апеляційне провадження №33/824/910/2023
справа №755/11977/22
12 квітня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Філіна Едуарда Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №149457 від 24 жовтня 2022 року 01 год. 15 хв., водій ОСОБА_1 23 жовтня 2022 року о 23 годині 40 хвилин у м. Києві, по вулиці Райдужна, 1 у м. Києві, керував автомобілем "Фольцваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, або за допомогою приладу "Драгер" водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою, адвокатом Філіном Е.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Вказує, що з постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року не погоджується та уважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Вказує на відсутність безперервного відеозапису та відсутність доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Посилається на неправильне формулювання суті правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у протоколі вказано, що особа керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП та в пункті 2.9 (а) ПДР України вказано про керування саме у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 його право самостійно протягом 2 годин пройти дослідження на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Вказує, що письмові пояснення свідків не можуть уважатися доказами, оскільки свідки не були очевидцями того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні адвокат Філін Е.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис, що міститься у матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із диспозицією статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або у разі відмови від проходження огляду для визначення такого стану.
У відповідності до положень статті 254 КУпАП у разі виявлення правопорушення уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності складається протокол.
Право поліцейського виявляти водіїв із ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів унормовано Законами України "Про Національну поліцію", "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Натомість обов'язком водіїв є дотримання вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, Правил дорожнього руху України, а у випадку їх недотримання настає, зокрема, адміністративна відповідальність.
Європейський суд з прав людини у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_1 23 жовтня 2022 року керував автомобілем "Фольцваген" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, або за допомогою приладу "Драгер" водій відмовився.
За таких обставин суд зробив висновок, що ОСОБА_1 допустив порушення пункту 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказує на таке.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №149457 від 24 жовтня 2022 року 01 год. 15 хв., з якого установлено, що водій ОСОБА_1 23 жовтня 2022 року о 23 годині 40 хвилин у м. Києві, по вулиці Райдужна, 1 у м. Києві, керував автомобілем "Фольцваген Гольф" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, або за допомогою приладу "Драгер" водій відмовився;
- на відео файлі "149457", на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- у письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова та нестійка хода виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 в розумінні пункту 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, або за наявності заперечень особи в закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 .
При прийнятті постанови суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень скаржника, грунтується на наявних у провадженні доказах.
Доводи скарги про те, що працівниками поліції порушено процедуру застосування відеореєстраторів, оскільки не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, згідно пункту 5 розділу II якої, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, апеляційний суд уважає необгрунтованими.
До матеріалів справи додано відеозапис, на якому відображаються події з моменту прибуття працівниками патрульної поліції за викликом, та даних, зафіксованих на відеозапису протягом двох годин, достатньо на установлення вини ОСОБА_1 , а саме підтвердження факту керування транспортним засобом та відмову від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Зокрема, на відрізку часу 01:03:10 працівник патрульної поліції повідомляє ОСОБА_1 що є підозра, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Протягом 2 наступних хвилин працівник патрульної поліції неодноразово запитував у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі "Драгер" чи у лікаря-нарколога. На що ОСОБА_1 сказав, що він не керував транспортним засобом.
На відрізку часу 01:04:43 на запитання працівника патрульної поліції "Я можу це трактувати як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння?" ОСОБА_1 уникнув відповіді на запитання та почав спілкуватись по телефону.
У відеофайлі "149457" на проміжку часу 01:12:48 зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 з протоколами про вчинення адміністративних правопорушень. Під час ознайомлення з протоколом ААД №149457 від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 погодився з обставина викладеними у протоколі (відрізок часу 01:13:08).
На відрізку часу 01:17:00 під час спілкування з патрульними на запитання патрульного повідомив, що перелякався та заїхав на стоянку.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, апеляційним судом відхиляються, оскільки вина останнього полягає у відмові водія від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, або за допомогою приладу "Драгер".
Зібрані у справі докази в сукупності свідчать про керування ОСОБА_1 транспортним засобом та підтверджують факт відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Аналогічні твердження скаржника були оцінені судом першої інстанції та обгрунтовано відхилені.
Також суд першої інстанції надав оцінку доводам про те, що працівники поліції не правильно сформулювали суть правопорушення та обґрунтовано відхилив їх, навівши правильно мотиви.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вказує, що згідно абзацу 2 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 " Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судом, оскільки доказами не підтверджені та їх сутність не є значимою для визначення законності прийнятої постанови, оскільки не впливають на можливість встановлення факту правопорушення, який передбачає настання юридичних наслідків.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Філіна Едуарда Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 11 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК