Справа № 211/6533/15-ц
Провадження № 6/211/19/23
іменем України
17 квітня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Ткаченко С.В.
при секретарі Мариненко Е.П.
у відсутність сторін,
розглянувши в м. Кривому Розі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в особі Генерального директора Іжаковського Олега Валерійовича ( боржник ОСОБА_1 ), первісний стягувач Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, -
ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал»» у цивільній справі № 211/6533/15-цпро стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 490930072та поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання. Заявлені вимоги мотивує тим, що 28.12.2015 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено рішення по справі № 211/6533/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 490930072. Зазначає, що згідно договору факторингу №1 від 21.06.2016 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», договору факторингу №2019-1КІ/Веста від 26.12.2018, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», та договору про відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал», до останніх перейшло право вимоги заборгованості за договором кредиту № 490930072. У зв'язку з цим наявні підстави для заміни стягувача. Крім того вказує, що стосовно боржника на виконанні перебувало виконавче провадження №52031469, яке завершено. Через кадрові зміни ПАТ «Альфа-Банк» та продажу частини кредитного портфелю пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Представник заявника та заінтересовані особи в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку. Заявник просить проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «Вердикт Капітал».
Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені підстави для заміни стягувача та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року у справі № 211/6533/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 490930072 від 29 грудня 2014 року, що виникла станом на 30.08.2015, у розмірі 26 191 грн. 96 коп., з яких 20 275 грн. 24 коп. - заборгованість за кредитом; 4 716 грн. 72 коп. - заборгованість по відсоткам; 1 200 грн. 00 коп., - штраф та судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. (а.с. 35-36).
21 червня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договорами кредиту № 490930072.
26 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Веста» було укладено договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «Веста» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договорами кредиту № 490930072.
16 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Веста» та заявником було укладено договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а заявник набув права вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором кредиту № 490930072.
Відомостей про визнання вказаних договорів недійсними суду не надано.
Таким чином, встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права кредитора до ОСОБА_1 на законних підставах.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.12.2022 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у вказаній справі (а.с.155-156).
Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 52031469 щодо боржника ОСОБА_1 , де стягувачем є ПАТ «Альфа-банк», завершено (а.с.171).
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника, усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження ця особа є стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення, а тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і до відкриття виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197 цс 21 дійшла висновку про те, що враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за у мови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197 цс 21 зазначила, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.2 ст. 26 Закону №606-Х1У), Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнути законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого часу. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права».
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року.
З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти чи є обставини, на які посилається заявник такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 759/308/13-ц.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2016 року було відкрито виконавче провадження № 52031469 щодо боржника ОСОБА_1 , де стягувачем є ПАТ «Альфа-банк». Водночас станом на 25.01.2023 року вказане виконавче провадження завершено. Заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних стягувачем обставин поважності причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, починаючи з моменту переходу права від первісного кредитора.
Отже, заявником не надано суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України поважності причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому заява про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає
За таких обставин та у зв'язку пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, відсутні підстави і для заміни сторони стягувача у виконавчих документах.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 247, 258-260, 354-355, 433, 442, ЦПК України, ст. 11, 512 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», в особі Генерального директора Іжаковського Олега Валерійовича ( боржник ОСОБА_1 ), первісний стягувач Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 17.04.2023 року.
Суддя: С. В. Ткаченко