05 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/2080/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,
представників сторін:
позивача - Панасейко Оксана Юріївна, в порядку самопредставництва, виписка з ЄДР
відповідача - Лебедєв Дмитро Володимирович, ордер серії АХ №1115251 від 25.01.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (вх.№223Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2023, постановлене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Добреля Н.С., дата складання повного тексту рішення - 04.01.2023, у справі № 922/2080/22
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", м. Харків,
про стягнення коштів
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" про стягнення заборгованості за тимчасовим договором про постачання теплової енергії № 2410В від 01.02.2007 року за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 442 907, 17грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.01.2023 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 442 907, 17грн боргу та 6 643, 61грн судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги законодавчих норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було надано доказів сплати заборгованості за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, докази остаточної оплати спожитої теплової енергії за вказаний період в матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги КП “Харківські теплові мережі” про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про постачання теплової енергії №2410В від 01.02.2007 в розмірі 442 907, 17грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 04.01.2023, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000, 00грн просить покласти на позивача.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано доводів відповідача щодо відсутності підстав здійснення перерахунку комунальних платежів за спожиту теплову енергію та, відповідно, відсутності заборгованості.
Так, апелянт посилається на те, що енергопостачальна організація здійснила перерахунок розміру нарахувань за спожиті у січні-квітні 2022 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії на підставі рішень виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.11.2021 №933 та від 30.12.2021 №1050. Проте, як вбачається з акту виконаних робіт по відпуску теплової енергії за січень 2022 року, який підписаний споживачем та енергопостачальною організацією, та був наданий суду разом з позовною заявою, розрахунок вартості отриманої теплової енергії здійснений за тарифами, які затверджені рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.11.2021 №933 та від 30.12.2021 №1050, що свідчить про те, що нарахування за спожиту теплову енергію здійснювалося вже з врахуванням тарифів, визначених у цих рішеннях, а тому підстави для здійснення перерахунку відсутні.
Отже, як вважає апелянт, у січні 2022 року енергопостачальна організація відпустила, а споживач отримав теплову енергію на суму 763 968, 78грн (за новими тарифами).
У той же час, як вказує апелянт, у розрахунку заборгованості за період 12.2021 - 02.2022 зазначається, що за січень 2022 року нараховано теплової енергії в обсязі 1 265 216, 04грн, що свідчить, на думку апелянта, про зміну числових значень у документах.
Як зазначає апелянт, підписані споживачем та енергопостачальною організацією акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії є первинними документами, які свідчать, що сторонами погоджено та підтверджено відпуск теплової енергії у обсягах, визначених саме в підписаних актах. Проте, як вказує апелянт, у матеріалах справи міститься підписаний та скріплений печатками акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за січень 2022 року від 31.01.2022, за яким було надано і спожито теплову енергію у обсязі: 763 968, 78грн.
Крім того, апелянт посилається на те, що суд не звернув увагу, що у порядку досудового врегулювання спору КП "ХТМ" було надіслано до ТОВ "ХЗПТУ" претензію №522 від 10.08.2022 про стягнення заборгованості за теплову енергію за березень-липень 2022 року у розмірі 442 907, 17грн, а в позовній заяві позивачем зазначено, що це заборгованість виникла за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року.
До апеляційної скарги апелянтом додані: копія акту виконаних робіт по відпуску теплової енергії за січень 2022 року від 31.01.2022 (який вже наявний у матеріалах справи і був поданий позивачем суду першої інстанції), договір про надання правової допомоги від 21.11.2022, укладений між адвокатом Лебедєвим Д.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", товарний чек №3 від 10.01.2023 про оплату 5 000, 00грн за договором про надання правової допомоги, товарний чек №2 від 10.12.2022 про оплату 5 000, 00грн за договором про надання правової допомоги, товарний чек №1 від 21.11.2022 про оплату 10 000, 00грн за договором про надання правової допомоги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2023 у справі № 922/2080/22; встановлено позивачу строк до 27.02.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 27.02.2023 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "22" березня 2023 р. об 11:30год.
23.02.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що КП "Харківські теплові мережі" виконало перерахунок розміру нарахувань за спожиті у січні - квітні 2022 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова без зміни інших складових тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 24 листопада 2021 року №933 та від 30 грудня 2021 року №1050 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" для споживачів м. Харкова".
Позивач зазначає, що перерахунок розміру нарахувань відповідно із зміною цін на природній газ було зроблено КП "Харківські теплові мережі" у червні та липні 2022 року за грудень 2021 року в сумі 16 143, 86грн, січень 2022 року в сумі 384 876, 26грн та 117 063, 77грн, лютий 2022 року в сумі - 129 426, 02грн та було відображено в розрахунку нарахувань, рахунках-фактурах та актах виконаних робіт, які було надіслано стороні по справі та надано разом з позовною заявою до суду першої інстанції.
Як вказує позивач, в претензії №522 від 10.08.2022 КП "Харківські теплові мережі" не зазначається період заборгованості, як вказує відповідач по справі, а лише зазначається, що станом на 01.08.2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" обліковується заборгованість в розмірі 442 907, 17грн. Стосовно акта виконаних робіт по відпуску теплової енергії за грудень 2021 року на суму 229 274, 53грн, який був підписаний уповноваженими представниками обох підприємств та скріплений печатками, позивач зазначає, що у вказану суму заборгованості входить корегування по газу відповідно до Постанови №1209 КМУ з вказівкою на дане корегування. Виходячи з вищенаведеного відповідач по справі був обізнаний стосовно корегувань згідно Постанови №1209 КМУ, заперечень, щодо корегувань за грудень 2021 року з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" до КП "Харківські теплові мережі" не надходило.
Позивач також зазначає, що ним були враховані оплати відповідача та відображені в розрахунку заборгованості.
Ознайомившись з апеляційною скаргою відповідача, перевіривши факти викладені у апеляційній скарзі, виходячи із конкретних обставин справи, позивач вважає, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 20 000, 00грн є неспіврозмірна виконаної роботі адвоката.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 розгляд справи відкладено на 05 квітня 2023 року о 13:45год.
27.03.2023 від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що підстави для здійснення перерахунку розміру нарахувань за спожиті у грудні 2021 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова без зміни інших складових тарифів - відсутні.
Як вказує апелянт, рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради, на які посилається позивач у відзиві на апеляційну скаргу як на підставу здійснення перерахувань за спожиту теплову енергію та у зв'язку з чим у відповідача нібито з'явилася заборгованість у розмірі 442 907, 17грн, були враховані при здійснені нарахувань за теплову енергію і відповідно були сплачені відповідачем
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 05.04.2023 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2023 - залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківський завод підйомно-транспортного устаткування” займає приміщення за адресою: м. Харків, пр-т НовоБаварський 118.
КП “Харківські теплові мережі” на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2021-2022 та тимчасового договору про постачання теплової енергії №2410В від 01.02.2007 (далі - Договір) здійснює постачання теплової енергії до приміщень відповідача, що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т НовоБаварський 118.
Відповідно до умов Договору, КП “Харківські теплові мережі” (Енергопостачальна організація) зобов'язалося постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 Договору.
Відповідно до пункту 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць по результатам якого підписується відпуски - отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.
У відповідності до пункту 6.3 Договору, споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 6.4 Договору, якщо споживач розраховується за показниками приладу обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця;
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Відповідно пункту 6.6 Договору, погашення боргу повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.
Об'єкт, в який позивач здійснює постачання теплової енергії, зазначені у Додатку № 4 до Договору.
Судом першої інстанції встановлено, що будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення по об'єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.
Факт надання послуги теплопостачання у приміщення відповідача підтверджується актами на включення та відключення теплової енергії до будинку в цілому. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками повноважених представників КП “Харківські теплові мережі” та балансоутримувачем будинку.
Відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, а також акт звірки.
У свою чергу, як вказує позивач, відповідачем рахунки за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року оплачені не були, у зв'язку з чим по особовому рахунку відповідача 17600-6904 рахується заборгованість, яка за розрахунком позивача складає 442 907, 17грн.
Враховуючи наявність заборгованості відповідача за вказаний період, позивач звернуся до суду з даним позовом.
Відповідач, заперечуючи проти позову вказує на те, що останнім здійснювались оплати за договором, та заборгованість за вказаний позивачем період відсутня.
Так, відповідач зазначає, що 14.12.2021 відповідачем було здійснено попередню оплату за теплову енергію 12/2021 у розмірі 120 000, 00грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5328 від 14 грудня 2021 року.
29 грудня 2021 року було здійснено попередню оплату за теплову енергію у розмірі 100 000, 00грн (платіжне доручення № 5644 від 29 грудня 2021 року).
17 січня 2022 року здійснено попередню оплату за теплову енергію 01/2022р. у розмірі 600 000, 00грн (платіжне доручення №141 від 17 січня 2022).
