18.04.2023 м.Дніпро Справа № 912/1908/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач),
розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2023 (суддя Бестаченко О.Л.)
у справі № 912/1908/22
за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін",
до відповідача: Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області,
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
про визнання додаткової угоди укладеною
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін", яка містить вимоги до Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 07.09.2009 (зареєстрованого у Знам'янському міськрайонному відділі "Кіровоградської регіональної філії центру державного земельного кадастру" від 07.09.2009 року за № 040937100029) в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням Селянським (фермерським) господарством "Сєвєрянін" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2023 у справі № 912/1908/22 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, Центральний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3 721,50 грн. (2 481,0 х 150%).
Апелянтом не надано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 (далі - правила) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з пунктом 8 Правил надання послуг поштового зв'язку оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою (пункт 19 Правил надання послуг поштового зв'язку).
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (пункт 61 Правил надання послуг поштового зв'язку). Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання (п. 73 Правил надання послуг поштового зв'язку).
До апеляційної скарги не додано доказів надіслання копії такої скарги на адресу інших учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи з апеляційною скаргою на рішення суду від 24.02.2023, повний текст якого підписаний 28.02.2023, апелянт звернувся 25.03.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим до апеляційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку. Відсутнє таке клопотання і в апеляційній скарзі.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Сєвєрянін" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2023 у справі № 912/1908/22 залишити без руху.
Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у сумі 3 721,50 грн., докази надіслання копії апеляційної скарги на адресу інших учасників справи, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та докази, що підтверджують, викладені в клопотанні обставини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз