79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" квітня 2023 р. Справа № 1/137
Суддя Західного апеляційного господарського суду Марко Р.І.
(колегія суддів: Марко Р.І. - головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С., Матущак О.І.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Чорнія М.В. вих. № 02-01/6180 від 16.03.2023 (вх. №01-05/802/23 від 17.03.2023)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 (повний текст ухвали складено 27.03.2023)
про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому провадженні вх.№1743/23 від 10.02.2023
у справі № 1/137 (суддя Максимів Т.В.)
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Торгівельно-енергетична компанія "ІТЕРА УКРАЇНА"
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Оріана"
про стягнення заборгованості
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" про поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому документі вх.№№3046/23 від 13.03.2023 у справі №1/137.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою Українсько-канадське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Чорнія М.В. оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга вих. № 02-01/6239 від 13.04.2023 (вх. №01-05/1167/23 від 14.04.2023) надіслана на адресу суду 16.03.2023. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 у справі №1/137 та прийняте нове, яким задовольнити заяву Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Чорнія М.В. про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката наказу та заміну сторони у виконавчому провадженні.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.04.2023 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущак О.І. та Скрипчук О.С.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга, встановлені ст.258 ГПК України. Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст. Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положенням ч.2 ст. 4 цього ж Закону визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції визначено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, при поданні апеляційної скарги про перегляд ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 у справі № 1/137 в апеляційному порядку, розмір судового збору що підлягає сплаті складає 2 684,00 грн.
Водночас, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Обґрунтовуючи вказане клопотання скаржник зазначав, що постановою господарського суду Львівської області від 20.07.2022 у справі №914/1126/14 Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну комісію. Скаржником також вказується, що станом на момент подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду фонд авансування не створено, а у ліквідатора немає можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв'язку із цим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочення сплати судового збору. При цьому таке право надається суду лише за наявності виключних обставин. Так, у законі прямо визначений вичерпний перелік осіб, яким може бути надано відстрочення та розстрочення сплати судового збору на певний строк, та підстави вчинення таких дій. При цьому, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1 та 2 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 - можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Однак, апелянт не належить до вказаних суб'єктів, а предметом даної справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а тому норми ч. 1 ст. 8 цього Закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржувана ухала прийнята Господарським судом Івано-Франківської області 22.03.2023, повний текст рішення складено 27.03.2023. Таким чином, останнім днем оскарження рішення місцевого господарського суду від 22.03.2023 є 06.04.2023. Апеляційну скаргу надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 13.04.2023, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що повний текст оскаржуваної судового ухвали ним отримано 04.04.2023, однак жодних доказів на підтвердження таких відомостей суду не подає.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, зокрема, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З наведених вище норм права вбачається, що твердження апелянта про отримання ним оскаржуваної судової ухвали, може бути підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження рішення.
Однак, поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду може бути поновленим, за наявності клопотання апелянта про таке поновлення з доказами в його обґрунтування.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянтом не заявлено.
Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Приписами ч.1 та ч.2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з встановленням строку для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Українсько-канадського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галев ЛТД" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Чорнія М.В. на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 у справі № 1/137 залишити без руху.
2. Скаржнику у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати (надіслати) суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2 684 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2023 у справі № 1/137, докази зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
- належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
3. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Попередити скаржника про можливість настання наслідків, встановлених ч. 4 ст. 174 ГПК України (при не усуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику).
Суддя-доповідач Р.І. Марко