25 січня 2022 року сплачено 300 000, 00грн.
Тобто, за період грудень 2021 року - січень 2022 року ТОВ “ХЗПТУ” спожито теплової енергії у обсязі 993 243, 31грн та водночас сплачено 1 120 000, 00грн.
Крім того, відповідач вказує на те на те, що у Розрахунку нарахувань по ТОВ “ХЗПТУ” та у Акті виконаних робіт по відпуску теплової енергії за січень 2022 року від 31.01.2022, підписаному сторонами договірних зобов'язань, вказується обсяг спожитої теплової енергії на суму 763 968, 78грн.
У той же час, як вказує відповідач, у Розрахунку заборгованості, наданому позивачем до суду, зазначається, що за січень 2022 року нараховано теплової енергії на суму 1 265 216, 04грн, що свідчить про зміну числових значень у документі.
Як вказує відповідач, у лютому 2022 року йому було нараховано за теплову енергію 795 254, 47грн.
Згідно з платіжним дорученням №555 від 08 лютого 2022 року, ТОВ “ХЗПТУ” здійснено попередню оплату за теплову енергію 02/2022 р. у розмірі 600 000, 00грн.
Отже, у зв'язку з вищенаведеними оплатами, відповідач зазначає про відсутність заборгованості.
Стосовно вищенаведених тверджень відповідача та пояснень щодо врахування оплат позивачем з урахуванням виписки банку, яка надана позивачем, судом першої інстанції було встановлено таке.
За листопад 2021 року підприємством було нараховано за теплову енергію відповідно до договору №2410/в - 55 249, 42грн, сплачено відповідачем 11.11.2021 - 150 000грн з призначенням платежу "попередня оплата за теплову енергію 11/2021, згідно договору № 2410 від 01.02.2007р.", які були віднесені підприємством з урахуванням призначення платежу за 11.2021 (55 249, 42грн -150 000, 00грн = - 94 750, 58грн), переплата 94 750, 58грн, оскільки у відповідача заборгованість за минулі місяці відсутня, а в призначенні платежу за 11.2021 зазначалося сума надходжень як попередня оплата, то різниця переплати була віднесена на наступний місяць 12.2021.
За грудень підприємством було нараховано за теплову енергію відповідно до договору №2410/в 2021 - 229 274, 53грн, сплачено відповідачем 14.12.2021 -120 000грн з призначенням платежу "попередня оплата за теплову енергію 12/2021р, згідно договору №2410 від 01.02.2007р.", які були віднесені підприємством з урахуванням призначення платежу за 12.2021 (229 274, 53грн -120 000, 00грн = 109 274, 53грн) та 109 274, 53грн - 94 750, 58грн (переплата за 11.2021) = 14 523, 95грн залишок заборгованості за грудень.
Також, в грудні відповідачем було сплачено 29.12.2021 - 100 000, 00грн з призначенням платежу "попередня оплата за теплову енергію 01/2022р, згідно договору №2410 від 01.02.2007р.", які були віднесені підприємством з урахуванням призначення платежу за 01.2022.
За січень 2022 підприємством було нараховано за теплову енергію відповідно до договору №2410/в - 1 265 216, 04грн, сплачено відповідачем 17.01.22 - 600 000, 00грн. та 25.01.2022 - 300 000, 00грн з призначенням платежу "попередня оплата за теплову енергію 01/2022р, згідно договору №2410 від 01.02.2007р.", які були віднесені підприємством з урахуванням призначення платежу за 01.2022 (1 265 216, 04грн - 1 000 000, 00грн = 265 216, 04грн) де 265 216, 04грн залишок заборгованості за січень.
За лютий 2022 підприємством було нараховано за теплову енергію відповідно до договору №2410/в - 763 167, 18грн, сплачено відповідачем - 600 000грн з призначенням платежу "попередня оплата за теплову енергію 02/2022р., згідно договору №2410 від 01.02.2007р.", які були віднесені підприємством з урахуванням призначення платежу за 02.2022 (763 167, 18грн - 600 000, 00грн = 163 167, 18грн), де 163 167, 18грн залишок заборгованості за лютий.
Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем по справі були враховані оплати відповідача у відповідності до призначення платежу останнім.
Щодо заперечень відповідача стосовно неправомірності проведеного позивачем коригування тарифів, судом першої інстанції встановлено таке.
