Ухвала від 17.04.2023 по справі 924/232/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"17" квітня 2023 р. Справа № 924/232/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Коломис В.В.,

розглянувши заяву ФОП Яцишина О.В. про відвід колегії суддів від розгляду справи №924/232/22, поданої в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.23 (грошові вимоги ФОП Яцишина О.В.) у справі №924/232/22

за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854"

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (грошові вимоги ФОП Яцишина О.В.) у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів".

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Яцишина Олега Володимировича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.01.2023 (грошові вимоги ФОП Яцишина О.В.) у справі №924/232/22 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Проскурів" поновлено ухвалою від 03.04.2023 та призначено розгляд апеляційної скарги на 24.04.2023.

11.04.2023 на адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від ФОП Яцишина О.В. надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Юрчука М.І., судді Тимошенка О.М., судді Крейбух О.Г. у справі №924/232/22 (в частині розгляду заяви з грошовими вимогами ФОП Яцишина О.В.).

У вказаній заяві заявник зазначає про наявність прямої чи побічної заінтересованості суддів у результаті розгляду справи. Зокрема, заявник вказує на "домовленість" суду апеляційної інстанції із судом першої інстанції про надання переваги процесуального руху потрібним провадженням у межах однієї справи про банкрутство одного і того ж боржника в інтересах родини ОСОБА_1, яка внаслідок крадіжки ще у 2012 році завелася "легальним бізнесом". Іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, на думку О. Яцишина, є витребування матеріалів справи із суду першої інстанції листом, а не процесуальним документом та поновлення зупиненого апеляційного провадження (ухвала від 04.04.2023) без достатніх мотивів за настання яких відпали обставини, що зумовлювали попереднє зупинення апеляційного провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 у справі №924/232/22 заяву Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про відвід колегії суддів від розгляду справи №924/232/22 (головуючий суддя Юрчук М.І., судді колегії Тимошенко О.М. та Крейбух О.Г.) від 10.04.2023 - визнано необґрунтованою. Передано справу №924/232/22 (що стосується розгляду грошових вимог ФОП Яцишина О.В.) до відділу документального обігу та організаційного забезпечення для вирішення питання про відвід суддів Юрчука М.І., Тимошенка О.М. та Крейбух О.Г. у порядку, встановленому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2023 заяву ФОП Яцишина О.В. про відвід колегії суддів від розгляду справи №924/232/22 (головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.) передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Коломис В.В.

Розглянувши заяву ФОП Яцишина О.В. про відвід складу суду у справі №924/232/22, не вбачаю підстав для її задоволення з огляду на таке.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст.ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.

Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").

Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд апеляційної інстанції підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Оцінивши доводи заявника вважаю, що останній у заяві про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. від розгляду справи №924/232/22 (в частині розгляду заяви з грошовими вимогами ФОП Яцишина О.В.) не навів будь-яких підстав чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності даної колегії суддів апеляційної інстанції при розгляді справи №924/232/22, що є підставою для їх відводу в розумінні статті 35 ГПК України, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів, а твердження заявника у цій частині є не що іншим, як припущенням.

Безпідставними є також посилання заявника на неправомірність витребування матеріалів справи із суду першої інстанції після надходження апеляційної скарги листом, надісланим електронною поштою, а не процесуальним документом суду (ухвалою, рішенням, постановою і т.д.), оскільки норми ч.2 ст.232 ГПК України не містять імперативного припису, що у разі надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, витребування справи із суду першої інстанції має здійснюватися шляхом постановлення ухвали. Не містить таких імперативних приписів і Глава 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діє з 15.12.2017).

Відповідно до підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Також не беруться до уваги і посилання заявника на неправомірність та необгрунтованість поновлення апеляційного провадження ухвалою від 04.04.2023 у даній справі, оскільки згідно ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких у даному випадку адвоката відповідача не влаштовує.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.01.2021 у справі №761/16124/15-ц.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у справі №924/232/22 (в частині розгляду заяви з грошовими вимогами ФОП Яцишина О.В.) не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу колегії суддів від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів під час розгляду даної справи, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи, з огляду на що, в задоволенні даної заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича про відвід головуючого судді Юрчука М.І., судді Тимошенка О.М., судді Крейбух О.Г. у справі №924/232/22 (в частині розгляду заяви з грошовими вимогами ФОП Яцишина О.В.). - відмовити.

Суддя Коломис В.В.