вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.04.2023м. ДніпроСправа № 904/2543/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Русанова В.В. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon",
від відповідача: Вошколуп В.Г.,
від третьої особи-1: представник не з'явився,
від третьої особи-2: представник не з'явився,
від відповідача: Добриніна О.О.,
дослідивши матеріали справи № 904/2543/22
за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод»,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РейлЛоджистікс"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 16.08.2022 за вих. № НЮс-01/183 до Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4.990.115,76 грн, з яких 4.840.694,40 грн плати за користування вагонами та 149.421,36 грн збору за зберігання вантажу. Фактичною підставою позовних вимог визначено договір "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" від 21.02.2020 № ПР/М-20-175/НЮдч.
Судові витрати у справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2543/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022.
Ухвалою від 26.08.2022 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано надати суду докази сплати судового збору в розмірі 74.851,74 грн.
Через відділ документального забезпечення 05.09.2022 від позивача надійшла заява від 01.09.2022 за вих. № б/н разом з платіжним дорученням від 23.08.2022 № 123 на суму 74.851,74 грн. Оцінивши надані позивачем докази, господарський суд визнав їх належними, а недоліки позовної заяви усунутими.
Ухвалою від 09.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.10.2022.
Через відділ документального забезпечення 19.09.2022 від відповідача надійшов зустрічний позов від 16.09.2022 за вих. № 101-505/35 до позивача, у якому відповідач просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу один примірник актів загальної форми ф. ГУ-23 № 283 від 25.02.2022, № 420 від 28.07.2022, № 294 від 28.02.2022, № 421 від 28.07.2022, № 303 від 09.03.2022, № 422 від 28.07.2022, № 310 від 14.03.2022, № 423 від 28.07.2022.
В автоматизовану систему документообігу суду внесено інформацію про розгляд справи №904/2543/22 суддею ДУПЛЯКОМ Степаном Анатолійовичем, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2022.
Ухвалою від 22.09.2022 зустрічний позов відповідача з доданими до нього документами повернуто.
Через відділ документального забезпечення від відповідача 28.09.2022 надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі №904/2543/22, якою Центральний апеляційний господарський суд витребував у Господарського суду Дніпропетровської області справу №904/2543/22.
Через відділ документального забезпечення від відповідача 29.09.2022 надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.
Через відділ документального забезпечення від відповідача 30.09.2022 надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у якій відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» та Товариство з обмеженою відповідальністю «РейлЛожистікс».
Ухвалою від 03.10.2022 відзив прийнято до розгляду. Клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача задоволено. Залучено Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та Товариство з обмеженою відповідальністю "РейлЛоджистікс" до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Зобов'язано позивача невідкладно направити на адреси третьої особи-1 та третьої особи-2 копію позовної заяви та додані до неї документи листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Зобов'язано відповідача невідкладно направити на адреси третьої особи-1 та третьої особи-2 копію відзиву та додані до нього документи листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Запропоновано відповідачу, третій особі-1 та третій особі-2 надати суду договір купівлі-продажу агломерату залізорудного АЖ-2 №Т283/05 від 31.01.2022, договір №У706/05 відповідального зберігання від 01.06.2022, договір транспортно-експедиційного обслуговування №1-12/09-17 від 14.09.2017 (документи подати в строк до 20.10.2022). Провадження у справі №904/2543/22 зупинено до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022.
Супровідним листом від 04.10.2022 за вих. №904/2543/22/28261/22 справу №904/2543/22 направлено на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 у справі №904/2543/22 залишено без змін.
Супровідним листом від 16.11.2022 за вих. № 904/2543/22/4482/22 справа №904/2543/22 була отримана Господарським судом Дніпропетровської області 18.11.2022.
За час перебування справи №904/2543/22 через відділ документального забезпечення 25.10.2022 від відповідача надійшов супровідний лист, зокрема з доказами направлення відзиву та доданих до нього документів листом з описом вкладення на адреси третіх осіб. Крім цього, відповідач надав суду договір купівлі-продажу агломерату залізорудного АЖ-2 № Т283/05 від 31.01.2022 та договір № У706/05 відповідального зберігання від 01.06.2022. Водночас договір транспортно-експедиційного обслуговування № 1-12/09-17 від 14.09.2017 відповідач суду не надав, що підтверджується актом Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2022 № 249/22.
Також, через відділ документального забезпечення 31.10.2022 від позивача надійшло клопотання з доказами направлення позову та доданих до нього документів листом з описом вкладення на адреси третіх осіб.
Ухвалою від 28.11.2022 провадження у справі № 904/2543/22 поновлено, продовжено здійснювати провадження у справі зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання на 21.12.2022.
Через відділ документального забезпечення 01.12.2022 від представника позивача (адвоката РУСАНОВОЇ Вікторії) надійшло клопотання від 30.11.2022 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Дніпровським апеляційним судом, що знаходиться за адресою: 50074, м. Кривий Ріг, вул. Героїв-підпільників, буд. 31.
Ухвалою від 05.12.2022 клопотання позивача від 30.11.2022 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Вирішено провести підготовче засідання у справі № 904/2543/22 з представником позивача (адвокатом РУСАНОВОЮ Вікторією), призначене на 21.12.2022.
Через відділ документального забезпечення 19.12.2022 від третьої особи-2 про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції, у якому третя особа-2 просить суд підготовче засідання, призначене на 21.12.2022 о 12:00 год провести в режимі відеоконференції у приміщенні одного із суддів (в залежності від технічної можливості), а саме Господарським судом міста Києва, Північним апеляційним господарським судом, Господарським судом Київської області.
Через відділ документального забезпечення 19.12.2022 від третьої особи-2 надійшли пояснення, у яких третя особа-2 просить суд долучити до матеріалів справи вказані пояснення та врахувати під час прийняття рішення.
Через відділ документального забезпечення 19.12.2022 від Верховного Суду надійшов супровідний лист разом, зокрема, із оригіналом ухвали Касаційного господарського суду від 08.12.2022 у справі № 904/2543/22, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №904/2543/22.
Через відділ документального забезпечення 19.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 20.12.2022 у задоволенні клопотання третьої особи-2 про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Через відділ документального забезпечення 21.12.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 21.12.2022 продовжено підготовче провадження, відповідь на відзив прийнята до розгляду, письмові пояснення відповідача прийняті до розгляду, підготовче засідання відкладено до 12.01.2023.
Через відділ документального забезпечення 22.12.2022 від відповідача надійшов /другий/ зустрічний позов від 21.12.2022 за вих. № 101-746 до позивача, у якому відповідач просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» надати АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» комплект документів - Накопичувальну картку форми ФДУ-92 № 02089001 /яка була долучена позивачем до позову і міститься на аркуші справи 36 у першому томі/ та Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 № 02089001 /яка була долучена позивачем до матеріалів справи № 904/2543/22 і міститься на аркуші справи 35 у першому томі/.
Разом із зустрічним позовом від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подачу зустрічного позову.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2543/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.12.2022.
Ухвалою від 26.12.2022 у задоволенні клопотання АТ "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" про поновлення пропущеного процесуального строку відмовлено. Зустрічний позов Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" з доданими до нього документами повернуто.
Через відділ документального забезпечення 03.01.2023 від представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (адвоката ОПРИСНЯКА Богдана) надійшло клопотання від 30.12.2022 за вих. № б/н в якому третя особа-1 просить доручити забезпечити проведення підготовчого засідання у справі №904/2543/22 з представником ТОВ "Рейл Лоджистікс", призначене на 12.01.2023 о 12:30 в приміщенні одного із судів: Господарський суд міста Києва, Північний апеляційний господарський суд, Господарський суд Київської області.
Ухвалою від 10.01.2023 клопотання третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача від 30.12.2022 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Вирішено провести підготовче засідання у справі № 904/2543/22 з представником третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (адвокатом ОПРИСНЯК Богданом), призначене на 12.01.2023 о 12 год 30 хв в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань № 1-104 в режимі відеоконференції з іншим судом. Доручено Господарському суду міста Києва організувати в приміщенні цього ж суду участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції особи, яка виступає стороною по справі № 904/2543/22, а саме представнику третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (адвокату ОПРИСНЯК Богдану).
Через відділ документального забезпечення 12.01.2023 від третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки третя особа-2 не повідомлена про розгляд її клопотання про її участь в режимі відеоконференції з іншим судом.
Ухвалою від 12.01.2023 підготовче засідання відкладено до 25.001.2023.
Через відділ документального забезпечення від відповідача 16.01.2023 надійшла ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №904/2543/22, у якій Центральний апеляційний господарський суд витребовує у Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/2543/22.
Ухвалою від 18.01.2023 провадження у справі № 904/2543/22 зупинено до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 (про повернення зустрічного позову).
Супровідним листом від 17.01.2023 за вих. №904/2543/22/1826/23 справу №904/2543/22 направлено на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Через відділ документального забезпечення від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 19.01.2023 надійшло клопотання від 13.01.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду визначеному судом.
Ухвалою від 23.01.2023 вирішення питання щодо участі представника від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача в режимі відеоконференції в приміщенні суду визначеному судом відкладено до повернення матеріалів справи №904/2543/22 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі № 904/2543/22 залишено без змін.
Супровідним листом від 22.02.2023 за вих. № 904/2543/22/688/23 справа №904/2543/22 була отримана Господарським судом Дніпропетровської області 24.02.2022.
Ухвалою від 06.03.2023 провадження у справі №904/2543/22 поновлено, вирішено продовжити здійснювати провадження у справі зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 22.03.2023.
За час перебування справи №904/2543/22 у Центральному апеляційному господарському суді через відділ документального забезпечення 16.02.2023 від відповідача надійшли пояснення.
Клопотання третьої особи-2 (вх.19.01.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду визначеному судом залишено без розгляду через його неактуальність станом на березень 2023 року.
Більш того, через відділ документального забезпечення 10.03.2023 від представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору (адвоката Богдана ОПРИСНЯКА) надійшло клопотання від 08.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Північного апеляційного господарського суду, що знаходиться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А.
Ухвалою від 16.03.2023 клопотання третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору від 08.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Через відділ документального забезпечення 16.03.2023 від представника позивача (Вікторії РУСАНОВОЇ) надійшло клопотання від 16.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 20.03.2023 заяву позивача від 16.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Через відділ документального забезпечення 22.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/2543/22, у якій відповідач просить суд зупинити провадження у справі №904/2543/22 до вирішення справи та набрання законної сили рішенням у справі №904/1340/23.
Ухвалою від 22.03.2023 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №904/2543/22 відмовлено, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 05.04.2023.
Через відділ документального забезпечення 27.03.2023 від представника третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариствa з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" (Богдана ОПРИСНЯКА) надійшла заява від 24.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Через відділ документального забезпечення 28.03.2023 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо правомірності нарахування спірної суми за час комендантської години.
Ухвалою від 29.03.2023 заяву третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариствa з обмеженою відповідальністю "РейлЛоджистікс" від 24.03.2023 за вих. № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
В судовому засіданні 05.04.2023 представник позивача взяла участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Представники позивача та відповідача відповіли на запитання суду, надали пояснення у справі. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, а представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у позові. Крім цього, представники відповідача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання їм часу для ознайомлення з письмовими поясненнями позивача, оскільки вони отримували їх лише за день до судового засідання.
Однак, суд дійшов висновку, що усне клопотання відповідачів є таким, що не підлягає задоволенню, оскільки письмові пояснення позивача становлять два аркуша, а тому не потребують тривалого часу для ознайомлення з ними. Крім цього, провадження у справі №904/2543/22 здійснюється протягом тривалого часу, зокрема, у зв'язку з подачею відповідачем зустрічних позовних заяв і подальшим оскарженням ухвал суду про їх повернення у Центральному апеляційному господарському суді.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд взяв до уваги і вказане колегією суддів у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у даній справі №904/2543/22 під час перегляду другої ухвали Господарського суду Дніпропетровської області, оскарженої відповідачем, про повернення зустрічної позовної заяви, а саме те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач стверджує, що у лютому 2022 року за накладними прийняті до перевезення на адресу одержувача /відповідача/ порожні власні вагони. Через зайнятість колій станцій Чертомлик у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем /відповідачем/ на свою під'їзну колію за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Стислий виклад позиції відповідача
У відзиві на позовну заяву АТ «Покровський ГЗК» заперечує проти того факту, що затримка спірних вагонів сталася з його вини. Відповідач не визнає нарахованих плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та зазначає, що ним не було отримано спірних актів загальної форми, відомості ф. ГУ-46 та накопичувальної картки ФДУ-92, а вагони, що прибули на станцію Чертомлик, не подавалися позивачем на під'їзні колії АТ «Покровський ГЗК».