Розрахунок нарахувань за період з листопада 2021 по липень 2022, який знаходиться в матеріалах справи, був виконаний з урахуванням показань приладу обліку (Qоп), встановленого за адресою: м. Харків, пр-т Ново-Баварський 118, та тарифу, що вираховується по формулі:
Sоп= Qоп х Тариф
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціни природного газу” від 10 листопада 2021 року № 1209 та на підставі зміни ціни постачання природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) КП “Харківські теплові мережі” виконало перерахунок розміру нарахувань за спожиті у січні - квітні 2022 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова без зміни інших складових тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 24 листопада 2021 року № 933 та від 30 грудня 2021 року № 1050 “Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству “Харківські теплові мережі” для споживачів м. Харкова”.
Суми нарахувань для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова за січень - квітень 2022 року скориговані з урахуванням коефіцієнтів згідно додатку, який розміщено на сайті підприємства.
Зміни нарахувань відображені у платіжних документах за червень, липень 2022 року.
Сума перерахунку (різниця в нарахуваннях) для споживача (С) визначається за такою формулою:
С = (К - 1) * П,
де К - коефіцієнт перерахунку;
П - плата за послугу з постачання гарячої води, визначена у відповідному місяці згідно з діючими тарифами на зазначену послугу.
Так, сума перерахунку за лютий 2022 року.
С= (0, 8550 - 1) * 795 254, 47грн = - 115 311, 90грн,
де 0, 8550 - коефіцієнт перерахунку за лютий 2022 року;
795 254, 47грн - сума нарахувань за лютий 2022 року.
Отже, в даному випадку в січні, лютому, березні та квітні 2022 року позивачем по справі були зроблені корегування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано акти виконаних робіт за спірний період відповідачу.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем були направлені акти виконаних робіт за спірний період, рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, акт звірки, а також претензія саме на вказану суму заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, акт виконаних робіт за грудень 2021 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем актів за січень-лютий 2022 року із обґрунтованою відмовою від їх підписання чи відповіді на претензію щодо незгоди із розрахунком заборгованості за спірний період.
Будь-яке листування щодо здійснення перерахунку суми боргу, у зв'язку із незгодою відповідача із сумою заборгованості, в матеріалах справи також відсутнє.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правовідносини сторін також регулюються Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що позивач протягом 2021-2022 років на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок опалювального сезону в місті Харкові та про припинення опалювального сезону в місті Харкові здійснював постачання теплової енергії відповідачу.
Згідно наданого позивачем розрахунку нарахувань по Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", за спожиту теплову енергію, позивачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року на загальну суму 442 907, 17грн.
Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Такий же обов'язок відповідача закріплено і в абзаці 5 пункту 40 Правил користування тепловою енергією, відповідно до якого відповідач зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Апеляційним господарським судом детально досліджено доданий позивачем до позовної заяви Розрахунок нарахувань (а.с.14-15), звірено усі зазначені в ньому дані із наявними у матеріалах справи актами наданих послуг по відпуску теплової енергії, рахунками-фактурами, актом звіряння (а.с.62), платіжним дорученням, відповідно до яких відповідачем було здійснено оплату за теплову енергію, і встановлено, що усі зазначені у Розрахунку відомості відповідають первинним документам.
Так, згідно Розрахунку, підписаних сторонами у справі актів відпуску теплової енергії та акту звіряння, у січні 2022 року апелянтом було спожито теплову енергію на суму 763 968, 78грн, у лютому 2022 року - на суму 795 254, 47грн, у березні 2022 року - 897 383, 99грн, у квітні 2022 року - 193 927, 82грн.
Станом на січень 2022 року переплата відповідача становила 85 476, 05грн, станом на лютий 2022 року - 221 507, 27грн, станом на березень 2022 року - 26 252, 80грн.
З урахуванням суми переплати станом на січень 2022 року, здійснених платежів, спожитої теплової енергії відповідачем у грудні 2021 року - квітні 2022 року, а також здійсненого позивачем коригування у червні-липні 2022 року у бік зменшення заборгованості, доведеною та обґрунтованою є заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 442 907, 17грн.
Дійсно, як вказує апелянт, у розрахунку заборгованості (а.с.13) зазначено, що у січні 2022 року відповідачу нараховано 1 265 216, 04грн за спожиту теплову енергію, а у лютому 2022 року - 763 167, 18грн.
