Справа № 2610/27695/2012
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4252/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
11 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Семенюк Т.А.
Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Максюк І.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року в справі за скаргоюОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконуючий обов'язки заступника начальника відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Зубик Олег Іванович, ОСОБА_2 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на дії та рішення державного виконавця,-
У січні 2019 року до суду першої інстанції надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконуючий обов'язки заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубик О.І., ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця.
У зв'язку з реорганізацією органів державної виконавчої служби, було замінено назву відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області на відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Крім того, під час розгляду справи як заінтересовану особу було залучено Шевченківський ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
У вимогах скарги скаржник просив:
-визнати незаконними дії в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубика О.І.щодо винесення повідомлення про внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників, винесення постанови про накладення арешту від 19.12.2018 року, винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.12.2018 року, винесення постанови про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 19.12.2018 року, винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 19.12.2018 року, винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання від 19.12.2018 року;
-визнати незаконним та скасувати повідомлення про внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників від 19.12.2018 року, винесеного в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 року;
-визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 19.12.2018 року, винесену в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 року;
-визнати незаконною та скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.12.2018 року, винесену в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 року;
-визнати незаконною та скасувати постанову про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 19.12.2018 року, винесену в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 року;
-визнати незаконною та скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 19.12.2018 року, винесену в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І.у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 року;
-визнати незаконною та скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання від 19.12.2018 року, винесену в.о. заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2610/27695/2012, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14.10.2013 року.
Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області знаходиться виконавчий лист №2610/27695/2012 виданий 14.10.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.10.2012 року і до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.11.2013 року було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.
Як зазначає заявник, він не погоджується із постановами про встановлення обмеження, оскільки заборгованості зі сплати аліментів немає.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця, відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що державний виконавець не надав суду доказів ухиляння скаржника від виконання рішення суду, не надав доказів надсилання викликів на прийом до нього чи ухилення від отримання поштової кореспонденції або будь яких інших дій, які б підтверджували зумисне ухилення від сплати аліментів.
Оскаржувані постанови про тимчасові обмеження теж не містять доказів вчинення ним умисних дій, спрямованих на невиконання своїх обов'язків, приховування грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також доказів ухиляння.
У зв'язку з чим, вважає, що виконавець Зубик О.І. вчинив незаконні дії, оскільки наклав на ОСОБА_1 тимчасові обмеження всупереч чинному законодавству не за ухиляння від сплати аліментів, а за наявність боргу, що не є підставою для таких санкцій, незважаючи на те, що не було вини апелянта у виникненні боргу, а це встановлено постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року в справі 2610/27695/2012
Вважає, що суд не з'ясував, що рішення по стягненню аліментів не належать до компетенції відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень суду, а також не врахував,що держащий виконавець вчиняв виконавчі дії і приймав рішення всупереч ч. 1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».
У відзивіна апеляційну скаргу представник заінтересованої особи просив ухвалу суду залишити без змін.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
На підставі ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебував виконавчий лист, щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВП НОМЕР_1).
19.12.2018 року Зубик О.І. повідомив ОСОБА_5 про те, що станом на 19.12.2018 року в нього наявна заборгованість у розмірі 52 369,67 грн., відповідно до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» його внесено до Єдиного реєстру боржників.
Крім того, у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три (шість) місяців та становить 52 369,67 грн., постановами від 19.12.2018 року заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зубик О.І. наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, встановив тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, встановив тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановив тимчасове обмеження боржника у праві полювання, встановив тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Судом першої інстанції встановлено, що Постанова про арешт майна боржника від 19.12.18. скасована.
ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою, в якій оскаржував дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зубика Олега Івановича щодо проведення розрахунку заборгованості, яка станом на листопад 2018 року становить 52 369,67 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 13.12.2019 року, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанції (справа №2610/27695/2012, провадження №4-с/761/281/2019), відмовлено в задоволенні скарги оскільки розрахунок заборгованості зі сплати аліментів проведений з дотриманням вимог чинного законодавства.
При цьому судом встановлено, що виконуючим обов'язки начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Зубиком О.І. у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 05 грудня 2018 року проведений з дотриманням чинного законодавства.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» з боку державного виконавця, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби органи державної виконавчої служби дозволяли, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту 1 статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень успосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що державний виконавець не надав суду доказів ухиляння скаржника від виконання рішення суду, не надав доказів надсилання викликів на прийом до нього чи ухилення від отримання поштової кореспонденції або будь яких інших дій, які б підтверджували зумисне ухилення від сплати аліментів, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.
Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що виконавець Зубик О.І. вчинив незаконні дії, оскільки наклав на ОСОБА_1 тимчасові обмеження всупереч чинному законодавству не за ухиляння від сплати аліментів, а за наявність боргу, що не є підставою для таких санкцій, оскаржувані постанови про тимчасові обмеження теж не містять доказів вчинення ним умисних дій, спрямованих на невиконання своїх обов'язків, приховування грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також доказів ухиляння, виходячи з наступного.
В рамках виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, державний виконавець встановив, що станом на 05 грудня 2018 року у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три (шість) місяців та становить 52 369,67 грн.
Частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено особливий порядок дій, метою яких є створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
При цьому, вказані у цій статті обмеження будуть вважатись такими, що застосовані із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема частини дев'ятої статті 71, у разі, коли таке рішення буде вмотивоване державним виконавцем у відповідних постановах належним чином.
Також пунктом 5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено право виконавця винести повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Встановивши наявність у ОСОБА_1 заборгованості за аліментами понад шість місяців, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії Зубика О.І. щодо винесення на цій підставі оскаржуваних заявником постанов та повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників від 19 грудня 2018 року є правомірними, адже вжиття таких заходів відповідає меті посилення захисту права дитини на належне утримання.
При встановленні державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас вказана стаття не зобов'язує державного виконавця перевіряти наявність таких прав у боржника, а містить припис у вигляді імперативного обов'язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, адже застосування заходів, прямо передбачених частиною дев'ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», слугують належному захисту прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов'язку із стягнення за несплату аліментів, зменшенню заборгованості зі сплати аліментів.
У разі усунення заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, яка дала підстави виконавцю для винесення постанови про обмеження певних прав, виконавцем будуть вжиті заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 2-5795/09.
Як встановлено судом першої інстанції, Постановами від 17.02.2022 року старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Рослюк Т.С. скасував тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження боржника у праві полювання, тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Як зазначено в постановах, заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена в повному обсязі та станом на 17.02.2022 року відсутня.
Крім того, Єдиний реєстр боржників не містить інформації про ОСОБА_1 .
Таким чином судом встановлено, що на даний час права скаржникапоновлені, обмеження скасовані у зв'язку зі сплатою заборгованості за аліментами.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував, що рішення по стягненню аліментів не належать до компетенції відділупримусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень суду, а також не врахував, що державний виконавець вчиняв виконавчі дії і приймав рішення всупереч ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрите за місцем проживання ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність.
Оскільки порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст виготовлено 13 квітня 2023року.
Головуючий
Судді