13.04.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1842/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.
секретар судового засідання Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 (прийняте суддею Боєвою О.С., повне судове рішення складено 20.12.2022) у справі № 908/1842/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Кераміст"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм"
про стягнення суми 318 190,15 грн
1. Короткий зміст позовної заяви.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок "Кераміст" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм" про стягнення суми 318 190,15 грн., в тому числі: суми 265 576,00 грн. основного боргу, суми 47 445,91 грн. втрат від інфляції, суми 5 168,24 грн. 3% річних.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/1842/22:
-позов задоволено частково;
-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм" суму 265 576 грн. 00 коп. основного боргу, суму 5 137 грн. 96коп. - 3% річних, суму 46 610 грн. 20 коп. втрат від інфляції та суму 4 759 грн. 86 коп. витрат зі сплати судового збору;
-у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідач належним чином не виконав свої обов'язки за договором підряду на виконання робіт з виготовлення поліграфічної продукції № 2103022 від 01.03.2021, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, наявністю боргу у сумі 265 576, 00 грн. Інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, задоволені судом частково з урахуванням правильних періодів початку прострочення.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/1842/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що починаючи з 06 жовтня 2022 року значно зросла інтенсивність ворожих обстрілів м. Запоріжжя, наслідком чого стали численні руйнування житлових будинків та щоденні загибель жителів міста, враховуючи високу та реальну вірогідність загибелі, відповідач вимушений був евакуюватися з міста у зв'язку з чим у встановлений судом строк не скористався правом на надання відзиву на позов.
В апеляційній скарзі, відповідач заперечує той факт, що надані позивачем до суду акти здачі-прийняття виконаних робіт є допустимими та достовірним доказами на підтвердження заборгованості відповідача.
Відповідач не визнає грошові зобов'язання перед позивачем у сумі 265 576,00 грн. та заперечує факт підписання ним спірних актів приймання-передачі виконаних робіт і прийняття товару за вказаними актами. Надані до суду акти не містять підпису уповноваженої особи відповідача, а в усіх чотирьох актах проставлено копію підпису директора відповідача, відтворену за допомогою механічного способу.
При цьому, протягом дії Договору підряду на виконання робіт з виготовлення (друку) поліграфічної продукції № 2103022 від 01.03.2021 відповідач не укладав з позивачем жодних угод щодо можливості використання факсимільного відтворення підпису директора відповідача та не уповноважував третіх осіб на отримання товару за Договором, у тому числі з використанням копій підпису.
Відповідач стверджує, що з його сторони відсутні будь-які порушення умов Договору, а надані позивачем до суду акти приймання-передачі виконаних робіт не можуть бути прийняті у якості допустимих та достовірних доказів, оскільки господарські операції з постачання товару, відображені у цих актах, за участі відповідача не відбувалися.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, підтримує висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.
Надані суду акти містять усі визначені законом реквізити та скріплені печаткою відповідача. Чи підписано акти за допомогою факсиміле позивачу не відомо. Візуально не можливо встановити чи підписані акти особисто, чи це факсимільний підпис. Принаймні, відповідачем не доведено факт підписання актів за допомогою факсиміле.
При цьому, відповідач не надав жодних пояснень і доказів у суді першої інстанції, зокрема з цього приводу. Не ставив питання про експертизу підпису тощо.
Позивач зазначає, що навіть якщо підпис зроблено за допомогою факсиміле - це не може бути підставою для невизнання господарської операції, яка фактично здійснена, оскільки, факсимільний підпис не означає, що господарська операція не відбулась і це не може розглядатись як істотний недолік, який унеможливлює визнання господарської операції. Підпис на актах посвідчений печаткою (доступ до якої має бути обмежений); позивач не міг встановити чи це особистий підпис, чи факсимільний; наявні інші докази здійснення господарських операцій (податкові накладні, витяги з реєстрів тощо).
Підтвердженням надання послуг та визнання актів належно оформленими є також часткова оплата Рахунку-фактури № К-00004747 від 13.12.2021 року за спірним актом № К-00004934 від 15.12.2021року.
До того ж, такі дії відповідача слід було б розглядати як недобросовісні та такі, що порушують вимоги ст. 13 ЦК України. Якщо відповідач свідомо підписав акти за допомогою факсиміле і використовує це з метою ухилення від виконання зобов'язання, то такі дії слід визнати такими, що вчинені з грубим порушенням вимог ст. 13 ЦК України. Ніхто не може отримувати зиск від своїх неправомірних дій.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.03.2023 о 15:00 год.
В судовому засіданні 30.03.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги в судове засідання до 13.04.2023 о 16:00 год.
В судовому засіданні прийнято постанову.
7. Встановлені судом обставини справи.