Також відповідач вказує на те, що за накладними №№ 45806775, 45738705, 45761673 він не є вантажоодержувачем, а відповідно до залізничних накладних №№45806775, 45738705, 34594143 дата видачі вантажу не співпадає з датою початку затримки за актами ф. ГУ-23 №№ 421,422,423.
Крім того, АТ «Покровський ГЗК» посилається на введений з 24.02.2022 в Україні воєнний стан як на обставину непереборної сили, яка існувала протягом усього часу затримки спірних вагонів.
Стислий виклад позиції третьої особи-2
Третя особа-2 наголошує, що не є ані відправником, ані отримувачем спірного вантажу. Акти загальної форми долучені до позовної заяви третя особа-2 визнає належними доказами у справі і просить суд прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявності перевізних документів - залізничних накладних; наявності наказів про затримку вагонів; наявності актів форми ГУ-23а та ГУ-23, відомостей плати ф.ГУ-46 та накопичувальних карток ФДУ-92; правомірності здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Суд встановив, що у лютому 2022 року за накладними №34594143, №45806775, №45738705, №45761673, №45625019 та №45516374 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача відповідача порожні власні вагони.
Відповідно до зазначених накладних залізниця призначення - Чертомлик Придніпровської залізниці. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам відповідача вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз.4 п.10 Р.ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами та підтверджується відповідними записами в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження та вивантаження ф.ГУ-2.
Вагони, що прибули на станцію Чертомлик на адресу АТ «Покровський ГЗК», своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №№283 від 25.02.2022, 420 від 28.07.2022, №294 від 28.02.2022, №421 від 28.07.2022, №303 від 09.03.2022, № 422 від 28.07.2022, №310 від 14.03.2022, №423 від 28.07.2022. Акти ф.ГУ-23 №№283, 294, 303, 310 підписані відповідальними працівниками АТ «Покровський ГЗК» без заперечень.
Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомістю ф. ГУ-46 №02089001 в сумі 4.840.694,40грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 №02089001 в сумі 149.421,36грн.
Для підпису відомості ф. ГУ-46 та накопичувальної картки ф. ФДУ-92 відповідач не з'явився, що зафіксовано актами загальної форми ф. ГУ-23 №№ 182, 183 від 02.08.2022.
Оскільки відповідач плату за користування вагонами у розмірі 4.840.694,40 грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 149.421,36 грн не сплатив, позивач звернувся до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 4.840.694,40 грн плати за користування вагонами та 149.421,36 грн збору за зберігання вантажу.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України (далі - Статут) взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до статті 6 Статуту вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 5.4. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури № 17 від 29.01.2015, встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідно до пунктом 1.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України за № 113 від 25.02.1999, (далі - Правила) чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затримані на підходах до станції призначення.
Відповідно до пункту 6 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з пунктом 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пункт 9 Правил встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
За пунктом 10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил).
Відповідно до пункту 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Протягом лютого 2022 року позивач на адресу відповідача прийняв до перевезення порожні власні вагони.
Вагони, що прибули на станцію Чертомлик на адресу АТ «Покровський ГЗК», своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що було складено акти загальної форми ф.ГУ-23 №№283 від 25.02.2022, 420 від 28.07.2022, №294 від 28.02.2022, №421 від 28.07.2022, №303 від 09.03.2022, № 422 від 28.07.2022, №310 від 14.03.2022, №423 від 28.07.2022. Акти ф.ГУ-23 №№283, 294, 303, 310 підписані відповідальними працівниками АТ «Покровський ГЗК» без заперечень.
