Справа № 639/4322/22 Головуючий суддя І інстанції Васильєва Н. М.
Провадження № 33/818/318/23 Суддя доповідач Грошева О.Ю.
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
04 квітня 2023 року
Суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові за участю правопорушника ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Литвиненка В.В. апеляційну скаргу адвоката Литвиненко В.В. в інтересах ОСОБА_1 постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП, -
Оскаржуваною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянина України, заступника військового комісара-начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави ( судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Як встановив суд ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника військового комісара - начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись відповідно до абз. 15 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування та, будучи відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 Закону суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, усупереч вимогам п.п. 7, 10 ч.1 ст. 46 вказаного Закону, 19.02.2022 року подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік на суму 1 075 076. 00 грн., які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання цієї декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.4 ст. 172-6 КУпАП,
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову від 22.02.2023 по цій справі скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за - ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що суд вважав допустимими докази, зібраними НАЗК при здійсненні моніторингу способу життя суб'єкта декларування, зокрема обґрунтований висновок від 14.11.2022 та документи, зібрані НАЗК під час здійсненні моніторингу.
При цьому, суд не прийняв до уваги заперечення сторони захисту щодо незаконності здійснення НАЗК моніторингу способу життя суб'єкта декларування, що є суттєвим при оцінці доказів на їх допустимість.
Суд вказав, що НАЗК було встановлено невідповідність способу життя ОСОБА_1 та проведено повну перевірку його декларації (стор. З оскаржуваної постанови).
При цьому, судом на зазначено яким саме документом встановлено невідповідність способу життя ОСОБА_1 та яким документом підтверджується проведення повної перевірки декларації.
Між тим, обґрунтований висновок від 14.11.2022 та запит від 22.10.2022 свідчать, що НАЗК здійснювався саме моніторингу способу життя суб'єкта декларування, а не повна перевірка. Також про це свідчить відповідь НАЗК № 41-05/102-23 від 03.01.2023 на адвокатський запит № 25/22-001 від 25.12.2022 року.
Отже, висновку суду про встановлену невідповідність способу життя ОСОБА_1 та проведено повну перевірку його декларації є такими, що не відповідають обставинам справи.
На стор. 4-5 постанови суд посилаючись на обізнаність ОСОБА_1 щодо укладених ним договорів купівлі-продажу автомобілів ВМW XЗ та укладеного його дружиною договору купівлі продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а також з посиланням на його детальні пояснення на запит НАЗК від 22.10.2022 року, робить висновок про його умисел на приховання змін у майновому стані його та дружини.
Проте, судом не вказано, яким чином змінився майновий стан ОСОБА_1 та його дружини, чи відповідає він відомостям, зазначеним в декларації та дійсності.
2-а. Такими висновками суд, бездіяльність щодо не внесення відомостей про зазначені правочини, вважає за ознаки правопорушення, передбаченого ч ч.4 ст. 172-6 КУпАП, хоча така бездіяльність не утворює складу цього правопорушення.
Також, суд не прийняв до уваги, що на момент подання декларації (19.02.2022) ОСОБА_1 дійсно не знав деталі купівлі-продажу його дружиною квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки, вони проживають окремо з 2019 року і мало спілкуються, про що ОСОБА_1 пояснював у залі суду (до речі, таке його пояснення також відображено в оскаржуваній постанові на стор. 1), а щодо його детальних пояснень на запит НАЗК від 22.10.2022 року, то ця подія відбувалась майже через 8 (вісім) місяців після подання декларації.
Оскільки. ОСОБА_1 надавав детальні пояснення вже після отримання запиту НАЗК від 22.10.2022 року, тому цей факт не може оцінюватись судом як умисел події правопорушення, яка відбулась 19.02.2022 року.
Крім того, судом проігноровано відомості в інших розділах декларації, які відображають дійсний майновий стан ОСОБА_1 та його дружини (включаючи відомості про нерухомість та автомобілі), що повністю співпадають з відомостям з інших джерел і є достовірними, що свідчить про відсутність приховування ОСОБА_1 відомостей про майновий стан його особисто та його дружини.
Таким чином, обставини викладені в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 207 від 20.12.2022 року не відповідають фактичним обставинам справи, що зумовлює її скасування та закриття провадження по справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 його захисника, досивши матеріали мправи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також показами самого правопорушника, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення №207 від 20.12.2022 року, яким встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП;
-обгрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 14.11.2022 року, з якого вбачається, що за результатами здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 встановлено, що суб'єкт декларування подав у декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 1 075 076,00 грн., що становить від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2021 рік;
-наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27 від 28.02.2022 року з якого вбачається, що капітана ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - начальника відділення рекрутингу та комплектування соціальної підтримки з 28.02.2022 року;
-функціональними обов'язками заступника начальника - начальника відділення рекрутингу та комплектування соціальної підтримки від 17.06.2022 року;
- договором купівлі-продажу від 03.04.2021 року з якого вбачається, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснила продаж квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 за 665 076 грн.;
-договором купівлі-продажу транспортного засобу №6350/2021/2978430 від 11.12.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 здійснив продаж автомобіля BMW X3 д.н.з. НОМЕР_2 за 410 000 грн.;
-електронними деклараціями ОСОБА_1 з сайту НАЗК за 2020 та 2021 рік, з яких вбачається, що ОСОБА_2 зазначив завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2021 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 075 076,00 грн., а саме: останній усупереч вимогам п.п. 7, 10 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» не зазначив відомостей про свій дохід, отриманий від продажу належного йому транспортному засобу - автомобіля марки BMW X3 2012 року виробництва, VIN-код НОМЕР_3 , відповідно договору купівлі-продажу від 11.12.2021 року №6350/2021/29784330 у сумі 410 000 грн., та не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї (дружиною) за результатом продажу належної їй квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу від 03.04.2021 року у сумі 665 076, 00 грн.;
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Вина є одним із елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Об'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, його об'єктивна сторона має активну форму прояву та полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП утворює, у тому числі подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язана з наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Крім того, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст. 10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається з матеріалів провадження діяння ОСОБА_1 полягало у тому, що, зазначив завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2021 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 075 076,00 грн., а саме: останній усупереч вимогам п.п. 7, 10 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» не зазначив відомостей про свій дохід, отриманий від продажу належного йому транспортному засобу - автомобіля марки BMW X3 2012 року виробництва, VIN-код НОМЕР_3 , відповідно договору купівлі-продажу від 11.12.2021 року №6350/2021/29784330 у сумі 410 000 грн., та не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї (дружиною) за результатом продажу належної їй квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу від 03.04.2021 року у сумі 665 076, 00 грн.
Таким чином ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік зазначив завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 1 075 076,00 грн.
Названі дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.
Отже посилання автора апеляційної скарги на той факт, що де - факто сукупний фінансовий стан ОСОБА_1 та члена його не змінився, як на підставу висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення у якому його було визнано винним є безпідставним, оскільки не має значення як фактично змінився фінансовий стан субєкта декларування або члена його сім'ї так як відповідальність за ч.4 ст. 172-6 КУпАП передбачена саме за факт подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Більше того, як пояснив ОСОБА_1 в суді першої інстанції він відомості про продаж автомобіля BMW X3 та отримані від продажу грошові кошти він у декларацію не вносив, оскільки вважав, що в його діях будуть ознаки незаконного збагачення.
Також в апеляційній скарзі сторона захисту посилається на необізнаність ОСОБА_1 про факт продажу дружиною квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Між тим названий аргумент був обґрунтовано відхилений судом першої інстанції, оскільки Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону у декларації зазначається відомості про : цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Згідно з абз. 4 ст. 1 Закону № 1700-VII ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, зокрема - дружина.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у щорічній декларації за 2020 рік вказав про наявність у приватній власності його дружини - ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Разом з цим, у щорічній декларації за 2021 рік ОСОБА_1 взагалі ніде не вказує на наявність у власності його дружини вищевказаної квартири, у письмових поясненнях до НАЗК детально описує факт продажу вказаного об'єкта нерухомості та походження коштів на придбання нової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , та жодним чином не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про продаж ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_3 та умисно не вніс вказані відомості до декларації, приховавши факт продажу його дружиною вищевказаної квартири. При цьому ОСОБА_1 особистим підписом у декларації засвідчив правильність зазначених у ній відомостей.
Крім того, навіть, якщо припустити, що ОСОБА_1 дійсно не володів актуальними даними стосовно операцій з нерухомістю, які здійснені його дружиною, він мав об'єктивну можливість скористатись роз'ясненнями, які містяться на офіційному сайті НАЗК з приводу декларування
Тобто, позиція правопорушника в частині аргументів на обґрунтування своєї невинуватості взагалі, фактично зводилась до того, що лише власна недбалість та незнання закону призвели до наслідків у виді складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 172-6 КУпАП .
Натомість згідно з ч.1 статті 68 Конституції України, незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.
Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.
Таким чином суд апеляційної інстанції визнає такими, що не ґрунтуються на законі
посилання в апеляційній скарзі на те, що бездіяльність ОСОБА_1 щодо не внесення відомостей про правочини з майном, а також про кошти, отримані внаслідок цих правочинів не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.
Стосовно аргументу про незаконність моніторингу НАЗК способу життя ОСОБА_1 оскільки відсутній законодавчо визначений механізм (порядок) такого моніторингу апеляційний суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено у Законі України «Про запобігання корупції» (із змінами і доповненнями).
Пунктом 8 частини першої статті 11 вказаного Закону встановлено, що до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі також - НАЗК) належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
У рішенні Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №814/886/17 зазначено, що здійснення контролю та перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб'єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім'ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до цього Закону.
Моніторинг способу життя суб'єктів декларування здійснюється НАЗК на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб'єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.
Порядок здійснення моніторингу способу життя суб'єктів декларування визначається НАЗК.
Моніторинг способу життя здійснюється із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.
Встановлення невідповідності рівня життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації. У разі встановлення невідповідності рівня життя НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.
У разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, НАЗК інформує про них спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
Так, НАЗК, відповідно до п.7-1 ч.1 ст. 11 ЗУ «Про запобігання корупції», встановивши невідповідність рівня життя ОСОБА_1 задекларованому ним майну і доходам, здійснила повну перевірку декларації ОСОБА_1 за 2021 рік та запропонувала останньому протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за вказаним фактом.
ОСОБА_1 таким правом скористався та 08.11.2022 року направив до НАЗК відповідні пояснення щодо походження наявних у нього грошових коштів, рухомого та нерухомого майна.
В подальшому, посадовими особами НАЗК за результатами моніторингу способу життя ОСОБА_1 зроблено обґрунтований висновок, який було направлено до Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України разом з іншими матеріалами для складання протоколу за ч.4 ст. 172-6 КУпАП відносно останнього.
Таким чином, підстав вважати, що Національне агентство здійснило моніторинг способу життя ОСОБА_1 не в межах повноважень, визначених ст. 11, 12, 13 вказаного Закону не встановлено.
Таким чином, доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції обставин справи, матеріали справи не містять.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Литвиненко В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задовлення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП, -залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Грошева