ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.04.2023Справа № 910/1548/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України
про стягнення 6 829,56 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про стягнення 6 829,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань з повернення коштів за платіжним дорученням №2117282256 від 10.10.2018, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 6 829,56 грн, з яких: 2 610,78 грн 3% річних та 4 218,78 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 позовну заяву залишено без руху.
08.02.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
06.03.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
07.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення у справі.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та поясненнях у справі та відповідачем у відзиві, суд
Акціонерне товариство "Київенерго" перерахувало на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 300 300,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2018 № 2117282256 з призначенням платежу: «За експертизу № 20225/18-42/20226/18-43 зг. Дог. №586-18 від 23.08.2018, рах. №16752 від 09.10.2018 в т.ч. ПДВ - 50 050 грн».
Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 припинено процедуру розпорядження майном боржника АТ «Київенерго», яке змінило своє найменування на АТ «К.Енерго», визнано останнього банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
27.07.2021 арбітражним керуючим Паркулабом Володимиром Григоровичем розміщено оголошення за лотом №69 про продаж майна в процедурі банкрутства АТ «К.Енерго», порушеного Господарським судом Донецької області, справа № 905/1965/19, а саме: право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішенням, яке відбулось на електронному майданчику «Е Тендер» з датою проведення аукціону 27.07.2021.
27.07.2021 за результатами проведеного аукціону, оформленого протоколом №UA-PS-2021-07-16-000066-1, переможцем визначено ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» за ціною реалізації 70 928,92 грн.
Позивачем сплачено АТ "К.Енерго" 70 928,93 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.08.2021 № 11815.
02.08.2021 між АТ «К.Енерго» та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» складено Акт про придбання майна на аукціоні, в якому визначено, що на умовах цивільно-правового правочину, котрий укладено Сторонами, та на підставі Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27 липня 2021 року, Продавець передає у власність Покупцеві наступний об'єкт продажу Банкрута - АТ «К.Енерго»:
Лот №69: - право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду АТ «К.Енерго» до осіб, перелік (найменування із ідентифікаційними/ідентифікуючими ознаками/даними) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованостей, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1, в тому числі й оголошені на електронному майданчику через якого Покупцем було подано пропозицію - ТОВ «Е-Тендер».
Предметом акту про придбання майна на аукціоні №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 02.08.2021, укладеного між сторонами, є право вимоги на загальногосподарську дебіторську заборгованість, підтверджену первинними документами та/або рішеннями суду АТ «К.Енерго» до осіб, перелік (найменування із ідентифікаційними/ідентифікуючими ознаками/даними) котрих із зазначенням підстав (документів) та дат виникнення заборгованостей, а також розмірів/сум відповідних заборгованостей, було розміщено в оголошені про проведення аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1.
Як вбачається з Додатку №1 до Акту про придбання майна на аукціоні, новому кредитору (ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») перейшли права вимоги до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України відповідно до платіжного доручення від 10.10.2018 на суму 300 300,00 грн (вказана сума боргу також відображена у Довідці про стан дебіторської заборгованості станом на 31.01.2021, виданої Акціонерним товариством «К.Енерго»).
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором
Суд зазначає, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.
03.09.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 02.09.2022 року № 02-1/09, в якій вимагав не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання цієї претензії перерахувати на користь позивача 333 146,92 грн (300 300,00 + 32 846,92) у зв'язку з ненаданням у повному обсязі оплачених послуг з експертизи.
У відповіді від 02.09.2022 року № 02-1/09 відповідач відмовив позивачу у поверненні 32 846,92 грн, посилаючись на те, що економічне дослідження № 16973/16974/18-71/16975/18-72 було виконане в повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом. Також у вказаній відповіді відповідач запропонував розстрочити повернення 300 300,00 грн на 6 місяців.
Судом встановлено, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/13629/22.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ПАТ "Київенерго" перерахувало на користь відповідача 300 300,00 грн, як переоплату за надання послуг експертизи № 20225/18-42/20226/18-43 згідно з платіжним дорученням від 10.10.2018 №2117282256, з огляду на що відповідно до статті 11, 512-515, 525, 610, 901, 902, Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України, просило стягнути з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: 300 300,00 грн та 14 816,71 грн інфляційних втрат за період вересня - жовтень 2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі №910/13629/22 суд вирішив: позов задовольнити частково; стягнути з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 13 355,84 грн інфляційних втрат та 200,34 грн судового збору; провадження у справі в частині стягнення з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 333 146,92 грн основного боргу та 1 460,87 грн інфляційних втрат закрити.
Позовні вимоги у справі №910/1548/23 обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань з повернення коштів за платіжним дорученням №2117282256 від 10.10.2018, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 6 829,56 грн, з яких: 2 610,78 грн 3% річних та 4 218,78 грн інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві зазначає, що не має правових підстав для заперечення проти вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Також, у відзиві міститься клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що АТ "Київенерго", яке пізніше змінило своє найменування на АТ "К.Енерго", перерахувало на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 300 300,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2018 № 2117282256.
Також, судом встановлено, що до позивача перейшли права вимоги до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України відповідно до платіжного доручення від 10.10.2018 № 2117282256 на суму 300 300,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27 липня 2021 року, Акту про придбання майна на аукціоні від 02.08.2021 разом з додатком та платіжного доручення від 02.08.2021 № 11815.
Водночас, у межах розгляду справи № 910/13629/22 суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі в частині стягнення суми основного боргу, оскільки відповідач після звернення позивача до суду сплатив 300 300,00 грн згідно з платіжним дорученням від 22.12.2022 № 1652.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 у справі № 910/13629/22, зокрема, щодо переходу до ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» права вимоги до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на суму 300 300,00 грн та сплатою відповідачем позивачу 300 300,00 грн мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.
Як встановлено судом, позивач 03.09.2022 звернувся до відповідача з вимогою від 02.09.2022 року № 02-1/09 (отримано відповідачем 05.09.2022), в якій зокрема вимагав не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання цієї претензії перерахувати на користь позивача 300 300,00 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Разом з тим, кошти в сумі 300 300,00 грн було перераховано відповідачем позивачу з порушенням строку, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 2 610,78 грн 3% річних (за період 13.09.2022 - 27.12.2022) та 4 218,78 грн інфляційних втрат (за період листопад - грудень 2022).
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У позовній заяві зазначено, що 28.12.2022 відповідачем перераховано позивачу 300 00,00 грн, що підтверджується випискою АТ «Прокредит банк» за період з 28.12.2022 по 28.12.2022, де, зокрема, дата операції - 28.12.2022 17:48:00, кредит - 300 300,00 та призначення платежу - № документа: 1652.
У відзиві, відповідач зазначає, що на даний час КНДІСЕ виконало обов'язок із повернення коштів позивачу за проведення експертизи, що підтверджується платіжним дорученням №1652 від 22.12.2022 (одержано банком 22.12.2022).
Так, як зазначено у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/9619/19 моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
Отже, суд зазначає, що моментом фактичного виконання грошового зобов'язання є саме момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок кредитора, тобто - 28.12.2022.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає, що визначені позивачем періоди нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4 218,78 грн та 3% річних у розмірі 2 610,78 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім'ї, будинок 6; ідентифікаційний код: 02883096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; ідентифікаційний код: 38039872) 2 610 (дві тисячі шістсот десять) грн 78 коп. 3% річних, 4 218 (чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн 78 коп. інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева