Справа № 759/3981/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/2056/2023 Доповідач: ОСОБА_2
06 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2023 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Солом'янським районним судом міста Києва у 2009 році за ст. 309 ч.2 КК України до 5 років позбавлення воліз іспитовим строком 3 роки (зі слів),
який підозрюєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіСвятошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Солом'янським районним судом міста Києва у 2009 році за ст. 309 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (зі слів), у кримінальному провадженні №12021000000000103 від 01.02.2021, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді діє 60 днів, тобто з 03.03.2023р. до 01.05.2023 року включно, без визначення розміру застави та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ "Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Також під час апеляційного розгляду захисником ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подано доповнення до апеляційної скарги, в яких останній просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, за якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням його волі.
У випадку, не знайшовши можливості застосування запобіжного заходу, що не пов'язаний із триманням під вартою, просить розглянути можливість застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід, як застава, виходячи з призначення розміру застави, як для тяжкого злочину та його мінімальної межі - 20 мінімальних розмірів прожиткового мінімумів, враховуючи його соціальний статус.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою не було одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави, повний текст слідчим суддею не видавався і не визначався строк проголошення повного тексту.
Також апелянт зазначає про те, що слідчий суддя не мала права посилатися на ст. 376 КПК України, оскільки дана стаття не регулює діяльність слідчого судді, діяльність якого можлива тільки на стадії досудового розслідування. Тобто слідчий суддя повинна була оголосити повний текст ухвали та видати її сторонам.
В доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує на те, що всі перераховані докази на обґрунтування підозри є не належними, тобто не мають в собі доказової цінності. У висновку експерта від 03.03. 2023 р., вага амфетаміну складає 14, 3729 г., однак такої ваги, на день повідомлення підозри ОСОБА_7 та в день обрання запобіжного заходу, не достатньо для кваліфікації злочину за ст. 307 ч. 3 КК України, а значить суд зобов'язаний був обрати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, виходячи з граничних меж, як для тяжкого злочину, як мінімум.
Також апелянт вважає, що даний запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід не пов'язаний із обмеженням волі.
Крім того апелянт звертає увагу на те, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочинів не визнає. Таким чином немає підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність, так як злочинів він не вчиняв. Водночас, підозрюваний хоча раніше був судимий у 2009 році, тобто 14 років тому, проте нових злочинів не вчиняв. Підозрюваний є батьком трьох малолітніх дітей.
Також апелянт посилається на те, що підозрюваний стверджує, що не намагатиметься переховуватись, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин даної справи, так як особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити, далі виховувати дітей. Крім цього, підозрюваний вважає, що його судимість є погашеною і він визнається таким, що не мав судимості.
Прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , подав заперечення на апеляційну скаргу сторони захисту, в яких просить відмовити у її задоволенні
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги, з доповненнями та просили задовольнити її з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі, з доповненнями, доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000103 від 01.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Конвенції про психотропні речовини від 21.02.1971, яка ратифікована Україною 18.02.1979 - «психотропна речовина» це будь-яка речовина, яка має природнє або синтетичне походження, або будь-який природній матеріал, включений у Список I, II, III або IV.
Статтею 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці I Переліку в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону, а також діяльності з культивування та використання рослин, включених до списку №3 таблиці I Переліку в цілях і на підставах, передбачених статтею 15 цього Закону.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Незважаючи на вказані вимоги закону, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, обравши вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, як спосіб отримання стабільного незаконного прибутку, у порушення законодавства щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, вирішив займатися незаконним придбанням та зберіганням прекурсору - фенілнітропропен, в особливо великих розмірах, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, ОСОБА_7 , підшукав гаражний бокс № НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_2, з метою його постійного використання для систематичного незаконного зберігання прекурсору - фенілнітропропен, в особливо великих розмірах, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи даний злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання прекурсору - фенілнітропропен, в особливо великих розмірах, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, у невстановлений час, але не пізніше 03.03.2023, за невідомих обставин придбав прекурсор - фенілнітропропен, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах та почав незаконно зберігати вказаний прекурсор масою понад 20 г., тобто в особливо великих розмірах, з метою його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін в приміщенні гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
03.03.2023 під час проведення обшуку гаражного боксу № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який був підшуканий і використовувався ОСОБА_7 , працівниками поліції було виявлено та вилучено прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - фенілнітропропен, загальною масою понад 20 г, тобто в особливо великих розмірах, який ОСОБА_7 , незаконно придбав та зберігав з метою подальшого його використання для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін.
Згідно зі списком № 1, таблиці IV «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р. із змінами, фенілнітропропен відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.
Відповідно до таблиці 3 «Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 514/4735, фенілнітропропен масою від 20 г, являє собою особливо великий розмір.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 311 Кримінального кодексу України.
Крім того, всупереч вказаних вимог закону, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, обравши вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, як спосіб отримання стабільного незаконного прибутку, у порушення законодавства щодо обігу в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин, вирішив займатися незаконним виготовленням, придбанням та зберіганням з метою збуту, психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, ОСОБА_7 , підшукав гаражний бокс № НОМЕР_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_3, з метою його постійного використання для систематичного незаконного виготовлення, придбання та зберігання з метою збуту, психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах.
В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи даний злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення. придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах, у невстановлений час, але не пізніше 03.03.2023, перебуваючи у спеціально пристосованому для незаконного виготовлення психотропних речовин приміщенні гаражного боксу № НОМЕР_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи наявні в нього прекурсори, зокрема незаконно придбаний ним прекурсор - фенілнітропропен, а також інші речовини, рідини та предмети, виконуючи в точній послідовності відомий йому алгоритм дій схеми синтезу, незаконно виготовив з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою понад 15 г, тим самим придбав вказану психотропну речовину з метою збуту та розпочав її незаконне зберігання з метою збуту, в особливо великих розмірах в приміщенні вказаного гаражного боксу № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
03.03.2023 під час проведення обшуку приміщення гаражного боксу № НОМЕР_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який був підшуканий і використовувався ОСОБА_7 ,працівниками поліції було виявлено та вилучено предмети з нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору, а також ємності з рідинами та речовинами та предмети, які могли бути використанні під час незаконного виготовлення психотропної речовини.
Крім того, в цей же проміжок часу, в ході огляду даху гаражного боксу № НОМЕР_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що розташований поряд з гаражним боксом № НОМЕР_2 , який був підшуканий і використовувався ОСОБА_7 , виявлено та вилучено полімерний пакет з психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою понад 15 г, який ОСОБА_7 незаконно виготовив, придбав та зберігав з метою збуту, в особливо великих розмірах, в приміщенні гаражного боксу № НОМЕР_2 , однак з метою ухилення від кримінальної відповідальності під час примусового відкриття воріт приміщення гаражного боксу № НОМЕР_2 , викинув через вікно гаражного боксу № НОМЕР_2 на дах гаражного боксу № НОМЕР_3 .
Амфетамін відповідно до таблиці №2 списку №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 із змінами, віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
Відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 із змінами, амфетамін масою від 15 г. і більше, являє собою особливо великий розмір психотропної речовини.
Таким чином, ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України.
03.03.2023 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
03.03.2023 ОСОБА_7 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 307 КК України.
04.03.2023 старший слідчий в особливо важливих справах 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України з утримуванням його в Київському слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби України, терміном на 60 (шістдесят) днів.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України, з посиланням на докази, що її підтверджують а саме:
- проведеним обшуком в приміщенні незаконного виготовлення та зберігання психотропних речовин за адресою: АДРЕСА_3, гаражний бокс № НОМЕР_2 , під час якого, серед іншого, виявлене обладнання, рідини та речовини, які використовувались для незаконного виготовлення психотропних речовин, а також нашарування психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін;
- проведеним обшуком в приміщенні незаконного зберігання прекурсорів за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого, серед іншого, виявлене обладнання, рідини та речовини, які використовувались для незаконного виготовлення психотропної речовини - амфетамін, а також прекурсор - фенілнітропропен, який використовується у виготовленні психотропної речовини;
- протоколом огляду даху гаражного боксу № НОМЕР_3 , який розташований поряд з гаражним боксом № НОМЕР_2 , за адресою АДРЕСА_3, під час проведення якого, виявлений та вилучений поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною з якого відібраний зразок;
- показаннями свідків - понятих, які були присутні під час проведення огляду даху гаражного боксу № НОМЕР_3 , який розташований поряд з гаражним боксом № НОМЕР_2 , за адресою АДРЕСА_3, під час проведення якого, виявлений та вилучений поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною та відібраний з нього зразок речовини;
- показаннями свідків - понятих, які були присутні під час проведення обшуку за місцем незаконного виготовлення та зберігання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, за адресою: АДРЕСА_3, гаражний бокс № НОМЕР_2 ;
- показаннями свідків - понятих, які були присутні під час проведення обшуку за місцем зберігання прекурсору - фенілнітропропен, за адресою: АДРЕСА_4 ;
- висновком судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів по зразку речовини вилученому під час проведення огляду даху гаражного боксу № НОМЕР_3 , який розташований поряд з гаражним боксом № НОМЕР_2 , за адресою АДРЕСА_3;
- протоколом відібрання експериментальних зразків за адресою: АДРЕСА_3, гаражний бокс № НОМЕР_2 ;
- висновком судової експертизи матеріалів речовин та виробів, відповідно до якої, відібранні експериментальні зразки за адресою: АДРЕСА_3, гаражний бокс № НОМЕР_2 , є психотропною речовиною - амфетамін та прекурсором - фенілнітропропен;
- показами свідка - власника гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_3, гаражний бокс № НОМЕР_2 ;
- показами свідка - власника гаражного боксу за адресою: АДРЕСА_4 ;
- протоколом пред'явлення осіб для впізнання за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 03.03.2023, які вказали на ОСОБА_7 як на особу, яка винаймала гаражні бокси за адресами АДРЕСА_3, гаражний бокс № НОМЕР_2 та за адресою: АДРЕСА_4 ;
- речовими доказами в кримінальному провадженні;
- іншими матеріалами кримінального провадження в своєї сукупності.
