Єдиний унікальний номер судової справи 712/3437/23
Провадження № 2/712/1637/23
про залишення позовної заяви без руху
12 квітня 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Мірошниченко Л.Є., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про втрату права користування житлом та набуття права користування іншим жилим приміщенням,
07.04.2023 до Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_1 з вказаною вище позовною заявою, сформованою нею у підсистемі «Електронний суд», до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якій позивачка, грунтуючись на норми цивільного процесуального законодавства, просить суд:
- скасувати відмову Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) від 15.11.2022;
- визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 ;
- визнати позивачку такою, що набула право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді від 12.04.2023 в частині заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради про скасування відмови у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) від 15.11.2022, було відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви по інших вимогам до свого провадження та перевіривши надані матеріали у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
З цієї норми Закону слідує, що заявлені позивачкою вимоги повинні бути обгрунтовані наданими до суду доказами.
Згідно правил ч. 3 ст. 175 ЦПК України, серед інших вимог, позовна заява повинна містити, зокрема: … 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; …4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися .
Частиною 6 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Як вбачається з наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано з огляду на наступне.
Так, згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У даному випадку, позивачкою, на виконання п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не викладено обставин та не зазначено доказів, що їх підтверджують, про те, які саме права, свободи чи законні інтереси були порушені, невизнані або оспорювані відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та можуть бути предметом розгляду даного спору і підлягають захисту у судовому порядку.
Також позивачка посилається на те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласниками помешкання, у якому вона просить визнати її такою, що набула права користування житловим приміщенням, тобто заявлені до суду вимоги напряму стосуються прав і обов'язків позивачки та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , однак у позовні заяві Брюшкови залучені нею в якості третіх осіб, отже позивачкою неправильно визначено правовий статус осіб, які мають брати участь по справі.
Окрім того, слід зазначити, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Підстави втрати права користування жилим приміщенням наступні:
- вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (ст.107 ЖК України)
- відсутність члена сім'ї власника житла без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 ЦК України).
- відсутність наймача без поважних причин понад шість місяців ( ст. 71 ЖК України);
- систематичне порушення правил користування житловим приміщенням (ст.116 ЖК України).
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Отже, з аналізу вказаної норми слідує, що власник чи співвласники майна не можуть належним чином розпорядитися майном, що їм належить, через те, що у житловому приміщенні, що їм належить, або, яким він користується, зареєстрована особа, яка фактично проживає в іншому місці. У такому випадку, особа визнається судом такою, що втратила право користування житлом згідно позову. Доказування позовних вимог полягає в тому, щоб довести факт непроживання у житловому приміщенні особи понад рік для приватної власності, та понад 6 місяців для житла комунальної чи державної власності.
З приводу підстав набуття права користування жилим приміщенням слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ч.1 ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Частина 4 ст.156 ЖК України встановлює, що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, вказані в ч.2 ст.64 Кодексу, тобто дружина, їх діти і батьки.
Таким чином, у позові ОСОБА_1 не вказано правових підстав, у відповідності до яких, на її думку, вона втратила та набула право користування жилими приміщеннями.
Крім того, з метою належної ідентифікації осіб, які мають брати участь по справі в якості відповідачів і третіх осіб, у відповідності до вимог п.2 ч.3, ч. 6 ст. 175, ч. 6 ст. 187 ЦПК України, позивачкою не вказані повні відомості про них, зокрема дати і місця їх народження, засоби зв'язку та не вказано, що позивачка не володіє цими даними.
З огляду на вищевикладене, позивачці необхідно правильно викласти зміст позовних вимог та спосіб захисту прав, свобод або інтересів, передбачений законом, який не суперечить закону; зазначити докази, що підтверджують обставини звернення до суду з вказівкою їх місцезнаходження; правильно визначити коло осіб, які мають брати участь у розгляді даної справи та їх правовий статус і вимоги щодо кожного з них; зазначити повні відомості про відповідачів і третіх осіб задля належної ідентифікації осіб, зокрема дати і місця їх народження, а також заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Без усунення вищеперелічених недоліків суддя позбавлений можливості прийняти позов до провадження з дотримання засад цивільного судочинства на справедливий розгляд справи (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 10 ЦПК) та змагальності сторін (ст. 12 ЦПК).
Невиконання вимог ЦПК України є підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Згідно із ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і йому повертається.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про втрату права користування житлом та набуття права користування іншим жилим приміщенням, залишити без руху, про що сповістити позивачку, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачці, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і їй повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sn.ck.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси Л. Є. Мірошниченко