Справа № 513/488/23
Провадження № 3/513/449/23
Саратський районний суд Одеської області
17 квітня 2023 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1 , виданий 29 липня 2022 року, органом 5144, якому роз'яснено вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, клопотань не надходило,
за ч.1 ст.204-1 КУпАП,
Посадовою особою НОМЕР_2 прикордонного загону, відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В), складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №266923Е від 14 квітня 2023 року, відповідно до якого 14.04.2023 року, близько 22 годин 40 хвилин, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) на напрямку прикордонного знаку 0649/15 (територія Петропавлівської об'єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області) на відстані близько 50 метрів від лінії державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Республіку Молдову, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України. Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст.9, ст.12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року. Протокол складено за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.204-1 КУпАП визнав та просив суворо його не карати.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.
Згідно статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Статтею 12 вищевказаного закону визначається, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами направо в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України. Пропуск осіб, які незаконно перетинають державний кордон України з наміром бути визнаними біженцями чи особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, і у яких відсутні документи, що посвідчують особу, або якщо такі документи є фальшивими, здійснюється без таких документів.
Диспозиція частини 1 статті 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП становлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Статтею 3 даного Закону закріплено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила).
Відповідно до п.2 вказаних Правил, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним із таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в тому числі паспорт громадянина України.
Регулювання порядку здійснення права громадянами України на перетинання державного кордону здійснює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України встановлюються правила перетинання державного кордону громадянами України.
Згідно ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» перетинання державного кордону громадянами України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у ст. 2 цього закону, а саме: паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Пункт 2 Правил, визначає, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється за переліком документів що підтверджують громадянство України та надають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Оцінивши докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №266923Е від 14.04.2023 року; копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1 , виданий 29 липня 2022 року, органом 5144 на установчі дані ОСОБА_1 , рапортом доданим до протоколу.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Обираючи вид адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за однорідне правопорушення, вину визнав.
Щире розкаяння ОСОБА_1 , в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, відповідно до ст.34 КУпАП є обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставин, які б відповідно до ст.35 КУпАП обтяжували відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, а також особу ОСОБА_1 , визнання ним вини та щире розкаяння, те, що його діяння суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди і така шкода фактично не була заподіяна, відсутність будь-яких доведених негативних наслідків внаслідок діяння ОСОБА_1 , з урахуванням ставлення порушника до вчиненого, беручи до уваги те, що накладення стягнення може позбавити його сім'ю засобів для існування, поставить її у скрутне матеріальне становище, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП та застосувати ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
На думку суду, застосування такого виховного заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 22 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчинення нових.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст. 22, 256, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
У відповідності до ст. 22 КУпАП, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП та ч.1 ст. 287 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили
Суддя В. С. Миргород