Несвоєчасне забирання з колій станції призначення Чертомлик одержувачем вагонів, вантажів, які прибували на його адресу є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу та статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано 4.840.694,40 грн плати за користування вагонами та 149.421,36 грн збору за зберігання вантажу.
Для підпису відомості ф. ГУ-46 та накопичувальної картки ф. ФДУ-92 відповідач не з'явився, що зафіксовано актами загальної форми ф. ГУ-23 №№ 182, 183 від 02.08.2022.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами як вантажу.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4.840.694,40 грн плати за користування вагонами та 149.421,36 грн збору за зберігання вантажу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У телеграмному розпорядженні Департаменту комерційної роботи № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 визначено, що рішенням правління АТ “Укрзалізниця” від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення і вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами і та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні". Визначені у переліку обставини передбачають, в тому числі, звільнення замовників послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами у разі: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення, однак до спірних правовідносин вказане розпорядження не підлягає застосуванню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.1 вищезазначеного телеграмного розпорядження передбачено: "Довести до відома причетних зазначену інформації. Організувати виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів с початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління".
На території Дніпропетровської області згідно з розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної Державної адміністрації введено комендантську годину: з 24.02.2022 з 22:00 до 06:00; з 29.03.2022 з 21:00 до 06:00; з 18.04.2022 з 22:00 до 05:00; з 10.05.2022 з 23:00 до 05:00 (до закінчення строку дії воєнного стану в Україні).
Суд встановив, що позивачем здійснено розрахунок плату за користування вагонами без врахування комендантського часу, який було введено по Дніпропетровській області починаючи з 24.02.2022.
Суд звертає увагу на те, що затверджене залізницею рішення є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, яке не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів. Тому, позивач мав всі законні підстави нараховувати плату на підставі вказаних Статуту і Правил.
Також, у вищезазначеному телеграмному розпорядженні зазначається, що обставини, за умови настання яких замовник звільняється від сплати за користування вагонами, мають бути засвідчені актом загальної форми ГУ-23. При цьому такі акти мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання Акта.
Таким чином, для звільнення від плати за користування відповідач мав надати акти загальної форми ГУ-23, в яких були б зазначені обставини, що стали підставою для затримки вагонів.
Враховуючи те, що відповідачем на надано доказів складання відповідних актів в засвідчення обставин, як підстав для звільнення замовника послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами, підстав для звільнення відповідача від відповідальності не вбачається.
Наявність конвенції ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням військового стану на Україні, відповідачем не обґрунтовано, як саме введений воєнний стан перешкоджав виконанню умов договору та не надано належних та допустимих доказів впливу воєнного стану на можливість виконання зобов'язань за договором. Будь-яких повідомлень щодо неможливості подавання/забирання вагонів з під'їзних колій у зв'язку з веденням воєнного стану з боку сторін на станції Чертомлик не надходили.
Щодо посилання на конвенційну заборону ЦЦО/99 від 24.02.2022, господарський суд зазначає, що з тексту телеграфної вказівки № ЦЦО/99 від 24.02.2022 вбачається, що всім станціям УЗ забороняється приймати до перевезення всі вантажі і порожні вагони областю призначення: Донецька ДОН (48), Куп'янська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Сумська Дир. Зал. Перевезень ДН-3 (3), Харківська Дир.Зал. Перевезень ДН-2 (2), Київська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Конотопська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Коростенська Дир. Зал. Перевезень ДН-4 (4) Одеська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5) для всіх одержувачів.
Так, за вищевказаними накладними, за якими прийнято вагони до перевезення, станцією призначення - є станція Чертомлик, яка не входить до переліку станцій, на які розповсюджується обмеження перевезення, у зв'язку з чим посилання на конвенцію ЦЦО/99 від 24.02.2022 є безпідставними.
Крім цього, правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі таких нормативно-правових актів, як: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, Постанова КМУ від 08.07.2020 №573 «Питання запровадження тг здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану», Постанова КМУ від 29.12.2021 №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеженні свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».
Під час комендантської години запроваджуються певні заборони та обмеження, зокрема, перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, пересування на транспортних засобах тощо.
Проте дані заборони не розповсюджуються на об'єкти критичне інфраструктури.
В ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-ІХ термін «критична інфраструктура» вживається як сукупність її об'єктів. Під безпекою критичної інфраструктури, в рамках Закону, розуміється стан її захищеності, за якого забезпечуються функціональність, безперервність роботи, відновлюваність, цілісність і стійкість критичні інфраструктури, а захист критичної інфраструктури включає всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об'єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпечних об'єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації.
Законом визначено, що об'єкти критичної інфраструктури - це об'єкти інфраструктур системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Галузь залізничного транспорту входить Переліку секторів критичної інфраструктури, визначеному Постановою КМУ від 09.10.2020 №1109.
Правилами технічної експлуатації залізниць України визначено поняття залізничної станції, станції - роздільний пункт з колійним розвитком, що дозволяє проводити операції з приймання, відправлення, схрещення й обгону поїздів, операції з приймання, видачі вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.
Відповідно до ст. 7 Статуту залізниць України станції здійснюють операції, пов'язані з перевезенням пасажирів, багажу, вантажобагажу, з прийняттям, видачею вантажів вагонними, дрібними відправками та в контейнерах, а за договорами з відправниками - їх навантаження та вивантаження.
Працівники станцій задіяні в роботі залізниці - об'єкта критичної інфраструктури - як в денний, так і в нічний час і мають забезпечувати її безперервне та стабільне функціонування.
Змінні працівники прибувають на територію станції для роботи в нічний час до початку комендантської години і залишають її після закінчення комендантської години.
Перебуваючи на території станції під час комендантської години та виконуючи свої трудові обов'язки, її працівники, кожен з яких має службове посвідчення, не порушують жодну із заборон, впроваджених у зв'язку із введенням особливого правового режиму, оскільки вантажна станція Чертомлик не є громадським місцем або місцем, доступним для сторонніх осіб, а під'їзна колія підприємства, що примикає до станції, не є місцем загального користування.
Будь-які документи, які б забороняли роботу залізничної станції Чертомлик Придніпровської залізниці під час дії комендантської години, відсутні. Докази зворотного відповідач не надав.
В спірний період часу робота станції Чертомлик та під'їзної колії відповідача, що примикає до станції, не припинялася ані в денний, ані в нічний час. Вагони подавалися на під'їзну колію та поверталися з під'їзної колії цілодобово (надаємо копії підписаних без заперечень з боку відповідача пам'яток ф.ГУ-45 про подавання/забирання вагонів №№ 177, 191, 198, 203, 209, 215, 216, 226, 230, 319, 321, 326, 333, 340, 341, 343, 344, 1, 366, 368, 372, складених в нічний час).
Таким чином, підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності, згідно телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, що є внутрішнім локальним документом залізниці, не було.
Жодних письмових повідомлень про те, що АТ «Покровський ГЗК» не здійснювало свою роботу в нічний час на адресу позивача не надходило. Також, з боку відповідача не надходило жодних пропозицій щодо внесення змін до договору про експлуатацію в частині подавання/забирання вагонів в нічний час.
Крім того, спірні акти загальної форми (копії є в матеріалах справи), свідчать про той факт, що відповідач не припиняв свою роботу, в тому числі і в нічний час, який входить в період затримки за кожним з актів. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ф.ГУ-23 не містять.
Відповідач не вжив жодних заходів, щоб не допустити затримку вагонів до початку дії комендантської години, та не вчинив жодних дій щодо забирання вагонів після її закінчення.
Cуд також зазначає таке. Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 Господарського кодексу України).
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
З наведеного убачається, що учасник господарського зобов'язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань у спірних правовідносинах.
Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов'язань. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів та доводів на підтвердження своїх заперечень проти позову, відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Україна, 53300, Дніпропетровська обл., місто Покров, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 11; ідентифікаційний код 00190928) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 4.840.694,40 грн (чотири мільйони вісімсот сорок тисяч шістсот дев'яносто чотири грн 40 к.) плати за користування вагонами, 149.421,36 грн (сто сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять одну грн 36 к.) збору за зберігання вантажу, 74.851,74 грн (сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одну грн 74 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.04.2023
Суддя С.А. Дупляк