А також на наявність ризиків, які дають підстави вважатидостатніми підставими для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 , 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
04.03.2023 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, з 03.03.2023р. до 01.05.2023 року включно, без визначення розміру застави.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що аналізуючи сукупність доказів, які отримані органом досудового розслідування на даний час та вказані вище, не викликає сумніву факт існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому протиправного діяння, як в розрізі національного законодавства так і практики Європейського суду з прав людини.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечення дієвості кримінального провадження, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового розслідування та які передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких. Усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні особливо тяжкого злочину та невідворотності настання покарання у разі доведення вини сторона обвинувачення обґрунтовано припускає що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення покарання.
У зв'язку з тим, що на даний час частина території України окупована, не виключено, що з метою уникнення відповідальності в майбутньому,підозрюваний може переховуватися на непідконтрольних органам державної влади територіях.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , знає свідків, проживає з ними в одному місті та може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування, спонукати свідків у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового або судового засідання.
Зважаючи на тривалий проміжок часу протягом якого здійснювалася злочинна діяльність, існує необхідність в проведенні значної кількості процесуальних дій, в тому числі й допитів свідків, встановлення інших причетних осіб до вчинення вказаного злочину.
При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень відповідної категорії, оскільки незаконне виготовлення психотропних речовин приносить швидкий стабільний заробіток, а також те, що на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено канали надходження прекурсорів для їх незаконного виготовлення.
Додатковим підтвердженням необхідності застосування запобіжного заходу є той факт, що злочин інкримінується підозрюваному, як вчинений групою осіб за попередньою змовою, співучасниками вживалися заходи конспірації з метою недопущення їх викриття правоохоронними органами, усі учасники злочинних дій були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти даний злочин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Вище перелічені ризики повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження і саме застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи викладене, а також характер вчинення кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання останнього винуватим, слідчий суддя вважав, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить в повній мірі належного проведення досудового розслідування та судового розгляду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.
У зв'язку з вищевикладеним єдиним запобіжним заходом, який можливо застосувати до підозрюваного є тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України,потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, колегія суддів вважає передчасними.
Більш того, дослідження та оцінка доказів у кримінальному провадженні відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування, а тому посилання апелянтана те, що наявні у матеріалах провадження докази є неналежними та не підтверджують викладені у клопотанні фактичні обставини інкримінованихкримінальних правопорушень, а також доводи про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав оцінки доказами з точки зору належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та враховуючи, що вчинені останнім кримінальні правопорушення порушують нормальні відносини у суспільстві. Збут психотропних речовин викликає у інших осіб, які його вживають невідворотні наслідки погіршення загального стану здоров'я, зважаючи на вартість заборонених речовин на «чорному ринку». А тому, відповідно до п. 5 ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо нього.
Також слідчим суддею перевірено посилання захисника про можливість застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак слідчий суддяне прийняв їх до уваги, оскільки на підтвердження цього посилання, захисником не було надано доказів про доцільність застосування до останнього такого запобіжного заходу.
Щодо альтернативної міри запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя також не прийняв до уваги посилання захисника, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 , офіційно не працює та не має законних джерел для задоволення своїх соціально-побутових потреб на внесення застави.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи, в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі сторона захисту, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Також під час апеляційного розгляду не знайшли підтвердження доводи сторони захисту, що слідчий суддя не мала права посилатися на ст. 376 КПК України та оголошувати короткий текст оскаржуваної ухвали, а повинна була оголосити повний текст ухвали та видати її сторонам, оскільки дана стаття не регулює діяльність слідчого судді, діяльність якого можлива тільки на стадії досудового розслідування. Дані твердження сторони захисту, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах процесуального закону та не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2023 року є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК Українита ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 04 березня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4