийняті протягом місяця роботи здійснюється щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних сторонами АВР (актів виконаних робіт) (абз. 3 пп. 3.3.3 п. 3.3 Договору);
- генпідрядник зобов'язаний здійснювати фінансування робіт у порядку, визначеному Договором (пп. 4.1.1 п. 4.1 Договору);
- генпідрядник зобов'язаний щомісячно підписувати акти виконаних робіт згідно з умовами Договору, або мотивувати свою відмову від їх підписання та забезпечувати авансування ресурсів підрядника та оплату виконаних робіт (п. 4.1.8 Договору);
- підрядник має право одержувати фінансування та оплату за належним чином виконані роботи в розмірах і в строки, передбачені цим Договором (пп. 4.4.5 п. 4.4 Договору);
- прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється щомісячно та оформляється актом виконаних робіт (п. 6.1 Договору);
- генпідрядник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення в них недоліків (дефектів) (п. 6.3 Договору);
- у випадку виявлення генпідрядником недоліків у виконаних роботах, він має право відмовитись від підписання АВР та/або кінцевого акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт. При цьому, сторони складають та підписують акт, що фіксує такі недоліки та терміни їх усунення, а за необхідності до його укладання - проводить контрольні обміри виконаних обсягів робіт із складанням відповідних актів контрольних обмірів. В разі складання, акт контрольних обмірів є підставою для оформлення дефектного акту (пп. 6.3.1 п. 6.3 Договору);
- цей Договір набувай чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони погодили, що в частині грошових зобов'язань, Договір діє до моменту проведення остаточних грошових розрахунків між сторонами, а в частині гарантійних зобов'язань - до виконання умов, визначених статтею 7 даного Договору (п. 12.1 Договору).
Позов мотивовано тим, що за період з дати укладення Договору позивач належним чином виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 2 463 035,05 грн, що підтверджується підписаними сторонами:
- актом приймання виконання будівельних робіт № 1 за липень 2021 від 30.07.2021 на суму 2 096 712,42 грн;
- актом приймання виконання будівельних робіт № 2 за вересень 2021 від 30.09.2021 на суму 366 322,63 грн;
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 від 30.09.2021 (форма КБ-3) на суму 366 322,63 грн.
Оскільки відповідач лише частково оплатив роботи на загальну суму 1 800 000,00 грн, розмір заборгованості відповідача по Договору становить 663 035,05 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з відповідача 663 035,05 грн основного боргу, а також 22 115,02 грн 3% річних та 166 398,88 грн інфляційних втрат з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).
Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором будівельного підряду, який є окремим видом договорів підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
До окремих договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 глави 61 ("Підряд"), положення параграфа 1 ("Загальні положення про підряд") застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав обумовлені Договором роботи з мурування стін та перегородок житлового будинку № 5 на Об'єкті: "Комплексна забудова в межах IV, V, 2 п.к. ІІІ, 2 п.к. VIII мікрорайонів у багатофункціональному житловому районі на просп. Правди (навпроти з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (IV мікрорайон)", що підтверджується наявними в матеріалах справи:
- актом приймання виконання будівельних робіт № 1 за липень 2021 від 30.07.2021 на суму 2 096 712,42 грн (далі - акт № 1);
- актом приймання виконання будівельних робіт № 2 за вересень 2021 від 30.09.2021 (далі - акт № 2) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 від 30.09.2021 (форма КБ-3) на суму 366 322,63 грн, а всього на суму 2 463 035,05 грн.
Судом встановлено, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи, підписавши без зауважень та заперечень вищенаведені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, що не спростовано відповідачем.
Матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від підписання актів виконаних робіт за липень та вересень 2021 року з підстав виявлених в них недоліків (дефектів).
Враховуючи, здійснену відповідачем оплату (аванс) за Договором у загальній сумі 1 800 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2490 від 08.04.2021 на суму750 000,00 грн, № 2930 від 21.05.2021 на суму 500 000,00 грн, № 3301 від 17.06.2021 на суму 350 000,00 грн, № 4650 від 28.10.2021 на суму 200 000,00 грн, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 663 035,05 грн (2 463 035,05 грн - 1 800 000,00 грн = 663 035,05 грн) (основний борг).
Умовами Договору встановлено, що остаточний розрахунок за виконані та прийняті протягом місяця роботи здійснюється щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних сторонами АВР (актів виконаних робіт) (абз. 3 пп. 3.3.3 п. 3.3 Договору).
Отже, враховуючи дату підписання сторонами акту приймання виконання будівельних робіт № 1 за липень 2021 - 30.07.2021, остаточна оплата за виконані позивачем роботи за цим актом мала бути здійснена відповідачем до 20.08.2021 (включно). Враховуючи дату підписання сторонами акту приймання виконання будівельних робіт № 2 за вересень 2021 - 30.09.2021, остаточна оплата за виконані позивачем роботи за цим актом мала бути здійснена відповідачем до 20.10.2021 (включно).
Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних і допустимих доказів виконання своїх обов'язків за Договором щодо остаточної оплати виконаних за Договором робіт суду не надав.
Отже, оскільки позивачем були належним чином виконані роботи за Договором, а відповідачем такі роботи прийнято без будь-яких зауважень, проте не оплачено у повному обсязі, то позовні вимоги ТОВ "8848" про стягнення з ТОВ "МАГНАТ БУДСЕРВІС ЛТД" 663 035,05 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з 22 115,02 грн 3% річних та 166 398,88 грн інфляційних втрат.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором, а саме:
- за період з 21.08.2021 по 20.10.2021 на суму 496 712,42 грн (2 096 712,42 грн згідно акту № 1 - 1 600 000,00 грн оплата згідно платіжних доручень № 2490 від 08.04.2021, № 2930 від 21.05.2021, № 3301 від 17.06.2021 = 496 712,42 грн);
- за період з 21.10.2021 по 27.10.2021 на суму на суму 863 035,05 грн (496 712,42 грн залишок заборгованості за актом № 1 + 366 322,63 грн заборгованість за актом № 2 = 863 035,05 грн),
- за період з 28.10.2021 по 13.10.2022 на суму 663 035,05 грн (863 035,05 грн - 200 000,00 грн оплата згідно платіжного доручення № 4650 від 28.10.2021 = 663 035,05 грн).
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає такі розрахунки обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 115,02 грн 3% річних та 155 914,27 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 663 035,05 грн основного боргу, 22 115,02 грн 3% річних, 166 398,88 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даної позовної заяви у сумі 12 773,23 грн.
Позивачем зазначено, що він попередньо очікує понести витрати на правничу допомогу орієнтовно в розмірі 41 030,98 грн, відповідні докази будуть надані суду у термін, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 12 773,23 грн покладається на відповідача.
Станом на час ухвалення рішення матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНАТ БУДСЕРВІС ЛТД" (Україна, 03022, місто Київ, пров. Жуковського Василя, будинок 15, корпус 3; ідентифікаційний код 33692010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "8848" (Україна, 79005, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 11А, квартира 8; ідентифікаційний код 43048868) 663 035,05 грн (шістсот шістдесят три тисячі тридцять п'ять гривень 05 коп.) основного боргу, 22 115,02 грн (двадцять дві тисячі сто п'ятнадцять гривень 02 коп.) 3% річних, 166 398,88 грн (сто шістдесят шість тисяч триста дев'яносто вісім гривень 88 коп.) інфляційних втрат, 12 773,23 грн (дванадцять тисяч сімсот сімдесят три гривні 23 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 14.04.2023.
Суддя Оксана ГУМЕГА