01.03.2021 між Відкритим акціонерним товариством "Видавничий будинок "Кераміст" (Друкарня) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм" (Замовник) був укладений договір підряду на виконання робіт з виготовлення поліграфічної продукції № 2103022, за умовами якого позивач за замовленням відповідача прийняв на себе зобов'язання по своєчасному та якісному виконанню робіт з виготовлення (друку) поліграфічної продукції на підставі переданого Замовником оригінал-макету відповідно до технічних вимог макету видання. Замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до умов цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
Кількість примірників (наклад) і технічні характеристики поліграфічної продукції вказуються замовником в заявках на друк (п. 1.3. Договору).
За положеннями п. 1.5. Договору спосіб передачі заявок, рахунків-фактур та будь-яких інших документів визначається, виходячи з терміновості. Допускається передача зазначених документів за допомогою технічних засобів зв'язку (факс, e-mail) з подальшим наданням оригіналів у строк не більше 3 робочих днів. При цьому, заявка має бути підписана замовником, відсканована і відправлена з адреси електронної пошти замовника або факсом. До моменту отримання друкарнею оригіналу документу його факсова або електронна копія мають силу оригіналу такого документу.
Відповідно до п. 2.2-2.4 Договору сформована вартість виготовлення поліграфічної продукції виставляється Замовникові у вигляді рахунку-фактури. Оплата даного рахунку проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника на поточний рахунок Друкарні на умовах: 100 відсотків протягом 18 календарних днів з моменту виставлення рахунку. Датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Друкарні. Вартість усіх робіт за договором визначається сумою всіх актів здачі-прийняття виконаних робіт.
Згідно з п. 3.8 Договору факт виконання робіт і передачі Замовникові виготовленої поліграфічної продукції підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт, який підписується в двох примірниках. Здача-прийняття виконаних робіт і передача замовникові виготовленого накладу здійснюється на умовах і в терміни, встановлені даним договором і додатками до нього. У випадку, якщо виконані роботи і поліграфічна продукція приймаються довіреною особою замовника, така особа зобов'язана пред'явити належним чином оформлене доручення на отримання накладу і підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт. Якщо відповідальна особа не має належним чином оформленого доручення, друкарня має право не передавати виготовлений наклад представникові замовника до моменту, коли замовник відправить особу, в обумовлене у заявці місце, повноваження якої будуть підтверджені дорученням, оформленим належним чином.
За відсутності обґрунтованих претензій Замовник зобов'язаній не пізніше 3 днів направити в Друкарню підписаний другий примірник акту здачі-приймання виконаних робіт. Якщо в зазначений термін претензії не заявлені, виконані роботи вважаються прийнятими без зауважень (п. 3.11 Договору).
Доставка поліграфічної продукції здійснюється згідно із заявкою за попереднім погодженням сторін. Доставка поліграфічної продукції оплачується замовником згідно з рахунком-фактурою (п. 3.13 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 28.12.2021 до Договору № 2103022 від 01.03.2021 сторони дійшли згоди викласти п. 6.6 договору в наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором".
Матеріали справи свідчать, що на підставі Договору підряду на виконання робіт з виготовлення поліграфічної продукції № 2103022 від 01.03.2021 позивачем були виконані роботи з друку буклетів на загальну суму 375 576,00 грн., що підтверджується наступними актами здачі-приймання виконаних робіт, копії яких додано до позовної заяви:
- № К-00004934 від 15.12.2021 на суму 238 056,00 грн. з ПДВ;
- № К-00000005 від 03.01.2022 на суму 45 840,00 грн. з ПДВ;
- № К-00000116 від 17.01.2022 на суму 45 840,00 грн. з ПДВ;
- № К-00000344 від 31.01.2022 на суму 45 840,00 грн. з ПДВ.
Вказані акти містять підписи представників сторін та скріплені їх печатками без зауважень. Претензій щодо якості та кількості відвантаженої та прийнятої продукції Замовник до виконавця не мав, як то слідує зі змісту вказаних актів.
Позивачем на оплату робіт виставлено Замовнику рахунки-фактури № К-0004747 від 13.12.2021 на суму 238 056,00 грн., № К-00005052 від 30.12.2021 на суму 45 480,00 грн., № К-00000116 від 13.01.2022 на суму 45 840,00 грн., № К-00000335 від 28.01.2022 на суму 45 840,00 грн., посилання на які в тому числі міститься в актах здачі-приймання виконаних робіт.
Згідно з виписками по рахунку ТОВ "Видавничий будинок "КЕРАМІСТ", відповідачем згідно виставленого рахунку К-0004747 від 13.12.2021 перераховано на рахунок позивача 17.01.2022 суму 60 000,00 грн., 07.02.2022 - суму 50 000,00 грн., всього - 110 000,00 грн.
20.07.2022 позивачем з метою досудового врегулювання спору направлено на адресу ТОВ "Апельмон Прайм" претензію від 19.07.2022 за вих. № 19-07/154 з вимогою про сплату суми 265576,00 грн. заборгованості за виконані роботи з друку поліграфічної продукції відповідно до договору від 01.03.2021 № 2103022. Докази направлення претензії на адресу відповідача містяться в матеріалах справи (копії опису вкладення з відбитком поштового штемпеля від 20.07.2022, поштової накладної № 6900512802241 від 20.07.2022 та фіскального чеку).
Невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати боргу у сумі 265 576,00 грн., а також, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України суми 47 445,91 грн. втрат від інфляції на суму 5 168,24 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання стало підставою для звернення до суду.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові
Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Акти здачі-приймання виконаних робіт за договором складені на суму 375 576,00 грн. та є підтвердженням виконання позивачем робіт, які відповідач зобов'язаний оплатити.
Відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 110 000,00 грн. згідно виставленого рахунку К-0004747 від 13.12.2021; інших доказів оплати суду не надано.
Таким чином заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи за Договором складає 265 576,00 грн. (375 576,00 грн. - 110 000,00 грн.).
Відповідачем позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу не спростовано, доказів здійснення в повному обсязі оплати виконаних позивачем робіт та погашення заборгованості у заявленій ним сумі, не надано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 265 576,00 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку з простроченням оплати основного боргу у сумі 265 576,00 грн. позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 31.12.2021 по 29.08.2022 в розмірі 5 168,24 грн. та інфляційні втрати період: січень 2022 - липень 2022 включно у розмірі 47 445,91 грн.
Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції 3% річних за період з 01.01.2022 по 29.08.2022 у сумі 5 137, 96 грн. та інфляційних втрат із застосуванням індексів інфляції за січень -липень 2022 року у сумі 46 610, 20 грн.
Позивачем при розрахунку не враховано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а також те, що інфляційна складова боргу не враховується, коли час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця.
Отже позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат підставно задоволено частково.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі.
Відповідач не заперечує обставин обізнаності про розгляд даної справи. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 78, т. 1).
Встановивши вищевказані обставини, а також відсутність будь-яких претензій відповідача щодо обсягу та/або якості виконаних робіт і факт неоплати робіт за Договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми такої заборгованості.
Лише в суді апеляційної інстанції відповідач зазначив про інші обставини (не вказані ним у суді першої інстанції) стосовно того, що акти підписані від імені Товариства шляхом факсимільного відтворення підпису без письмової угоди сторін, що є порушенням порядку оформлення первинних документів бухгалтерського обліку. Також, відповідач взагалі заперечив факт вчинення господарської операції за цими актами.
Проте, жодних поважних причин, чому такі доводи не були наведені у суді першої інстанції відповідач не зазначає. Так, відповідач не обґрунтовує, яким чином необхідність евакуації з м. Запоріжжя на початку жовтня 2022 року у зв'язку з активізацією обстрілів міста, пов'язана з неможливістю своєчасного подання відзиву на позов, враховуючи, що відповідач був обізнаний з розглядом даної справи та отримав відповідне повідомлення суду на початку листопада, а судове рішення було прийнято 20.12.2022.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Враховуючи заперечення відповідача, наведені лише в суді апеляційної інстанції, зважаючи на обов'язок суду щодо повного та всебічного з'ясування усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на специфіку та характер правовідносин, що виникли між сторонами, з урахуванням доводів сторін, встановлених обставин та доказів, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, у судом надана можливість позивачу надати свої додаткові заперечення та докази на їх підтвердження.
Позивач в підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними актами та реального руху активів надав наступні докази: для підтвердження перевезення виготовленого товару відповідачу - рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт Нової пошти; для підтвердження замовлення на виготовлення спірної продукції - роздруківки з електронної пошти та месенджеру "Viber"; податкові накладні та податкові декларації з ПДВ для підтвердження відображення спірних операцій у податковому обліку.
При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідач не надав доказів того, що звертався до податкового органу із заявою щодо зменшення раніше сформованого податкового кредиту за господарськими операціями, факт яких заперечує.
Відповідач заперечує факт підписання актів, однак не заперечує факт засвідчення актів відтиском печатки товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 58-1 ГК України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Однак, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.
Встановивши наявність на оскаржуваних актах печатки відповідача та враховуючи той факт, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі відповідача.
При цьому, навіть стверджуючи, що підпис від відповідача на актах виконаний за допомогою факсиміле, відповідач жодним чином не оспорює факту наявності на первинних документах печатки його підприємства, її автентичності, не надає доказів, що вона вибула з його відання незаконним шляхом.
Окрім того, рахунок № К-00004747 від 13.12.2021, виставлений на підставі акту № К-00004934 від 15.12.2021 (прийняття робіт за яким також заперечує відповідач), частково оплачено відповідачем з посиланням на цей рахунок.
Відповідач також не скористався положеннями п. 3.11 Договору та не заявив жодних претензій щодо виконаних робіт, їх обсягу та якості, не подав своєчасно відповідних заперечень позивачу.
У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики та будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.
Окрім того, ніхто не може отримувати вигоди від своїх неправомірних чи недобросовісних дій.
Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що більш вірогідним те, що спірні роботи позивачем виконані на користь відповідача, ніж протилежне.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Апельмон Прайм" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/1842/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2022 у справі № 908/1842/22 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.04.2023
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя В.Ф. Мороз