Однак, зазначене не впливає на вірність здійснених розрахунків, оскільки відомості, вказані у Розрахунку нарахувань (а.с.14-15) повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у актах відпуску теплової енергії, рахунках-фактурах, акті звіряння.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом, зокрема у постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
У спірних правовідносинах надані позивачем акти відпуску теплової енергії, акт звіряння (об'єднаний) свідчать на наявність заборгованості у відповідача за отриману теплову енергію, що складає 442 907, 17грн.
І апелянт не заперечує проти відомостей, зазначених в актах.
Стосовно неправомірності проведеного КП "Харківські теплові мережі" коригування тарифів, останнім надані відповідні пояснення.
Так, на виконання постанови Кабінету міністрів України "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціни природного газу" від 10.11.2021 №1209, встановлено що, механізм зміни теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) застосовується до споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) з урахуванням диференціації тарифів, що визначається згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги".
Зокрема, постановою №1209 було внесено зміни до актів Кабінету Міністрів України, а саме у Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. №1198 (далі - Правила № 1198).
Відповідно до пункту 36 Правил №1198, одним із зобов'язань теплопостачальної організації є зміна розміру нарахувань за теплову енергію у зв'язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів, згідно з вимогами цих Правил.
Відповідно пункту 47 Правил №1198, у разі щомісячної зміни для теплопостачальної організації згідно з умовами договору постачання природного газу ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії, теплопостачальна організація змінює розмір нарахувань за спожиту теплову енергію для відповідної категорії споживачів теплової енергії. Підставою для зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного теплопостачальною організацією у відповідному місяці є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифів на теплову енергію, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів.
Таким чином, КП "Харківські теплові мережі" виконало перерахунок розміру нарахувань за спожиті у січні - квітні 2022 року теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова без зміни інших складових тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 24 листопада 2021 року №933 та від 30 грудня 2021 року №1050 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" для споживачів м. Харкова".
Відповідно до пункту 48 Правил №1198, для зміни розміру нарахувань за теплову енергію теплопостачальна організація: 1) визначає вартість природного газу у відповідному місяці (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника); 2) перераховує вартість теплової енергії для відповідної категорії споживачів з урахуванням коефіцієнта перерахунку (К), що визначається за такою формулою: К=ВП/ВТ де: Вп - перерахована планована вартість одиниці теплової енергії (з урахуванням прибутку), на основі якої встановлено тарифи для відповідної категорії споживачів (з урахуванням диференціації таких тарифів), що враховує перераховану вартість природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що визначена для відповідного місяця, за незмінних інших складових тарифу; Вт - планована вартість одиниці теплової енергії (з урахуванням прибутку) для відповідної категорії споживачів відповідно до встановлених уповноваженими органами тарифів (з урахуванням диференціації таких тарифів).
Суми нарахувань для інших споживачів (крім населення, бюджетних установ та релігійних організацій) м. Харкова за січень - квітень 2022 року скориговані з урахуванням коефіцієнтів згідно додатку, який розміщено на сайті підприємства.
Сума перерахунку (різниця в нарахуваннях) для споживача (С) визначається за такою формулою: С = (К - 1) х П, де К - коефіцієнт перерахунку; П - плата за теплову енергію для споживача, визначена у відповідному місяці згідно з діючими тарифами на теплову енергію.
Таким чином, зміни нарахувань були відображені КП "Харківські теплові мережі" у платіжних документах за червень, липень 2022 року. Перерахунок розміру нарахувань відповідно із зміною цін на природній газ, було зроблено КП "Харківські теплові мережі" у червні та липні 2022 року за грудень 2021 року в сумі 16 143, 86грн, січень 2022 року в сумі 384 876, 26грн та 117 063, 77грн, лютий 2022 року в сумі - 129 426, 02грн та було відображено в Розрахунку нарахувань, рахунках-фактурах та актах виконаних робіт, наявних у матеріалах справи.
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем актів за січень-лютий 2022 року із обґрунтованою відмовою від їх підписання чи відповіді на претензію щодо незгоди із розрахунком заборгованості за спірний період.
Будь-яке листування щодо здійснення перерахунку суми боргу, у зв'язку із незгодою відповідача із сумою заборгованості, в матеріалах справи також відсутнє.
А в претензії №522 від 10.08.2022 КП "Харківські теплові мережі" не зазначається період заборгованості, як вказує апелянт, а лише зазначається, що станом на 01.08.2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" обліковується заборгованість в розмірі 442 907, 17грн.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2023 у справі № 922/2080/22 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правову допомогу покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 04.01.2023 у справі №922/2080/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Повний текст постанови складено 17.04.2023.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза