17 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/2111/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги :
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які відобразились у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи позивача: з 02.09.2011 року по 23.12.2022 року при розгляді її заяви щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), що призвели до винесення рішення про відмову у призначенні пенсії;
визнати протиправним та скасувати рішення №163750021575 від 09.02.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 03.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 02.09.2011 року по 23.12.2022 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обчислити та виплатити позивачу ОСОБА_1 з 03.12.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням заробітної плати на підставі довідок: № 1 від 23.01.2023 року №02 від 24.01.2023 з додатками, виданих ТОВ "Заводом залізобетонних виробів №7".
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_2 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі також ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
Позовні вимоги позивач мотивувала протиправністю оскаржуваного рішення, оскільки на час звернення зі заявою щодо призначення пільгової пенсії позивач вже досягла встановленого законом віку та мала достатній стаж (більше 10 років) на роботі на посаді машиніста мостового та козлового крану для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону №1058-ІV. Цей стаж підтверджується її трудовою книжкою та довідками про підтвердження наявного трудового стажу. Однак пільговий стаж за списком №2 згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не враховано, в зв'язку з тим що до пільгового стажу не зараховано жоден з періодів, оскільки пільгові довідки не відповідають додатку 5. Вказувала, що факт роботи ОСОБА_1 у ТОВ "Завод залізобетонних виробів №7" на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду формувального цеху із 02.09.2011 до 23.12.2022 підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 29.09.1986, а довідки ТОВ "ЗЗБВ №7" від 23.01.2023 та 24.01.2023 видані у відповідності з абз. 1 п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 за №637.
04.04.2023 ГУПФУ в Рівненській області до суду наданий відзив на позовну заяву, у якому представник цього відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Вказував, що з оглянутих документів, які долучені позивачем до заяви, в управління відсутні усі підстави для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку через відсутність необхідного пільгового стажу роботи, що передбачено частиною другою статті 114 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У період з 29.03.2023 по 14.04.2023 включно суддя Шевяков І.С. перебував у відпустці, 15.04.2023 та 16.04.2023 вихідні дні, внаслідок чого справа розглянута судом 17.04.2023..
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 03.02.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При зверненні за призначенням пенсії за віком позивач надала, зокрема, довідки ТОВ "Завод залізобетонних виробів №7" (далі також ТОВ "ЗЗБВ №7") від 23.01.2023 /а.с. 22-23/ та 24.01.2023 /а.с. 24-25/ про стаж, згідно яких ОСОБА_1 працювала на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду формувального цеху із 02.09.2011 до 23.12.2022.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 від 03.02.2023 було передано на розгляд ГУПФУ в Рівненській області.
Рішенням ГУПФ України в Рівненській області №163750021575 від 09.02.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; до пільгового стажу, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не зараховано періоди роботи з 02.09.2011 по 23.12.2022 згідно довідки від 23.01.2023 №1, виданої ТОВ "ЗЗБВ№7", оскільки довідка не відповідає додатку №5 /а.с. 57-58/.
Відповідач у спірному рішенні також зазначив, що підтверджено страховий стаж позивача 36 років 4 місяців 28 днів.
Пільговий стаж відсутній.
Вік заявниці становить 55 років 2 місяці.
Не погодившись із зазначеними діями та рішенням, позивач оскаржила їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до вимог частини другої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Висновки щодо правозастосування
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: 1) досягнення 55 років; 2) наявність страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; 3) атестації робочих місць.
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву наявність пільгового стажу ОСОБА_1 в частині періоду роботи з 02.09.2011 по 23.12.2022 за професією "машиніст мостового і козлового крану", оскільки, за твердженням відповідача, довідка від 23.01.2023 №1, видана ТОВ "ЗЗБВ№7", не відповідає додатку №5.
Згідно поданих документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 36 років 4 місяці 28 днів, пільговий стаж відсутній.
Аналізуючи вищенаведені нормативно-правові акти, які регулюють умови пенсійного забезпечення, можна зробити висновок, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, разом зі заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач надавала пенсійному органу серед інших документів трудову книжку НОМЕР_1 /а.с. 17/, зі змісту якої слідує, що: з 16.02.2011 по 23.12.2022 позивач працювала в ТОВ "ЗЗБВ№7" на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду.
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.
Період роботи на даній посаді та сам факт роботи позивача на цій посаді не оспорюється відповідачем, адже зарахований до страхового стажу.
У спірному випадку жодних зауважень щодо оформлення записів у трудовій книжці позивача пенсійний орган при прийнятті оскаржуваного рішення не висловив, достовірність записів під сумнів не поставив.
Відтак, записи у основному документі позивача, а саме трудовій книжці НОМЕР_1 , в повній мірі підтверджують спірні періоди роботи останньої, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Незважаючи на те, що записи у трудовій книжці є достатніми доказами періодів роботи ОСОБА_1 , що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", останньою за власним бажанням до пенсійного органу додатково надавалися також довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме відповідачу надавалися довідки ТОВ "ЗЗБВ№7" від 23.01.2023 №01 /а.с. 22-23/ та довідку про атестацію робочого місця машиніста мостового (козлового крану) від 24.01.2023 №02 /а.с. 24-25/.
За змістом вказаних довідок ТОВ "ЗЗБВ№7" від 23.01.2023 №01 та від 24.01.2023 №02 - останні підтверджують виконання позивачем робіт на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду у період з 16.02.2011 по 23.12.2022.
Також, з вищевикладеного виявлено, що на підприємстві, де працювала позивач, було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, за результатами яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за посадою машиніста мостового та козлового кранів.
Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи, зокрема довідки про уточнюючий характер роботи, а тому твердження відповідача з приводу не відповідності уточнюючої довідки від 21.01.2023 №01 додатку №5 до Порядку є безпідставними та неконкретизованими.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано; факт і періоди роботи визнаються відповідачем; ТОВ "ЗЗБВ№7" від 23.01.2023 №01 та від 24.01.2023 №02 не визнані нечинними, не відкликані, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні пільгового стажу роботи.
Посада машиніста кранів передбачена постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016.
Отже, суд приходить до висновку про достатність поданих позивачем документів для встановлення факту роботи на посаді, що міститься у Списку №2, в період з 02.09.2011 по 23.12.2022.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №163750021575 від 09.02.2023 про відмову у призначенні позивачу пенсії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні частини другої статті 2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що у даному випадку права ОСОБА_1 порушені саме рішенням відповідача, а не його діями.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періоду роботи з 02.09.2011 по 23.12.2022 в ТОВ "ЗЗБВ№7" на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду до пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За таких обставин суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача, визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №163750021575 від 09.02.2023, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, зарахувати гр. ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 02.09.2011 по 23.12.2022 в ТОВ "ЗЗБВ№7" на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також з урахуванням висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 02.09.2011 по 23.12.2022 в ТОВ "ЗЗБВ№7" на посаді машиніста мостового та козлового кранів 5 розряду, враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж та, що зазначалась вище (невідповідність довідки додатку №5) - належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2022 (дати досягнення 55 років) з урахуванням пільгового стажу з 02.09.2011 по 23.12.2022 - 11 років 03 місяці 21 день, зазначеного у довідці ТОВ "ЗЗБВ№7" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01 від 23.01.2023.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
У спірному випадку ОСОБА_1 досягла 55 років 03.12.2022, тобто пенсія за віком позивачу має бути призначена з дня досягнення пенсійного віку - 03.12.2022, оскільки у даному випадку звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Щодо обчислення та виплати пенсії суд зазначає, що дана вимога звернена на майбутнє, оскільки пенсія позивачу наразі ще не призначена та не нарахована. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде відмовлятися від обов'язку виплачувати нараховану пенсію у майбутньому.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача 2, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2022 з урахуванням пільгового стажу з 02.09.2011 по 23.12.2022 - 11 років 03 місяці 21 день, зазначеного у довідці ТОВ "ЗЗБВ№7" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01 від 23.01.2023.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Рівненській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 13486010), про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 09.02.2023 №163750021575.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 02.09.2011 по 23.12.2022 - 11 років 03 місяці 21 день, зазначений у трудовій книжці НОМЕР_1 та довідці ТОВ "Завод залізобетонних виробів №7" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01 від 23.01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 03.12.2022 з урахуванням пільгового стажу з 02.09.2011 по 23.12.2022 - 11 років 03 місяці 21 день, зазначеного у трудовій книжці НОМЕР_1 та довідці ТОВ "Завод залізобетонних виробів №7" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01 від 23.01.2023.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков